П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26116/24
Категорія:108010000 Головуючий в 1 інстанції: Хурса О.О
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:23.10.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
У серпні 2024 року фізична особа-підприємець (далі - ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 від 27 травня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що він не відноситься до суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі), що позбавляє відповідача повноважень виносити відносно нього постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що законодавство не містить обов'язку здійснювати діяльність виключно за КВЕД внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або до статутних документів підприємства.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов ФОП ОСОБА_1 до Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови, - задоволено повністю.
Визнано протиправною та скасувати постанову Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 від 27 травня 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Укртрансбезпеки на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
В апеляційній скарзі Укртрансбезпеки ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ), а саме: у зв'язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, передбачених ст. 48 Закону №2344-ІІІ: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (транспортний засіб обладнано аналоговим тахографом), відсутня товарно-транспортна накладна. Відсутність необхідних документів, визначених положеннями Закону №2344-ІІІ, на момент проведення рейдової перевірки, знайшла своє відображення в акті від 23 квітня 2024 року №АР 045936. В подальшому, 27 травня 2024 року начальником Укртрансбезпекою прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 щодо ФОП ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ. В оскаржуваному рішенні судом надано оцінку лише в частині відсутності на момент проведення перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та залишено поза увагою, що на момент проведення перевірки була відсутня і товарно-транспортна накладна;
- законодавчі документи не містять обов'язку здійснювати діяльність виключено за КВЕД внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або до статутних документів підприємства. Крім того, визначення юридичної чи фізичної особи перевізником не залежить від обраного та зареєстрованого ним КВЕД. Положеннями чинного законодавства покладено на перевізника обов'язок з забезпечення, а водія - пред'явлення для перевірки відповідних документів;
- запрошенням від 02 травня 2024 року №38503/33/24-23 позивача повідомлено про розгляд справи 27 травня 2024 року (трековий номер листа 0600916500782). Згідно відомостей онлайн трекінгу Укрпошти, 25 травня 2024 року лист було повернено відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Вказане свідчить, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення, проте вказаним правом не скористався.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Укртрансбезпеки, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини:
ОСОБА_1 є ФОП, основним видом діяльності якого є 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20).
23 квітня 2024 року посадовою особою Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів. Відповідно до п.п.3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422 (далі - Порядок №422), було зупинено транспортний засіб марки MAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 .
За результатами перевірки був складений акт від 23 квітня 2024 року №045936, яким встановлено порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації до аналогового тахографа.
На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 від 27 травня 2024 року, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що законодавством не передбачено іншого порядку повірки та адаптації тахографів, крім того, що визначений Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, що затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385 (далі - Інструкція №385). Отже, законодавець, хоч і передбачив наявність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов'язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників і при цьому не мають статусу підприємця. В матеріалах справи відсутні докази надання позивачем послуг з перевезення вантажів та пасажирів.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування Укртансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 від 27 травня 2024 року.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст.ст. 1, 18, 34, ч.ч.1, 3 ст. 48, ч.1 ст. 50 Закону України "Про автомобільний транспорт", п.п.1.3, 6.1, 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, який затверджений Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07 червня 2010 року №340, п.п.3.3, 3.5 Порядку використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24 червня 2010 року №385.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ст. 1 Закону №2344-ІІІ, автомобіль вантажний - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; документи на вантаж - документи, визначені відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про транспортно-експедиторську діяльність", "Про транзит вантажів", інших актів законодавства, в тому числі міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, які необхідні для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов'язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 34 Закону №2344-ІІІ встановлено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог ст. 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.
Згідно ч.1 ст. 48 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Відповідно ч.2 ст. 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Частиною 1 ст. 50 Закону №2344-ІІІ визначено, що договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).
Відповідно ч.8 ст. 53 Закону №2344-ІІІ водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.
Згідно ст. 18 Закону №2344-ІІІ з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.
Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
За приписами п.3.3 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Згідно п.3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що порядок облаштування транспортного засобу тахографом передбачено законодавством лише для осіб, які надають послуги з перевезення вантажів та пасажирів.
Отже, законодавець, хоч і передбачив наявність обов'язку обладнання транспортного засобу тахографом або наявність індивідуальної контрольної книжки водія для автомобільних перевізників, проте не визначив процедури дотримання цього обов'язку для категорії осіб, які не надають послуги з перевезення вантажів, а перевозять вантаж для власних потреб власними засобами, без залучення безпосередніх перевізників і при цьому не мають статусу підприємця.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є ФОП, основним видом діяльності якого є 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами. Послуги з перевезення вантажів та пасажирів позивач не надає, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.20).
Колегія суддів вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що види підприємницької діяльності позивача не передбачають надання послуг з перевезення вантажів. Водночас згідно з матеріалами справи та матеріалами про накладення штрафу відповідач не встановив обставин, які б свідчили, що саме позивач надавав послуги з перевезення вантажу.
Підсумовуючи, колегія суддів, вважає необґрунтованим посилання апелянта, що Інструкцією №385 визначено обов'язковість наявності тахографів при здійсненні перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб.
Колегія суддів зазначає, що приписи зазначеної Інструкції на позивача не поширюються.
З урахуванням змісту письмових доказів, колегією суддів встановлено, що суб'єкт владних повноважень не врахував та не перевірив усіх обставин, виявлених під час проведення рейдової перевірки, що є порушенням п.3 ч.2 ст. 2 КАС України.
З таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ 061017 від 27 травня 2024 року.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують факти та мотивування яких повністю підтверджуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 04 березня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.