Справа № 580/7037/24 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ
05 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манн» до Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манн» звернулося до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Черкаській області, Державної податкової служби України, у якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024 №10816718/41047365, №10816717/41047365, №10816723/41047365, №10816696/41047365, №10816710/41047365, №10816703/41047365;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування кількісних і вартісних показників від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не відповідає жодним критеріям ризиковості, а його господарська діяльність відбувається на підставі вимог законодавства. Позивач стверджує, що надав копії необхідних документів та пояснення щодо здійснених господарських операцій, однак оскаржуваними рішеннями комісії Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної, відмовлено у реєстрації розрахунків коригування. Також позивач зазначає, що ним виконано необхідні вимоги для реєстрації розрахунків коригування та надано всі необхідні документи, відтак, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації розрахунків коригування є протиправними та підлягають скасуванню.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником ГУ ДПС у Черкаській області подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у разі не надання додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у ПН / РК, комісія регіонального рівня зобов'язана прийняти рішення про відмову в реєстрації ПН /РК в Реєстрі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним. Суд не може втручатися у дискреційні повноваження відповідача та підміняти собою державний орган, до повноважень якого належить реєстрація розрахунків коригування.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2024 та від 19.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
Від представника ТОВ «Торговий дім «Манн» - адвоката Попова А.В. 27.12.2024 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому просить суд залишити її без задоволення. Зазначає, що зміст та доводи апеляційної скарги дублюють відзив на позовну заяву. Стверджує, що на підтвердження інформації, зазначеної у розрахунках коригування позивач надав контролюючому органу документи в підтвердження вчинення господарських операцій, а саме: договори поставки, додаткові угоди до договорів поставки, специфікації, платіжні доручення, специфікації, видаткові накладні. Контролюючий орган не навів жодних мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи на їх підтвердження не були враховані.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до фактичних обставин справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манн» зареєстроване юридичною особою 23.12.2016. Основний вид діяльності - роздрiбна торгiвля одягом у спеціалізованих магазинах. 19.07.2021 ТОВ ТОВ «Торговий дім «Манн» (постачальник) уклало з ФОП ОСОБА_1 (покупець) договір поставки товару №75.
На виконання умов договору, позивачем складено та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні від 07.12.2022 №42 на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн., від 14.02.2023 №44 на суму 65000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10833,33 грн., від 20.02.2023 №45 на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн., від 17.04.2023 №104 на суму 50000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 8333,33 грн., від 27.04.2023 №250 на суму 70000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11666,67 грн., від 05.06.2023 №54 на суму 65000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 10833,33 грн.
У подальшому, у зв'язку зі зміною номенклатури товару, позивачем складено та подано на реєстрацію розрахунки коригування до вказаних податкових накладних від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46.
Позивач 14.02.2024 отримав квитанції відповідно до яких, відповідачем вказані розрахунки коригування прийнято, але реєстрація зупинена на підставі п.201.16 ст. 201 ПК України.
Зазначено, що у розрахунках коригування передбачається зміна номенклатури товару, що відповідає п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Також, розрахунки коригування подано у термін понад 30 днів з дня складення податкових накладних, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операції. Запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації в розрахунках коригування для прийняття рішення їх реєстрації.
На вищевказану пропозицію контролюючого органу щодо надання документів, позивачем подано повідомлення №14, №19, №20, №33, №35, №46 на розблокування зазначених податкових накладних з поясненнями та підтверджуючими документами на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Черкаській області направлено позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або підтверджуючих документів №1073222/41047365, №10731260/41047365, №10731240/41047365, №10731259/41047365, №10731160/41047365, №10731261/41047365.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області 29.03.2024 прийнято рішення №10816718/41047365, №10816717/41047365, №10816723/41047365, №10816696/41047365, №10816710/41047365, №10816703/41047365 про відмову у реєстрації розрахунків коригування від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46.
Підставою зазначено ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН, платником податку.
Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації розрахунків коригування, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 №1165, якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Положенням пункту 5 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної має перевірити їх дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку, ризиковості здійснення операцій із обґрунтуванням показника за кожним критерієм.
За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування чи про відмову у проведенні такої реєстрації.
Водночас, відмова у реєстрації надісланої платником податкової накладної/розрахунку коригування може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної/розрахунку коригування ризики не спростовані платником документальним підтвердженням їх вартісних та кількісних показників.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Згідно матеріалів справи підставою для зупинення реєстрації розрахунків коригування від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46 слугувало те, що вони відповідають вимогам пункту 4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також, розрахунки коригування подано у термін понад 30 днів з дня складення податкових накладних, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операції.
Пункт 4 у додатку 3 до Порядку №1165 до Критеріїв ризиковості здійснення операцій відноситься складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації розрахунку коригування.
Однак, рішення про зупинення реєстрації розрахунку коригування не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до п.4 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчать про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.
При цьому у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунків коригування стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені п. 11 Порядку № 1165.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказані квитанції хоч і містять посилання на критерії ризиковості, проте у їх змісті відсутня детальна інформація щодо невідповідності розрахунків коригування вимогам законодавства в розрізі господарських операцій, періоду їх здійснення, контрагентів позивача, за участю яких здійснювалося постачання товарів, тощо; не зазначено законодавчо визначену обставину для визнання господарських операцій ризиковими із посиланням на детальну інформацію щодо типу операції (придбання/постачання), періоду здійснення господарської операції, коду згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податкового номеру платника податку, задіяного в ризиковій операції; не зазначено конкретну інформацію про діяльність підприємства, яка відсутня у таблиці даних платника.
Щодо того, що розрахунки коригування подано у термін понад 30 днів з дня складення податкових накладних, що відповідає п.6 Критеріїв ризиковості здійснення операції, колегія суддів зазначає, що статтею 192 Податкового кодексу України передбачено, що розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, вищевказані розрахунки коригування складені та подані на реєстрацію у межах вказаного терміну.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Законів України "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно матеріалів справи, причиною відмови в реєстрації розрахунків коригування від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46 стало ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування ЄРПН, платником податку.
Проте контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання РК, не зазначено яких саме документів не надано.
Разом з тим суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання розрахунків коригування прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Верховний Суд неодноразово, зокрема, у постановах від 12.11.2019 у справі № 816/2183/18, від 18.02.2020 у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі № 360/1050/19, від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а та ряді інших наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
У постанові від 21.02.2023 у справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов'язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.
Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, у якій суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Згідно матеріалів справи платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за розрахунками коригування до податкових накладних, у реєстрації яких відмовлено.
При цьому, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Зазначене свідчить про те, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації розрахунків коригування є формальним та об'єктивно не містять чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову у частині визнання протиправними та скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.03.2024 №10816718/41047365, №10816717/41047365, №10816723/41047365, №10816696/41047365, №10816710/41047365, №10816703/41047365.
Щодо зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказані розрахунки коригування кількісних і вартісних показників суд зазначає наступне.
Згідно пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до частини третьої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Манн» від 16.01.2024 №14, №19, №20, №33, №35, №46 днем їх фактичного подання на реєстрацію.
Разом з тим, суд також вважає помилковим посилання скаржника, що зобов'язання зареєструвати в ЄРПН розрахунки коригування є втручанням у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки в даному випадку обрана судом першої інстанції форма захисту порушених прав платника є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 28.04.2023 у справі № 640/24227/19, від 17.05.2023 у справі № 140/14282/20, від 18.04.2024 у справі № 160/18840/22.
В подальшому вказана позиція застосована Верховним Судом у постанові від 14.08.2024 у справі № 120/5503/23.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанова Верховного Суду.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судом першої інстанції при розгляді справи правильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі №580/7037/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
О.В.Карпушова