Справа № 320/7497/23
04 березня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги та клопотання Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року позов задоволено частково.
- визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення мені ОСОБА_1 за період 28.10.2015 по 30.11.2018 включно.
- зобов'язано військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 28.10.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Крім того, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, я якому останній зазначає, що повний текст судового рішення надійшло позивачу 17.01.2024 року, відтак останній вважає що має право на поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання дотримання скаржником строку апеляційного оскарження та наявності підстав для його поновлення, колегія суддів встановила, що апеляційну скаргу подано більш як через один рік після складення повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 2 КАС рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Статтею 44 КАС передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Частиною першою статті 295 КАС передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 299 КАС незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Водночас колегія суддів зауважує, що встановлений річний строк у вищевказаній правовій нормі процесуального закону є присічним, таким, що не може бути поновлений, а тому правила частини другої статті 299 КАС передбачають обов'язок, а не право суду відмовити у відкритті апеляційного провадження, не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.
Це правило стосується виключно випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень та має виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
При цьому, законодавець, установивши зазначені виключення, виходив, зокрема, із безпосередньої обізнаності учасника справи - суб'єкта владних повноважень із наявністю відповідного судового провадження, а не з факту надіслання копії судового рішення, яким розгляд справи закінчено або ж його реєстрації у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Аналогічна позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом (постанови від 29.09.2022 у справі №260/3936/20, від 19.10.2022 у справі №214/63/20, від 21.03.2023 у справі №640/896/21, від 11.04.2023 у справі №640/4783/19, від 28.06.2023 у справі №520/9904/20, від 14.09.2023 у справі №240/6538/20 та ін.)
Так, відповідач, був залучений до розгляду та повідомлений про наявність провадження у даній справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, оскільки оскаржуване рішення ухвалене в порядку письмового провадження, то днем складення його повного тексту є 29.08.2023, а апеляційну скаргу подано до Шостого апеляційного адміністративного суду 27.02.2025 року, відповідно до картки руху документу - строк пропуску для звернення до суду апеляційної інстанції становить більше одного року з для прийняття оскаржуваного рішенння.
Крім того, не підлягає задоволенню кропотання апелянта про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з огляду на встановлені колегією суддів обставини.
Зважаючи на наявність всіх сукупних умов, передбачених частиною другою статті 299 КАС, суд апеляційної інстанції не перевіряючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження, зобов'язаний відмовити у відкритті даного апеляційного провадження.
За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження у даній справі слід відмовити.
Керуючись статтями 34, 169, 248, 256, 298, 299 КАС, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Повернути апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді О.О. Беспалов
І.О. Грибан