Справа № 620/5180/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ
05 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови позивачу в реєстрації/перереєстрації автомобіля ГАЗ-21, випуску 1965 року, двигун № НОМЕР_1 , шасі № № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , викладене в листі від 06.10.2023 № 31/25/13-670;
- зобов'язати відповідача повторно розглянути подані позивачем документи щодо реєстрації/перереєстрації автомобіля ГАЗ-21, випуску 1965 року, двигун № НОМЕР_1 , шасі № № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , з урахуванням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що угода про придбання ним автомобіля ГАЗ-21, випуску 1965 року, двигун № НОМЕР_1 , шасі № № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , укладена на підставі діючого на той час законодавства та відповідає його вимогам, зміна в подальшому законодавства не має впливати на його права та обов'язки щодо реєстрації транспортного засобу. Тому вважає, що рішення відповідача від 06.10.2023, викладене в листі № 31/25/13-670 про відмову в реєстрації транспортного засобу, не відповідає вимогам закону та порушує його права, що є підставою для звернення до суду з даним позовом.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, представник Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.10.2024 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що на час звернення позивача щодо перереєстрації транспортного засобу у 2023 році надана ним біржова угода не є документом, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, оскільки не укладена на зареєстрованому бланку. Саме на цій підставі ТСЦ №7441 відмовлено позивачу у наданні адміністративної послуги - перереєстрації транспортного засобу на нового власника.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що зміни до Порядку №1388 внесені не постановою КМУ від 23.12.2009 №1371, а постановою КМУ від 18.11.2015 №941. У зв'язку із цим, з 18.11.2018 біржовий договір, оформлений на банку, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС не являється документом - підставою для здійснення операцій з транспортним засобом та не підтверджує правомірність його придбання.
Зокрема, автор скарги просить суд під час розгляду апеляційної скарги врахувати правову позицію, яка викладена у постанові від 25.04.2018 у справі №803/336/16.
Наголошує, що зоблов'язання відповідача повторно розглянути подані позивачем документи щодо реєстрації/перереєстрації автомобіля свідчить про спонукання Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС), як орган державної влади, діяти всупереч вимогам чинного законодавства.
Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2024 та від 19.12.2024 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Від ОСОБА_1 до суду 23.12.2024 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що на момент набуття позивачем у власність вищевказаного транспортного засобу чинне на той час законодавство не вимагало для здійснення реєстрації укладення біржової угоди на зареєстрованих бланках, а тому вищевказана угода відноситься до документів, що посвідчують правомірність придбання транспортного засобу. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, відповідно до біржової угоди від 04.10.2008, яка зареєстрована за реєстраційним № 116862 серії АЛ, ОСОБА_1 на універсальній товарній біржі «Укрресурс», через представника за довіреністю СПД-ФО ОСОБА_2 придбав у Романчука М.П. транспортний засіб ГАЗ-21, 1965 року випуску, кузов НОМЕР_3 , транзитний номерний знак НОМЕР_4 .
Згідно копії технічного паспорту автомобіля ГАЗ-21, випуск 1965 року, двигун№ НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 знято з обліку 04.10.2008 внаслідок укладення біржової угоди АЛ № 116862 від 04.10.2008.
Після укладення біржової угоди продавець передав ОСОБА_1 у власність, зазначений в угоді транспортний засіб та всю документацію на нього, а саме: технічний паспорт автомобіля НОМЕР_5 .
Так, п.5 біржової угоди від 04.10.2008 визначено, що транспортний засіб повинен бути зареєстрований покупцем у відповідних органах згідно діючого законодавства.
В позовній заяві позивач зазначає, що на момент придбання транспортного засобу ГАЗ-21, випуску 1965 року, двигун № НОМЕР_1 , шасі № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 за своїм технічним станом не міг бути зареєстрований компетентними органами. Позивачем протягом тривалого часу проводилися відновлювальні роботи за наслідками яких, транспортний засіб приведено до належного технічного стану.
ОСОБА_1 в серпні 2023 року звернувся до відповідача із заявою про перереєстрацію транспортно засобу, до якої надано такі документи: біржова угода №116856 від 04.10.2008 та технічний паспорт автомобіля ГАЗ 21 серія НОМЕР_6 .
За результатами розгляду вказаних документів Територіальний сервісний центр №7441 листом від 06.10.2023 № 31/25/13-670 відмовив позивачу у проведенні перереєстрації вказаного транспортного засобу, посилаючись на те, що у зв'язку зі зміною законодавства надана біржова угода не є документом, який підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, оскільки оформлена на бланку, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Як вбачається зі статті 1 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-ХІІ (далі - Закон №3353-ХІІ) закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов'язки і відповідальність суб'єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об'єднань, підприємств, установ і організацій незалежно форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об'єднань).
За приписами частин першої, четвертої, дев'ятої статті 34 Закону №3353 державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.
Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.
Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи. Відомості відомчого обліку щодо зазначених транспортних засобів є складовою частиною Єдиного державного реєстру. У разі наявності будь-яких обтяжень, реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів здійснюється виключно за умови надання згоди на це обтяжувачем (обтяжувачами).
Частини 11-14 ст. 34 Закону №3353 визначають, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.
На транспортні засоби оформляються та видаються реєстраційні документи, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України, та закріплюються номерні знаки, які відповідають вимогам стандартів. Закупівля за державні кошти бланків реєстраційних документів та номерних знаків для транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог законодавства тими органами, на які покладений обов'язок щодо їх реєстрації.
Єдині зразки державних номерних знаків та вимоги до них, у тому числі тих, що виготовляються за індивідуальним замовленням, встановлюються державними стандартами України.
Власники транспортних засобів, зареєстрованих територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть замовити один додатковий комплект номерних знаків, який виготовляється за їх індивідуальним замовленням та відповідає вимогам стандартів.
Кабінетом Міністрів України 07.09.1998 прийнято постанову № 1388, якою затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - Порядок № 1388, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Так, в пункті 2 Порядку № 1388 визначено, що цей Порядок є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.
Згідно пункту 3 Порядку № 388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів (крім транспортних засобів, визначених абзацом другим пункту 12 цього Порядку) сервісними центрами МВС може проводитися через центри надання адміністративних послуг, утворені відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги», на основі рішень, узгоджених між сервісними центрами МВС та органами, які прийняли рішення про утворення центрів надання адміністративних послуг.
Центри надання адміністративних послуг підключаються до електронних баз даних (реєстрів), необхідних для проведення державної реєстрації (перереєстрації) та зняття з обліку транспортних засобів, з метою прийняття, перевірки та передачі документів, видачі оформлених результатів.
Державний облік зареєстрованих транспортних засобів передбачає реєстрацію, накопичення, узагальнення, зберігання і передачу інформації про такі засоби та відомостей про їх власників, які вносяться до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є МВС.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру затверджується МВС.
В силу вимог пунктом 7 Порядку № 1388 власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.
Згідно з пунктом 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»).
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку, зокрема: договори, укладені на товарних біржах на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках;.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в уповноважених органах МВС, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою уповноваженого органу МВС про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у уповноважених органах МВС, не допускається.
Як зазначено вище, відповідач листом від 06.10.2023 № 31/25/13-670 відмовив позивачу у проведенні перереєстрації вказаного транспортного засобу, посилаючись на те, що у зв'язку зі зміною законодавства надана біржова угода не є документом, який підтверджує правомірність придбання транспортного засобу, оскільки оформлена на бланку, який не зареєстровано в уповноваженому органі МВС.
У відзиві на позовну заяву Головний сервісний центр МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) пояснив, що на момент звернення позивача із заявою про здійснення перереєстрації транспортного засобу пунктом 8 Порядку №1388 передбачено необхідність надання, зокрема, договору, укладеного на товарній біржі на зареєстрованих в уповноваженому органі МВС бланках, з приводу чого колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 02.04.2024 у справі № 750/18605/23, позивачем придбаний автомобіль 04.08.2008 на підставі біржової угоди серії АЛ № 116862.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1388 (в редакції, яка була чинна на момент набуття позивачем у власність відповідного транспортного засобу) реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Правомірність придбання транспортних засобів, складових частин, які мають ідентифікаційні номери, підтверджується документами, скріпленими підписом відповідної посадової особи і печаткою, виданими суб'єктами підприємницької діяльності, які реалізують транспортні засоби та видають довідки-рахунки, митними органами, судами, нотаріусами, органами соціального захисту населення, підприємствами-виробниками транспортних засобів та підрозділами ДАІ, а також угодами, укладеними на товарних біржах.
Такими документами можуть бути, зокрема, договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб.
Зважаючи на вказані норми на час придбання позивачем транспортного засобу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент набуття позивачем у власність автомобіля, чинне на той час законодавство не вимагало для здійснення реєстрації укладання біржової угоди на зареєстрованих бланках, а тому вищевказана угода відноситься до документів, що посвідчують правомірність придбання транспортного засобу. Вимога про укладання договорів про придбання транспортних засобів на товарних біржах виключно на зареєстрованих бланках була внесена до Порядку №1388 лише постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371, яка набрала чинності 29.12.2009, тобто після набуття позивачем права власності на транспортний засіб.
Відтак, доречним є врахувати приписи частини першої статті 58 Конституції України згідно яких, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 05.04.2001 № 3-рп/2001 зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч. 1 ст. 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено ч. 1 ст. 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Також у рішенні від 26.01.2011 №1-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що вказані положення Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, є правильним висновок суду першої інстанції, що вимоги про укладання договорів про придбання транспортних засобів на товарних біржах виключно на зареєстрованих бланках поширюються лише на правовідносини, які виникли після 29.12.2009.
Біржова угода від 04.10.2008 №116862 укладена відповідно до вимог чинного законодавства, які були чинні на момент її укладення, а вимоги до правовстановлюючих документів, які виникли після цього (після 29.12.2009), не можуть поширюватися на спірні правовідносини, внаслідок чого наданий ОСОБА_1 примірник біржової угоди має бути розцінений відповідачем в якості документа, що підтверджує правомірність придбання транспортного засобу.
При цьому, колегія суддів зауважує, що позивач позбавлений можливості привести вказаний документ відповідно до вимог пункту 8 Порядку №1388 в чинній на теперішній час редакції, що, у разі обрання позиції відповідача, фактично зумовлює ситуацію, за якої перереєстрації позивачем як власником відповідного транспортного засобу взагалі є неможливою.
Проте, відповідач, під час розгляду поданих позивачем документів не врахував дану обставину, що фактично призвело до позбавлення позивача права на реєстрацію за ним належного йому на праві власності транспортного засобу.
Щодо пропуску десятиденного строку, встановленого ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» та п. 7 Порядку №1388, для подання документів для перереєстрації транспортного засобу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що таке порушення не є підставою для відмови у проведенні реєстрації транспортного засобу.
За приписами п. 7 Порядку №1388 забороняється лише експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС, однак Порядком №1388 не передбачено, що порушення 10-денного строку з моменту придбання транспортного засобу є підставою для відмови у його реєстрації.
У свою чергу, експлуатація транспортного засобу з порушенням правил його реєстрації становить склад адміністративного правопорушення. Зокрема, відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зважаючи на вказане, є правильним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) щодо відмови ОСОБА_1 в перереєстрації автомобіля ГАЗ-21, випуску 1965 року, двигун двигун № НОМЕР_1 , шасі № № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , оформлене листом від 06.10.2023 № 31/25/13-670.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем під час розгляду апеляційної скарги не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності відмови у проведенні перереєстрації транспортного засобу позивача, у той час як матеріали справи свідчать про те, що позивачем надано необхідні для проведення перереєстрації транспортного засобу документи.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано, що зміни до Порядку №1388 внесені не постановою КМУ від 23.12.2009 року №1371, а постановою КМУ від 18.11.2015 №941, виходячи із наступного.
Відповідно до постанови КМУ від 23.12.2009 №1371, пункт 8 Порядку №1388 викладено в такій редакції: «Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.
В попередній редакції від 10.06.2009 пункт 8 порядку №1388 викладено наступним чином: «Такими документами можуть бути: договори, в тому числі угоди, укладені на товарних біржах, та інші посвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортний засіб».
Проаналізувавши вищевказані норми, колегія суддів дійшла висновку, що вимога про укладання договорів про придбання транспортних засобів на товарних біржах виключно на зареєстрованих бланках внесена до Порядку № 1388 постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1371.
Також є безпідставними посилання скаржника на судову практику, викладену у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/336/16, оскільки правові позиції у справі, що розглядається, та правові позиції у справі, на яку послався скаржник, є різними.
Зазначена постанова стосувалась правовідносин, коли особа подала документи для реєстрації транспортного засобу після 19.11.2015 та в реєстрації було відмовлено в зв'язку з тим, що автомобіль знятий з обліку в зв'язку з вибраковкою попереднім власником.
Отже, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного сервісного центру МВС в особі Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Чернігівській області (філія ГСЦ МВС) - залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року у справі №620/5180/24- без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова