П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/26017/24
Перша інстанція: суддя Завальнюк І.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 420/26017/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом у якому просила:
- визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, яке набрало законної сили 12.04.2022 в сумі 76 306,32 грн; від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22, яке набрало законної сили 13.01.2023. в сумі: 214 909,41 грн., і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, яке набрало законної сили 12.04.2022 в сумі 76 306,32 грн; від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22, яке набрало законної сили 13.01.2023 в сумі: 214 909,41 грн., і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, позивач є вдовою померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплата пенсії припинена з 01.04.2024 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 18.03.2024 №2456, зазначені обставини визнаються відповідачем та підтверджується копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть. Позивачка прийняла спадщину померлого ОСОБА_2 , відкрита спадкова справа. На запит нотаріуса відповідач надав відповідь, що ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду: - від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, яке набрало законної сили 12.04.2022; - від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22, яке набрало законної сили 13.01.2023. Станом на 23 квітня 2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. Станом на дату смерті ОСОБА_2 відповідач не здійснив виплату нарахованої доплати пенсії по справі: № 420/123 32/22 за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 в сумі 76 306,32 грн; № 420/27482/21 за період з 05.03.2019 по 31.05.2022 в сумі: 214 909,41 грн. 06 червня 2024 року позивачка звернулась із заявою про виплату заборгованості із призначеної ОСОБА_2 , але не виплаченої пенсії на день смерті. 04 липня 2024 р. відповідач надав відповідь, що оскільки позивачка не є стягувачем по справі № 420/1566/19, № 420/27482/21, № 420/12332/22 тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні. На думку відповідача, право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, позивачка матиме тільки у разі заміни сторони виконавчого проваджена по вищевказаних справах в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України. Позивачка проживала з ОСОБА_2 на день смерті, що підтверджується копіями паспортів позивачки та померлого ОСОБА_2 з відмітками про місце реєстрації, тому має право на одержання невиплаченої заборгованості, яка не була ним одержана у зв'язку із його смертю. Суми заборгованості, які зазначені у цьому позові, вже включені в розмір сум, які підлягали виплаті пенсіонерові, що визнається відповідачем, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Не має правового значення утворилась ця заборгованість на підставі судового рішення, чи з інших підстав. Після набрання рішення законної сили воно підлягає обов'язковому виконанню незалежно від відкриття виконавчого провадження. Тому, відмова відповідача виплатити заборгованість позивачці тільки з підстав, що вона не була стороною у зазначених вище справах, не відповідає вимогам ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
09.09.2024 до суду від ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Управлінням на підставі рішення ООАС від 13.12.2022 по справі № 420/12332/22, яке набрало законної сили 13.01.2023 ОСОБА_2 проведено перерахунок пенсії. Також ГУ ПФУ в Одеській області на підставі рішення ООАС від 11.03.20222 № 27482/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 . Кабінетом Міністрів України бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік не затверджено, тому Головне управління на сьогодні діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на 2 квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду Станом на 05.09.2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно. У зв'язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", починаючи з 1 квітня 2021 року асигнування з державного бюджету, які виділяються для забезпечення пенсійних виплат, розподіляє та спрямовує на фінансування пенсій та інших виплат Пенсійний фонд України. зобов'язання виконані в повному обсязі, в порядку, Таким чином, покладені судом встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, покладених на Головне управління. Виплата нарахованої доплати пенсії по справі № 420/12332/22 за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 в сумі 76306,32 грн та по справі № 420/27482/21 за період з 05.03.2019. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виплата пенсії припинена з 01.04.2024 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 18.03.2024 № 2456. Відповідно до ст. 61 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі-Закон №2262), суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Разом з цим суд зазначає, що в даному випадку судом вирішується питання щодо правонаступництва. Також, ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є саме правонаступником померлого щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 21.10.2024 у справі № 420/26017/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21 в сумі 76306,32 грн; від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22 в сумі: 214909,41 грн., і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, яке набрало законної сили 12.04.2022 в сумі 76306,32 грн; від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22 в сумі 214909,41 грн., і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Стягнув з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду в Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції не врахував, що 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість заміни сторони правонаступником. Однак, будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 , є саме правонаступником померлого щодо отримання невиплачених за життя коштів, особою не надано.
- інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву.
Позивач процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є вдовою померлого ОСОБА_2 , який перебував на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позивачка проживала з ОСОБА_2 на день смерті, що підтверджується копіями паспортів позивачки та померлого ОСОБА_2 з відмітками про місце реєстрації.
Виплата пенсії припинена з 01.04.2024 у зв'язку з його смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис від 18.03.2024 №2456, зазначені обставини визнаються відповідачем та підтверджується копіями свідоцтва про шлюб, свідоцтва про смерть. Позивачка прийняла спадщину померлого ОСОБА_2 , відкрита спадкова справа.
На запит нотаріуса відповідач надав відповідь, що ним проведено перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду: - від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, яке набрало законної сили 12.04.2022; - від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22, яке набрало законної сили 13.01.2023.
Станом на 23 квітня 2024 за рахунок виділеного Пенсійним фондом України фінансування Головним управлінням здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду з датою набрання рішеннями законної сили по 20.09.2020 включно.
Станом на дату смерті ОСОБА_2 відповідач не здійснив виплату нарахованої доплати пенсії по справі: № 420/123 32/22 за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 в сумі 76 306,32 грн; № 420/27482/21 за період з 05.03.2019 по 31.05.2022 в сумі: 214 909,41 грн.
06 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про виплату заборгованості із призначеної ОСОБА_2 , але не виплаченої пенсії на день смерті.
04 липня 2024 року відповідач надав відповідь, що оскільки позивачка не є стягувачем по справі № 420/1566/19, № 420/27482/21, № 420/12332/22 тому для виплати недоотриманої доплати пенсії за зазначеними рішеннями суду правові підстави відсутні. На думку відповідача, право на отримання доплати, нарахованої на виконання рішення суду, позивачка матиме тільки у разі заміни сторони виконавчого проваджена по вищевказаних справах в порядку, передбаченому статтею 379 КАС України.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставами для виплати позивачці зазначених сум є сукупність обставин: суми визначені як заборгованість з виплати пенсії пенсіонеру за життя; пенсіонер помер; заборгованість не виплачена на день смерті; за виплатою заборгованості звернулась дружина померлого, яка проживала з ним на момент смерті; дружина померлого звернулась до відповідача протягом 6 місяців з дня його смерті.
Суд вказав, що всі ці обставини позивачем дотримано, і серед них відсутні особливості для виплати заборгованості, яка виникла внаслідок виконання рішення суду, яке набрало законної сили, що така виплата відбувається тільки у разі заміни сторони у виконавчому провадженні, на чому наполягає відповідач.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції право на отримання суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, мають:
- членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника
- батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, відмовляючи позивачці у виплаті недоотриманої пенсії її чоловіка, нарахованої згідно рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21, від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22, діяло у порушення вимог ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, оскільки зазначена стаття визначає що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджено та доводами апеляційної скарги не спростовано, що:
- станом на дату смерті ОСОБА_2 відповідач не здійснив виплату нарахованої доплати пенсії по справі: № 420/123 32/22 за період з 01.12.2019 по 31.05.2023 в сумі 76 306,32 грн; № 420/27482/21 за період з 05.03.2019 по 31.05.2022 в сумі: 214 909,41 грн
- позивачка звернулася із відповідним зверненням до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 06 червня 2024 року, тобто у встановлений шестимісячний строк.
За таких обставин апеляційний суд, як і суд першої інстанції, висновує про протиправність дій управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 суми пенсії, що підлягали виплаті ОСОБА_2 на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2022 по справі № 420/27482/21 в сумі 76306,32 грн; від 13 грудня 2022 по справі № 420/12332/22 в сумі: 214909,41 грн., і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі № 420/26017/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк