05 березня 2025 року справа №200/2162/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.), складене у повному обсязі 23 травня 2023 року, у справі № 200/2162/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2024 року,-
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якій просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083797-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуване фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 13130,00 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_1 ) загальною площею 202 кв.м. в частині нарахування податку на суму 10941,66 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 66 коп.);
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083799-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14449,50 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м. в частині нарахування податку на суму 12041,25 грн. (дванадцять тисяч сорок одна грн. 25 коп.);
3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083800-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14894,10 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м.;
4) визнати протиправним та скасувати податкове податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 № 0083801-2417-0541-UA14120230000038918 винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 13534,00 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_1 ) загальною площею 202 кв.м.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083797-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 13130,00 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_1 ) загальною площею 202 кв.м. в частині нарахування податку на суму 10941,66 грн. (десять тисяч дев'ятсот сорок одна грн. 66 коп.).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083799-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14449,50 грн. за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м. в частині нарахування податку на суму 12041,25 грн. (дванадцять тисяч сорок одна грн. 25 коп.).
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083800-2417-0541-UA14120230000038918, винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14894,10 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м.
Визнано протиправним та скасовано податкове податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 № 0083801-2417-0541-UA14120230000038918 винесене ГУ ДПС у Донецькій області, про визначення ОСОБА_1 2541905845 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 13534,00 грн. за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_1 ) загальною площею 202 кв.м.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просило скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі
В обґрунтування апеляційної скарги зазначило, що згідно інформаційних баз ДПС України у власності позивача перебуває нерухоме майно (нежитлова нерухомість) Податковим органом проведено розрахунок податку на нерухоме майно та сформовані податкові повідомлення-рішення, які вважає правомірним.
Сторони в судове засідання не викликались, про розгляд справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , є фізичною особою - підприємцем з 09.03.2005 року. Вид економічної діяльності позивача за КВЕД: 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.
За даними інформаційної системи України за ОСОБА_1 обліковуються наступні об'єкти нерухомого майна - нежитлові будівлі, а саме: АДРЕСА_1 загальні площі 222,3 та 202 кв.м., а саме: нежитлова будівля, магазин № 101 загальною площею 202 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування майна подружжя від 19.06.2008 року, реєстровий № 5112 (Витяг з Державного реєстру правочинів № 6107688 від 19.06.2008 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19500123 від 11.07.2008 року); нежитлова будівля, магазин № 107 загальною площею 222,30 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Договору дарування майна подружжя від 19.06.2008 року, реєстровий № 5113 (Витяг з Державного реєстру правочинів № 6107802 від 19.06.2008 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 19511297 від 11.07.2008 року).
30 березня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримала податкові повідомлення рішення: податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року № 0083799-2417-0541-UA14120230000038918 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14449,50 грн за 2022 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м.; податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0083800-2417-0541-UA14120230000038918 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 14894,10 грн за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_2 ) загальною площею 222,30 кв.м.; податкове повідомлення-рішення від 25.03.2024 року №0083801-2417-0541-UA14120230000038918 про визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач. фізособами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, код платежу 18010300 на суму 13534,00 грн за 2023 рік за нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , (магазин № НОМЕР_1 ) загальною площею 202 кв.м.
Крім того у вказаному листі позивач отримала розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 НОМЕР_3 та розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік, по об'єктах оподаткування, які належать ОСОБА_1 НОМЕР_3 .
Внаслідок бойових дій на території смт. Черкаське Краматорського району Донецької області у квітні 2022 р. нежитлові будівлі, належні ОСОБА_1 , були пошкоджені. Так пошкоджень зазнали: дах/покрівля - 100%; підлога - 100%; вікна загальною площею 25,7 кв.м; інженерні мережі та обладнання - газопостачання, електропостачання; стеля - затікання по всьому периметру будівлі.
Пошкодження складають 21-40% і були спричинені 14.04.2022 року. Для відновлення стану будівель потрібен ремонт, у тому числі капітальний.
Наведені обставини підтверджуються Актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, № 317 від 26.02.2024 року нежитлової будівлі магазину № 101, Актом комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії російської федерації, № 318 від 26.02.2024 року нежитлової будівлі магазину № 107, фотографіями.
Дані про пошкодження об'єктів були внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації. Про це свідчать: Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, від 05.03.2024 року щодо магазину № 101 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в РПЗМ ОНМ-05.03.2024-300091) та Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, від 06.03.2024 року щодо магазину № 107 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в РПЗМ ОНМ-06.03.2024-300454).
01 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області із заявою щодо звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Листом від 11.03.2024 року № 504/01-09 начальник Черкаської селищної військової адміністрації Краматорського району Донецької області надав відповідь на вказану заяву, в якій зазначив, що за період з 01.03.2022 року по 05.05.2023 року ОСОБА_1 звільнена від податку на нерухоме майно на підставі норм Податкового кодексу України. Що стосується періоду з 06.05.2023 року по 31.01.2024 року, то за цей період ОСОБА_1 зобов'язана сплатити податок на нерухомість, оскільки в цей проміжок часу приміщення не перебувало на території активних бойових дій та не було внесено до Реєстру пошкодженого майна. За період з 01.01.2024 року по сьогоднішній день ОСОБА_1 звільнена від сплати вказаного податку на підставі норм Податкового кодексу, що не потребує підтвердження окремим рішенням військової адміністрації, оскільки у лютому 2024 року майно внесено до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
За визначенням підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов'язком. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.
Нормою пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).
У підпункті 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об'єктом оподаткування зазначений об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Приписами пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2).
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового Кодексу визначено, що органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України
За змістом підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України).
За правилами підпункту 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Вказано у підпункті 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (підпункт 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:
підставою для обчислення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що були пошкоджені або знищені, є відомості, визначені статтею 266 цього Кодексу, дані Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі - Реєстр майна), та дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується:
1) за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2021 та 2022 роки - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних осіб;
за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об'єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об'єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб.
Починаючи з 1 січня 2023 року за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
За знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості: за 2021 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна; за 2022 рік та наступні податкові (звітні) періоди - за об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, які перебувають у власності юридичних осіб, дані про знищення яких внесені до Реєстру майна.
Нерухоме майно ОСОБА_1 розміщене у смт. Черкаське Краматорського району Донецької області, відтак з 01.03.2022 року позивач звільнена від сплати податку на нерухоме майно за об'єкти нежитлової нерухомості.
У 2022 році існував Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 28.10.2022 року, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 № 75. Відповідно до пункту 12 частини 6 розділу ІІ цього Наказу смт. Черкаське було включене до цього Переліку. Цей Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій № 309 від 22.12.2022 року.
На сьогодні відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, Черкаська селищна територіальна громада з 24.02.2022 року належать до Території можливих бойових дій.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 року № 3050-ІХ підпункт 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України був викладений у новій редакції.
Цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 06.05.2023 року.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
У Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначено: «За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».
Тобто, за нормами ПК України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин та були чинні на момент виникнення спірних правовідносин, єдиною умовою для ненарахування та несплати зазначених податкових зобов'язань було розташування відповідних об'єктів нерухомого майна на території, на якій ведуться (велися) бойові дії.
Відповідно до положення пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року за № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (у спірний період), відповідно до якого до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Також суд зауважує, що застосування приписів пп.69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не відповідатиме принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).
Отже, враховуючи вищевикладене, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» від 11.04.2023 року № 3050-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023 року, має застосовуватись до правовідносин, що виникли після 06.05.2023 року.
Проте суд вказує й на той факт, що і нова редакція підпункту 69.22. підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 11.04.2023 року № 3050-ІХ звільняє ОСОБА_1 від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки її нерухомість є нежитловою нерухомістю, що була пошкоджена у 2022 році, потребує капітального ремонту, і дані про пошкодження були внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.
Зазначеною нормою передбачено, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з 1 березня 2022 року та наступні податкові (звітні) періоди - за об'єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, які були пошкоджені у 2022 році внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та дані про пошкодження яких внесені до Реєстру майна.
Отже, для звільнення від нарахування та сплати податку на нерухоме майно, що було пошкоджене у 2022 році внаслідок бойових дій, спричинених російською федерацією, не має значення дата фіксації пошкоджень та дата внесення даних до Реєстру майна, на відміну від майна, що було пошкоджене у 2023 році.
Майно ОСОБА_1 було пошкоджене саме у 2022 році, що відображено в Актах обстежень майна від 26.02.2024 року та Витягах з Реєстру майна від 05.03.2024 року та від 06.03.2024 року, а тому податок за нерухоме майно, належне ОСОБА_1 не нараховується і не сплачується за період з 01.03.2022 року до місяця, наступного за місяцем, в якому за даними Реєстру майна об'єкти нежитлової нерухомості капітально відремонтовані, реконструйовані, реставровані та визнані придатними для використання за цільовим призначенням.
Крім того, суд зазначає, що на момент прийняття спірних податковоих повідомлень-рішень діяла вищезазначена редакція підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.
На підставі п. 4.1.4. ст. 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Згідно з п. 56.21. ст. 56 Податкового кодексу України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.10.2023 року у справі №300/2906/22 зазначено: «Так, у положеннях ПК України серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків суть якого зводиться до того, що у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, мова йде не лише про загальнообов'язкове усунення юридичних колізій, яке є одночасно і правом (повноваженням), і процесуальним обов'язком суду при звичайному (безвідносно до виду правовідносин) правозастосуванні. Мова йде про порядок вирішення ситуацій, у яких стикаються (конфліктують) інтереси платника податків і контролюючого органу, а норми податкового права, що регулюють такі правовідносини, прямо чи внаслідок їх тлумачення, а також у своїй сукупності, не є однозначними та допускають множинне трактування їхніх прав та обов'язків, внаслідок якого можливе вирішення справи як на користь платника, так і проти нього.
Презумпція сформульована як принцип у статті 4 ПК України (пункт 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності. Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у пункті 56.21 статті 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Положення пункту 56.21 статі 56 ПК України установлює шляхи подолання колізій у податкових правовідносинах таким чином: у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.
Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких, платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними і скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі № 200/2162/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г.Казначеєв
І.Д.Компанієць