П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 березня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24675/24
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусик А.Г.,
секретар - Афанасенко Ю.М.,
за участю: представника позивача - адвоката Бойко Г.В.,
представника відповідача - Ковальової З.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі № 420/24675/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЕГ" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання зареєструвати податкову накладну, -
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2024 року представник ТОВ "УЕГ" звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 11234123/43803135 від 13 червня 2024 року;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 5 від 29.12.2023, складену Товариством з обмеженою відповідальністю “УЕГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “УЕГ» відповідно до приписів п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України по господарським взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ЛОДЖИСТІКС» було складено Податкову накладну № 5 від 29.12.2023, на суму 1 395 000,00 грн., в т.ч. сума податку на додану вартість 232 500,00 грн.
Зазначена податкова накладна № 5 від 29.12.2023 у відповідності до норм податкового законодавства була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте 19.02.2024 позивач отримав Квитанцію в якій зазначено, що реєстрація Податкової накладної №5 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. В цій Квитанції від 19.02.2024 зазначено, що “Обсяг постачання товару/ послуги 8609, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=10.6754%, "Р поточ"= 0». Також, в Квитанції від 19.02.2024 пропонувалося надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Після отримання зазначеної квитанції позивач керуючись Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 надав Пояснювальну Записку в якій виклало пояснення та надало усі документи щодо господарської операції за якій було зареєстровано податкову накладну № 5 від 29.12.2023.
Позивач зазначає, що ним було надані усі документи, в тому числі первинні, які підтверджують, що придбання позивачем товару та подальша його реалізація безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю товариства.
13.06.2024 позивач отримав від Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління Державної податкової служби в Одеській області Рішення № 11234123/43803135 від 13 червня 2024 року в якому вказано, що прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з наданням платником податку копій документів складених із порушенням законодавства.
Позивач не погоджується з Рішенням № 11234123/43803135 від 13.06.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №5 від 29.12.2023 та вважає його необґрунтованим, безпідставним та таким, що прийняте з порушенням норм Податкового кодексу України та Порядку № 520 з огляду на необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Також позивач звертає увагу, що у зазначеній Квитанції від 19.02.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної наявна інформація “"D"=10.6754%, "Р поточ"= 0» без будь-якого пояснення, що це за показник та відсутній розрахунок, з якого би вбачалось, що обсяг постачання товару, зазначеного у спірній податковій накладній збільшеного у 1,5 раза, перевищує або дорівнює обсягу його придбання, так само як відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації такої спірної податкової накладної, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.
Як наслідок, позивач вказує на невідповідність Квитанції від 19.02.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної вимогам п. 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (їх) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім того, в рішенні в графі "Додаткова інформація" зазначено загальний перелік документів, без їх конкретизації, а підстава відмови в реєстрації податкової накладної не відповідає дійсним фактичним обставинам господарські операції та наданим Позивачем документам. До того ж, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства.
Зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 29.12.2023, то комісія регіонального рівня, на думку позивача, не мала правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
Відповідачі проти задоволення позову заперечували, надали до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, у якому зазначили, що за отриманими квитанціями № 1 з єдиного вікна приймання звітності ДПС України позивачу було повідомлено, що: “Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 8609, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».
У відзиві наголошено, що обов'язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
На виконання п. 11 Порядків №1165 позивачем були подані до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.
Проте, товарно-транспортні накладні надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України “Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажо-розвантажувальних операцій, а також відомостей про параметри транспортного засобу.
Разом із повідомленням не надано документи, які могли б підтвердити господарську операцію. Таким чином не можливо підтвердити дану господарську операцію, через ненадання певних документів а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм, накладні, відповідно до пункту 5 Порядку №520. З вищезазначеного вбачається, що документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.
Отже, Комісією з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Головного управління ДПС в Одеській області було прийняті рішення №11234123/43803135 від 13.06.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 29.12.2023 з причини того, що документи були складені/ оформлені з порушенням законодавства.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 15.10.2024 позов задовольнив.
Визнав протиправним та скасував Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Одеській області № 11234123/43803135 від 13 червня 2024 року.
Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну №5 від 29.12.2023 , складену Товариством з обмеженою відповідальністю “УЕГ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “УЕГ» (вул. Гагаріна, 10А, м. Рені, Одеська обл., 68803, код ЄДРПОУ 43803135) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції представник Головного управління ДПС в Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд першої інстанції проігнорував позицію Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 640/4480/Г9, в якій суд акцентував увагу саме на тому, що підставою для формування сум податкового кредиту з ПДВ, підставою для формування податкової накладної та, відповідно, підставою для реєстрації податкової накладної є реальне виконання господарських операцій, які є об'єктом оподаткування;
- суд першої інстанції не врахував, що товарно-транспортні накладні, надані позивачем на розгляд комісії регіонального рівня, не відповідають вимогам наказу Міністерства транспорту України Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 № 363 (в редакції від 12.07.2019), а саме підпункту 11.1 пункту 11 Правил оформлення документів на перевезення Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, зокрема у наданих товарно-транспортних накладних не заповнено обов'язкових граф щодо вантажувально-розвантажувальних операцій, а також відомостей про параметри транспортного засобу;
- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що не можливо підтвердити дану господарську операцію, через ненадання певних документів а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм, накладні, відповідно до пункту 5 Порядку №520.
- суд першої інстанції не приділив уваги тому, що позивачем до суду надано копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня;
- суд першої інстанції не врахував правові висновки Верховного суду, викладені у постановах від 14.05.2019 по справі №825/3990/14 та від 06.03.2018 по справі №804/5444/16, відповідно до яких аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту.
- суд першої інстанції не взяв до уваги, що позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні задоволенню не підлягають;
- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.
Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Обставини справи.
Судом першої інстанції встановив, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “УЕГ» (надалі - ТОВ “УЕГ») код ЄДРПОУ 43803135, зареєстроване юридичною особою 07.09.2020 та взято на податковий облік.
Видами діяльності позивача за КВЕД є: Основний: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Інші: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.
Згідно договору на постачання № 2023/0706 від 07.06.2023, укладеного між ТОВ “ФФА ТРЕЙД» (продавець) та ТОВ “УЕГ» (покупець), та специфікації до цього договору № 1 від 07.06.2023 року, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця (далі - “Поставити») Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити повну вартість Товару, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Факт придбання контейнерів позивачем підтверджується Платіжними інструкціями №777 від 10.07.2023, №836 від 01.08.2023, №851 від 04.08. 2023, №936 від 18.09.2023, наявними в матеріалах справи.
Надалі, в межах здійснення господарської діяльності ТОВ “УЕГ» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ЮКРЕЙНІАН ЛОДЖИСТІКС» (покупець) уклали Договір поставки №2024/1001 від 20.12.2023, згідно предмету якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити повну вартість Товару, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. даного Договору визначено, що найменування, асортимент та ціна за одиницю Товару вказується в Специфікації до Договору, яка є додатком до цього Договору та його невід'ємною частиною.
Загальна вартість Товару, що поставляється за цим Договором, визначається згідно фактично отриманого Покупцем Товару впродовж терміну дії цього Договору. Ціни та умови оплати за товар, що поставляється Постачальником, є вільними відпускними і вказуються Сторонами у Специфікації до даного договору. Покупець оплачує Товар згідно виставленого Продавцем рахунку (п.п. 2.1., 2.2. Договору).
Розділом 3 договору передбачено, що постачання Товару за цим Договором здійснюється на умовах: склад Продавця (м. Рені, Одеська область), якщо інше не передбачено Сторонами у Специфікації. Отримання та вивезення Товару Покупцем зі складу Продавця власними силами, після повної оплати Товару. Разом з Товаром, що поставляється, Продавець надає наступні документи: - Видаткова накладна; Прийом та передача Товару оформлюється шляхом підписання уповноваженими представниками Продавця та Покупця Видаткової накладної. Датою постачання Товару вважається дата отримання уповноваженим представником Покупця Товару, засвідчена підписом цього представника у Видатковій накладній. З цього моменту право власності на Товар належить Покупцю.
Спеціфікацією до договору №2 від 29.12.2023 сторони узгодили найменування та ціну за одиницю поставленого Товару.
На виконання умов договору позивачем було здійснено поставку контейнерів ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ЛОДЖИСТІКС», що підтверджується видатковою накладною №49 від 29.12.2023. Оплата поставленого товару підтверджується платіжними інструкціями №734 від 07.05.2023 та №789 від 24.05.2023.
У відповідності до положень п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем була складена Податкова накладна №5 від 29.12.2023 року на підставі першої події - постачання товару відповідно до видаткової накладної № 49 від 29.12.2023, та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до квитанції від 19.02.2024 реєстрацію податкової накладної № 5 від 29.12.2023 зупинено. Підставою для зупинення реєстрації визначено “Обсяг постачання товару/послуги 8609 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=10.6754%, "Рпоточ"=0» та запропоновано надати пояснення та копії документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
10.06.2024 позивачем було направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №1 разом з поясненнями та додатковими документами.
Позивачем разом з повідомленням подані такі документи:
- Договір постачання № 2023/0706 від 07.06.2023 та специфікації до цього договору № 1 від 07.06.2023 , товаро-транспортні накладні, які підтверджують факт придбання та поставки контейнерів;
- Платіжні інструкції №777 від 10.07.2023 , №836 від 01.08.2023 , №851 від 04.08.2023, №936 від 18.09.2023, що підтверджують сплату вартості контейнерів ТОВ “ФФА ТРЕЙД»;
- Договір постачання № 2024/1001 від 20.12.2023 , Специфікацію до цього договору №2 від 29.12.2023 ,
- Рахунок № 49 від 29.12.2023 на суму 1 395 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 232 500,00 грн.;
- Видаткова накладна № 49 від 29.12.2023 на суму 1 395 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 232 500,00 грн.;
- Платіжні інструкції №734 від 07.05.2023 та №789 від 24.05.2023 .
У графі “Пояснення» позивачем вказано: “Поставка товару оформлена та здійснена згідно всіх відповідних документів».
За результатами розгляду вищевказаних пояснень та доданих додаткових документів комісією Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №11234123/43803135 від 13.06.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В оскаржуваному рішенні підставою для відмови у реєстрації податкової накладної визначено: “надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства» та у графі “додаткова інформація» вказано: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту (накл) у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
Вважаючи дані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся з позовною заявою до суду про їх скасування.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.
Відтак, зважаючи на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної № 5 від 29.12.2023, відповідач не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами пункту 61.1 статті 61 ПК України, податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 ПК України, способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до статті 71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За змістом підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
На підставі пункту 74.1 статті 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
За правилами пункту 74.3 статті 74 ПК України, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. а або б п. 185.1 ст. 185, пп. а або б п. 187.1 ст. 187, абз. 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком № 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних підставою для такого зупинення став пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Так, Додатком 3 до Порядку № 1165 встановлено наступні Критерії ризиковості здійснення операцій, зокрема: пунктом 1 - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
В квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 5 від 29.12.2023 зазначено, що останню зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 8609 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (а.с.18,об).
У вказаній квитанції контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Разом з цим, посилання відповідача на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 4, 5 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 3 Порядку № 520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
До того ж, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку № 520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 12 вказаного Порядку № 520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що разом із Повідомленням №1 позивачем подано достатній перелік документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №5 від 29.12.2023, враховуючи те, що вказана податкова накладна була складена за фактом постачання товару.
Зокрема, податкова накладна № 5 від 29.12.2023 виписана у зв'язку з поставкою контейнерів ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ЛОДЖИСТІКС», яке здійснене на підставі складеної видаткової накладної № 49 від 29.12.2023.
У поясненнях платником податків повідомлено, що ТОВ “УЕГ» у червні місяці 2023 року придбало 20-футові контейнера, бувші у вживанні у постачальника ТОВ “ФФА ТРЕЙД» згідно договору на постачання № 2023/0706 від 07.06.2023 та специфікації до цього договору № 1 від 07.06.2023. Данні контейнери планувалися використовувати для облаштування відкритого складу для зберігання зернових культур для подальшого завантаження на судна, на причалі № 36, згідно договору Доступу до причалів №36 та №37 Ренійської філії державного підприємства “Адміністрація морських портів України», договір № 18- П-АМПУ-23 від 23.05.2023.
Враховуючи викладене, позивачем виконано вимоги квитанції та надано відповідні пояснення і документи, які, як вважав позивач, є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Контраргументів з цього приводу апелянтом не надано.
З зазначених доказів апеляційним судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкових накладних, складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами.
Разом з цим, при вирішенні даної адміністративної справи колегія суддів враховує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних/ розрахунку коригування у спірному рішенні зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених і порушенням законодавства.
Водночас, у графі "Додаткова інформація" зазначено загальний перелік документів, без їх конкретизації, а підстава відмови в реєстрації податкової накладної не відповідає дійсним фактичним обставинам господарські операції та наданим Позивачем документам. До того ж, відповідачем у спірному рішенні не вказано, які саме документи із наданого позивачем переліку складені із порушенням законодавства, а також які саме положення законодавства порушені позивачем та в чому полягає зміст таких порушень.
Тобто, контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано відмовлено в реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18 ( № К/9901/13662/19).
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Всупереч частині 2 статті 77 КАС України відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами правомірності віднесення операцій позивача до таких, які відповідають критеріям ризиковості.
Також відповідачем не доведено, що позивач не надав належних доказів на підтвердження здійснення господарських операцій.
Натомість, позивачем надано суду докази про належне повідомлення відповідача про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а також надано відповідні документи первинного бухгалтерського обліку.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо «принципу правової визначеності» (наприклад, справа Hashman and Harrup v. The United Kingdom, Арр. 25594/94, 25 November 1999), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.
Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У постанові від 20.08.2019 по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб'єкта владних повноважень.
Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.
І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію/відмову в реєстрації накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11234123/43803135 від 13 червня 2024 року є протиправним та підлягає скасуванню у зв'язку з його необґрунтованістю щодо визначених законом підстав для відмови у реєстрації податкової накладної, недоведеністю відповідності здійснення господарських операцій п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Стосовно вимог про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, колегія суддів зазначає таке.
За змістом пункту 49.13 статті 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
З урахуванням неправомірності відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 5 від 29.12.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних за датою її подання до реєстру, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову у частині вимог про зобов'язання ДПС України зареєструвати вищевказану податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних за датою подання їх до реєстру.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. В апеляційній скарзі апелянт, як на підставу для задоволення поданої скарги, посилається лише на висновки оскаржуваного рішення. Водночас, як вже зазначалось вище такі висновки спростовуються матеріалами справи та судом усім наведеним висновкам надано оцінку.
Посилання апелянта на невідповідність наданих на розгляд комісії позивачем товарно-транспортних накладних, колегія суддів відхиляє, адже такі документи жодним чином не свідчать про нереальність господарських операцій на етапі вирішення питання про реєстрацію податкових накладних.
Додатково колегія суддів зазначає, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року по справі № 420/20757/21.
Водночас, матеріали справи містять видаткову накладну № 49 від 29.12.2023 щодо постачання товару ТОВ “ЮКРЕЙНІАН ЛОДЖИСТІКС» (а.с.17,об).
В аспекті наведених пояснень колегія суддів зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 160/3364/19, зокрема, що платник податків не може бути обмежений у використанні первинного документа для цілей податкового обліку в тому разі, якщо безпосередньо він не вносив до такого документа неправдиві (недостовірні) відомості. Всі негативні наслідки, пов'язані з недостовірністю даних, зазначених у первинному документі, мають покладатися виключно на ту особу, яка їх внесла. Якщо іншою особою були внесені до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися у тому, чи були достовірними відомості, що внесені до первинного документа його контрагентом.
Колегія суддів зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року по справі №520/9519/18.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.
Посилання скаржника на правову позицію, викладену в постановах Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 825/3990/14, від 06.03.2018 у справі №804/5444/16, апеляційний суд до уваги не приймає, з огляду на те, що останні викладені стосовно норм Порядку №117, який був чинним до 31.01.2020 включно.
При цьому апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції взяв до уваги документи, що були надані позивачем до суду у більшому об'ємі, ніж до податкового органу при наданні пояснень, оскільки, оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не містять підкреслення документів, які позивач мав надати але не надав.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 420/24675/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 05 березня 2025 року.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк