05 березня 2025 року м. Київ
Унікальний номер справи № 760/31249/24
Суддя в суді першої інстанції: Воронкін О.А.
Провадження № 33/824/1699/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретаря судового засідання Дячук І.М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративні стягнення: за ст.124 КУпАП у виді штрафу в дохід держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.; за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч ) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. На підставі ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 грн. 00 коп. (сімнадцять тисяч грн. 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (а.с. 24-25).
Не погодившись з вказаною постановою, 13 лютого 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Гулько Ж.В. направила до суду апеляційну скаргу, в якій просила оскаржувану постанову скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та в частині стягнення судового збору на користь держави та прийняти нову, якою закрити адміністративне провадження за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування вимог зазначала, що 11.11.2024 року працівниками поліції безпідставно було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис, що міститься на оптичному диску, доданому до протоколу, не містить фіксації того факту, як ОСОБА_2 відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, він повідомив, що не довіряє драгеру, а хоче проходити огляд в лікарні, працівники поліції його не доставили до медичного закладу для проходження огляду, як на цьому наполягав водій і передбачено чинним законодавством.
Звертала увагу, що ОСОБА_1 самостійно протягом двох годин звернувся до відповідного медичного закладу та пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, про що є відповідний висновок від 14.11.2024 року № 005908. Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2024 року о 12 год. 28 хв. за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул.. Ватутіна, біля буд. 35, водій ОСОБА_1 керував ТЗ, тобто проходження медичного огляду в медичному закладі 11.11.2024 року об 14:10 год. відповідає вимогам закону, тому суд першої інстанції безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відтак, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Працівники поліції безпідставно склали протокол, так як ОСОБА_1 не був у стані алкогольного сп'яніння, у нього були відсутні ознаки, які б свідчили про можливість його перебування в стані наркотичного або алкогольного сп'яніння.
При цьому, працівники поліції не робили ні візуальний огляд, ні огляд за допомогою спеціальних технічних засобів, що підтверджується відео з нагрудних камер поліцейських , яке долучене до матеріалів справи, що знову ж таки вказує на безпідставне складення протоколу.
Відтак, вважала, що є наявні підстави зробити висновок, що належних, достатніх, допустимих доказів, які б давала підстави поза розумним сумнівом встановити, що ОСОБА_1 11.11.2024 року о 12:28 хв. керував автомобілем ВАЗ 21083, р.н. НОМЕР_1 , у нетверезому стані, матеріали справи не містять, працівники поліції належним чином не зафіксували зазначені обставини, не зупиняли ОСОБА_1 під час руху, не пропонували проходити медичних огляд в медичному закладі, на якому саме наполягав водій. Ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння не було. ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, а лише вимагав це провести в медичному закладі, як і передбачено законом.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б самі по собі або у своїй сукупності доводили поза розумним сумнівом факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.28-31).
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Враховуючи вказане, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року переглядається лише в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , його захисник - адвокат Гулько Ж.В. підтримали скаргу і просили її задовольнити.
Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, до суду не прибув, проте неявка прокурора за чинним законодавством України не перешкоджає розглядові адміністративної справи (а.с. 45-48).
Поряд з цим, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України" № 16652/04).
Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для апеляційного перегляду справи.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Гулько Ж.В., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.
Приймаючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності суд послався на протоколи про адміністративне правопорушення, схему місця ДТП, рапортом щодо обставин, викладених в протоколах, направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції, відеозапис.
Встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 171087 від 11.11.2024, 11.11.2024 о 12 год. 28 хв. за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Ватутіна, біля буд. 35, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: виражене тремтінням пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, звужені зіниці ока. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 17110 від 11.11.2024, 11.11.2024 о 11 год. 35 хв. за адресою: м. Київ, Солом'янський район, вул. Ватутіна, поблизу буд. 35, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним ВАЗ 21083, д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечної швидкості руху та не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, що постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим здійснив наїзд на перешкоду, чим порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП.
Від підписання протоколів про адміністративне правопорушення та надання пояснень ОСОБА_1 відмовився.
Пунктом 2.5. ПДР України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Відповідно до ч. 1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги та встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами, а саме протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції.
Апеляційний суд перевірив наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що поліцейський виявивши ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці, проте ОСОБА_1 відмовився. В подальшому, працівником поліції було запропоновано проїхати до лікаря в заклад охорони здоров'я для медичного огляду (22 хв відео), на що ОСОБА_1 відповіді не надав, що свідчить про фактичне ігнорування ним такої пропозиції пройти медичний огляд та ухилення від проходження огляду у закладі охорони здоров'я на стан алкогольного сп'яніння (а.с. 13).
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апеляційної скарги на те, що працівники поліції не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу, оскільки фактичні дії ОСОБА_1 свідчили про ухилення від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці ДТП, так і в лікаря-нарколога.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП.
Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції визнав неспроможними і відхилив посилання апелянта на невідповідність дій працівників поліції вимогам законодавства.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено.
Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання на копію висновку КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції № 005908, оскільки відповідно до положень ст. 266 КУпАП огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (а.с. 34).
Оскільки огляд ОСОБА_1 у медичному закладі був проведений за відсутності поліцейського, то такий огляд проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та вважається недійсним.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом в апеляційній скарзі не наведено.
Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об'єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах.
Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя _________________ Б.Б. Левенець