Справа № 308/10697/19
Закарпатський апеляційний суд
04.03.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/647/24, за апеляційною скаргою прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2024.
Цим вироком:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, громадянин України, ромської народності, раніше судимий, засуджений:
- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 03 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020, обвинуваченому ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 03 (три) місяці.
У строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, зараховано обвинуваченому ОСОБА_9 покарання, частково відбуте за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020.
Строк відбування ОСОБА_9 покарання визначено рахувати з моменту його затримання, тобто з 16.08.2019.
Обрано ОСОБА_9 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, однак не довше ніж до 16.11.2024 включно.
Речові докази: велосипеди чорного кольору з надписом «TITAN» та червоного кольору з надписом «Комфорт», які повернуто потерпілій ОСОБА_10 , - повернуто за належністю.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 11/609 від 30.08.2019 у розмірі 392 (триста дев'яносто дві) грн 52 коп.
Згідно вироку ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
03.08.2019 приблизно о 00 год ОСОБА_9 , маючи не зняту та непогашену в передбаченому законом порядку судимість, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , попередньо домовившись між собою про вчинення таємного
-2-
викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до сховища за адресою: АДРЕСА_2 , діючи за попередньою змовою, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з прямим умислом, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок викраденого, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, таємно, шляхом перелізання через паркан, проник на територію вищезазначеного дворогосподарства. Опинившись на території дворогосподарства, продовжуючи протиправні дії, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до сховища, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_12 , здійснили крадіжку двох велосипедів марки «TITAN» та «КОМФОРТ», які знаходились на задній частині подвір'я під навісом, який у свою чергу був огороджений частково металевою сіткою, після чого покинули територію дворогосподарства, маючи у такий спосіб реальну можливість розпорядитися викраденим майном.
Згідно висновку товарознавчої експертизи № 11/609 від 30.08.2019 ринкова вартість велосипеду марки «TITAN» з урахуванням ознак зносу станом цін на 03.08.2019 становить 3030,53 грн, а ринкова вартість велосипеду марки «КОМФОРТ» з урахуванням ознак зносу станом цін на 03.08.2019 становить 853,50 грн.
Своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_9 спричинив потерпілій ОСОБА_13 матеріальної шкоди на загальну суму 3884,03 грн.
В апеляційній скарзі прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_9 , просить вирок щодо ОСОБА_14 змінити, виключити з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання на застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України та призначити ОСОБА_9 на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020, остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 03 (три) місяці, а у решті вирок залишити без змін. Посилається на те, що, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_9 остаточне покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, суд не врахував, що кримінальне правопорушення вчинено 03.09.2019, тобто до ухвалення щодо ОСОБА_9 вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020, що свідчить про необхідність призначення ОСОБА_9 остаточного покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України.
Кримінальне провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 та потерпілої ОСОБА_13 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що повідомлення про час та місце апеляційного розгляду вказаним особам направлено відповідно до вимог закону і вони вважаються належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду. Заяв чи клопотань про відкладення апеляційного розгляду та відомостей про поважність причин неявки від обвинуваченого та потерпілої не надходило. Між тим, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища обвинуваченого і його явка не визнавалась апеляційним судом обов'язковою, а захисник-адвокат ОСОБА_6 не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора ОСОБА_5 , яка підтримала апеляційну скаргу, захисника-адвоката ОСОБА_6 , який не заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони обвинувачення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
-3-
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_9 , кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, а також призначене йому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 03 (три) місяці, сторонами кримінального провадження не оспорюється і апеляційним судом, з огляду на положення ст. 404 КПК України, не перевіряються, у зв'язку з чим визнаються обґрунтованими і належним чином вмотивованими, такими, що ґрунтуються на матеріалах та фактичних обставинах кримінального провадження.
Тому, вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_9 переглядається у межах доводів апеляційної скарги, зокрема щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність при призначенні ОСОБА_9 остаточного покарання, а саме застосування приписів ст. 71 КК України.
Доводи апеляційної скарги визнаються обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винуватий ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за сукупністю злочинів, за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Апеляційним судом встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду від 01.06.2020 ОСОБА_9 засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України і йому призначено покарання із застосуванням положень ч. 4 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 02 (два) місяці.
При цьому, кримінальне правопорушення, за яке ОСОБА_9 засуджений оскаржуваним вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2024, вчинено 03.08.2019, тобто до ухвалення Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області попереднього вироку щодо нього від 01.06.2020.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 остаточного покарання, суд першої інстанції повинен був застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, а не ст. 71 КК України.
У зв'язку з чим, з мотивувальної та резолютивної частин вироку від 10.10.2024 підлягає виключенню посилання на застосування положень ч. 1 ст. 71 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 остаточного покарання.
Тому, вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2024 щодо ОСОБА_9 підлягає зміні, і на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020 у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 03 (три) місяці, обвинуваченому ОСОБА_9 слід визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 03 (три) місяці.
Істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на законність і обґрунтованість ухваленого в кримінальному провадженні судового рішення, та які б могли слугувати
-4-
безумовною підставою для його скасування з направленням кримінального провадження на новий судовий розгляд, колегія суддів не вбачає.
З огляду на наведене вище, колегія суддів уважає, що вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_9 підлягає до зміни, а апеляційна скарга сторони обвинувачення до задоволенню.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2024 щодо ОСОБА_15 змінити.
Виключити із мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання на застосування положень ст. 71 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_9 остаточного покарання.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за цим вироком, невідбутої частини покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 01.06.2020 у виді позбавлення волі на строк 02 (два) роки 03 (три) місяці, та визначити обвинуваченому ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 05 (п'ять) років 03 (три) місяці.
У решті вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2024 щодо ОСОБА_15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення апеляційним судом.
Судді