П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/9786/24
Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 30.07.2024 року № 4879/03.02 про відмову у призначенні пенсії за віком та відмову у зарахуванні страхового стажу від 30.09.2024 р. № 14310-13129/3-02/8-1400/24;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 на АТ відкритого типу "Гілея" та повторно розглянути заяву від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу позивача періоди роботи на АТ відкритого типу «Гілея». Позивач наголосив, що має достатньо страхового стажу для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що страховий стаж позивача за періоди роботи починаючи з 2004 року обчислено за даними реєстру застрахованих осіб про нарахуванні доходу та сплату страхових внесків. З 01.01.2007 по 31.07.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 страховий стаж зараховано з урахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу. До страхового стажу зараховано період протягом січня - грудня 2007 року пропорційно сплаченим страховим внескам. За період протягом січня 2008 року - грудня 2010 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків. Відповідач наголосив, що оскільки у ОСОБА_1 відсутній необхідний страховий стаж 31 рік, то він не має право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково зазначено, що трудовою книжкою не підтверджується період роботи позивача в АТ ВТ «Гілея». Крім того, ОСОБА_1 наголосив, що не може нести відповідальність за сплату роботодавцем страхових внесків, які є необхідними для врахування страхового стажу.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 08 лютого 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
15 лютого 2024 ГУ ПФУ в Івано - Франківській області, за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 142850006566 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 у зв'язку з недостатністю страхового стажу. До страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 25.03.1993 по 01.11.1993, оскільки відсутні довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та довідка про реорганізацію; з 28.04.1994 по 12.10.1994 - оскільки у записі про звільнення відсутній наказ та дата наказу; з 02.10.2000 по 09.04.2001 - оскільки відсутня сплата страхових внесків.
Позивач оскаржив зазначене рішення пенсійного органу до суду.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 400/33022/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області від 15.02.2024 № 142850006566 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 25.03.1993 по 01.11.1993 в колгоспі ім. М. А. Посмітного Березанського району Миколаївської області; з 28.04.1994 по 12.10.1994 в КСП "Свобода"; з 02.10.2000 по 09.04.2001 в Кінецьпільському житлово-комунальному підприємстві та повторно розглянути заяву позивача від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком.
В задоволенні вимог позивача щодо зарахування до його страхового стажу періодів роботи з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 на АТ відкритого типу "Гілея" - відмовлено, у зв'язку з їх передчасністю.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 400/33022/24 ГУ ПФУ в Миколаївській області рішенням від 30.07.2024 № 4879/03.02 відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 у зв'язку із недостатнім страховим стажем.
11 вересня 2024 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 на АТ відкритого типу "Гілея", які протиправно не враховані при первісному зверненні позивача із заявою від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком.
Листом від 30.09.2024 року № 14310-13129/3-02/8-1400/24 ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило позивача, що при прийнятті рішень №142850006566 та № 4879/03.02 страховий стаж за періоди роботи після січня 2004 року обчислений за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру застрахованих осіб про нарахуванні доходу та сплату страхових внесків.
За періоди роботи позивача з 01.01.2007 по 31.07.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 страховий стаж зараховано з урахуванням даних, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу; період протягом січня - грудня 2007 року зараховано пропорційно сплаченим страховим внескам.
За період протягом січня 2008 року - грудня 2010 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків, а тому такий період до страхового стажу не зараховано.
Вважаючи протиправною бездіяльність пенсійного органу щодо не зарахування спірних періодів до страхового стажу, що має наслідком непризначення позивачу пенсії за віком, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за період 01.01.2008 по 31.12.2010 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків та спірний період не зазначений в трудовій книжці. Крім того, суд першої інстанції погодився з вірністю дій відповідача щодо зарахування періоду 2007 року лише пропорційно сплаченим внескам.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV визначені принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел. Крім того, Законом № 1058 врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону № 1058- IV визначено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).
За приписами ст.26 Закону №1058-IV, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Матеріалами справи підтверджено, що станом на дату звернення позивача до пенсійного органу за призначенням пенсії за віком, ОСОБА_1 досяг 60-річного віку, а отже за наявності страхового стажу 31 рік має право на призначення відповідної пенсії.
Спірним в межах розгляду даної справи є наявність у позивача необхідного страхового стажу.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з приписами частини четвертої статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання вимог статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 1 зазначеного Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Таким чином, трудова книжка має містити дані щодо факту перебування особи в трудових відносинах для підтвердження наявності трудового стажу та є основним документом, що підтверджує стаж роботи.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Пунктом 3 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За обставинами справи, з урахуванням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 400/33022/24, пенсійним органом визначено, що ОСОБА_1 має страховий стаж 27 років 02 місяці 18 днів із необхідного 31 рік.
Згідно пояснень пенсійного органу, до страхового стажу позивача, у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків, не зараховані періоди роботи:
- протягом січня - грудня 2007 року пропорційно сплаченим страховим внескам;
- протягом січня 2008 року - грудня 2010 року в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про сплату страхових внесків.
Відповідно до частини 1 статті 40 цього Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
У Верховному Суді вже склалась стала судова практика з питання зарахування до страхового стажу періодів, за які відсутні дані про сплату страхових внесків.
Так, зокрема, у постанові по справі № 340/1454/21 від 11.10.2023 року Верховний Суд дійшов висновку, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
З копії трудової книжки позивача вбачається, що з 01 червня 2001 року по 18 січня 2011 року позивач безперервно працював на АТ ВТ «Гілея», що спростовує висновки суду першої інстанції про відсутність у трудовій книжці відомостей щодо роботи позивача за 2007-2010 роки.
Крім того, факт роботи позивача у спірний період підтверджується і даними з довідки форми ОК-5, з яких вбачається, що страхувальником позивача у спірний період виступало АТ ВТ «Гілея» (00372173).
Судова колегія враховує висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 17.07.2019 по справі № 144/669/17, від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17, відповідно до яких, внаслідок невиконання товариством обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії.
Враховуючи вищенаведене, відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу періоди роботи з 01 січня 2007 року по 31.12.2010 року у повному обсязі.
Щодо посилання відповідача на те, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 червня 2024 року по справі № 400/33022/24 відмовлено в задоволенні вимог позивача щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.2007 по 31.01.2007, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 01.11.2007 по 31.12.2007 та з 01.01.2008 по 31.12.2010 на АТ відкритого типу "Гілея" та саме на виконання цього рішення суду пенсійним органом приймалось оскаржуване рішення, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається обставин справи, при первісному зверненні позивача до ГУ ПФУ в Миколаївській області, позивач мав законні очікування, що весь стаж роботи, відповідно до його трудової книжки, буде зарахований до страхового стажу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог № 400/3022/24 щодо зарахування спірних періодів 2007-2010 років, суд зазначив, що відповідно до рішення від 15.02.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області розглянуті подані позивачем документи та позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, не зараховано до його страхового стажу періоди роботи з 25.03.1993 по 01.11.1993, з 28.04.1994 по 12.10.1994, з 02.10.2000 по 09.04.2001. В зарахуванні до страхового стажу позивача періодів його роботи у АТ відкритого типу "Гілея" відповідач не відмовляв.
Отже, в рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/3022/24 не надавалась правова оцінка спірним у даній справі періодам.
Наведене додатково свідчить про протиправність дій пенсійного органу щодо не зарахування до страхового стажу позивача спірних періодів.
Відповідно до п.1, п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Отже, заява позивача про призначення пенсії від 08 лютого 2024 року має бути розглянута пенсійним органом з урахуванням правових висновків в постанові по цій справі та з урахуванням задоволених позовних вимог рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/3022/24.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 25 жовтня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 30.07.2024 року № 4879/03.02 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.2007 року по 31.12.2010 року на АТ відкритого типу "Гілея" (4 повних роки) та повторно розглянути заяву від 08.02.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко