05 березня 2025 року м. Київ
Справа № 761/26783/20
Провадження: № 22-ц/824/6617/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О., суддів Верланова С. М., Нежури В. А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Юзькової О. Л. .,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Київського слідчого ізолятору, Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльності,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 повернуто.
Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направив 06 січня 2025 року засобами поштового зв'язку апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
13 січня 2025 року цивільну справу витребувано із суду першої інстанції.
03 березня 2025 року цивільна справа №761/26783/20 надійшла до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга містить клопотання про звільнення заявника від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Клопотання обґрунтоване тим, що він, ОСОБА_1 , є особою, яка відбуває довічне покарання у Вінницькій установі виконання покарань, а тому має скрутне фінансове становище.
На підставі викладеного, просить суд звільнити скаржника від сплати судового збору.
Вирішуючи подане клопотання суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 1, 3ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру належних до сплати судових витрат або звільнення від їх сплати є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Таким чином, звільнення від сплати судового збору має місце лише в разі незадовільного майнового стану особи.
Положення пункту 1 статі 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентна практика Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland) свідчить про те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На підтвердження обставин викладених у клопотанні, ОСОБА_1 долучив довідку, яка видана Державною установою «Вінницька установа виконання покарань (№1)» від 02 квітня 2024 року №5/3663, в якій вказано, що на особистому рахунку ОСОБА_1 відсутні кошти.
Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подана уповноваженою особою у строк, визначений процесуальним законом.
За своїм змістом апеляційна скарга відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України.
Перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Керуючись, ст.ст. 359-361, 366 ЦПК України,
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 26 грудня 2024 року.
Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 26 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Юзькової О. Л.,у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи Київського слідчого ізолятору, Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльність.
Надіслати учасникам справи копію апеляційної скарги та додатних до неї матеріалів, роз'яснити їм право подати відзив на апеляційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 360 ЦПК України, у строк до 19 березня 2025 року.
В процесі розгляду справ Київським апеляційним судом застосовуються Правила організації ефективного судочинства, затверджені рішення зборів суддів № 14 від 31 травня 2024 року, з текстом яких можна ознайомитись за посиланням: https://www.kas.gov.ua/wp-content/uploads/2019/02/Organisation-rules-for-effective-justice.pdf
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді: С. М. Верланов
В. А. Нежура