Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/397/25
Провадження № 2/945/850/25
про залишення позовної заяви без руху
05 березня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
25 лютого 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) через свого представника - адвоката Анищенка Андрія Олександровича звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без реєстрації шлюбу у період часу з 2009 року по 06 вересня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2025 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Дослідивши позовну заяву з додатками, суддя вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно зі ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 175 ЦПК України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Враховуючи вимоги процесуального законодавства, позивач зобов'язаний подати усі докази по справі разом із позовною заявою. Процесуальним законодавством встановлено чіткі рамки подачі доказів до суду, після чого суд не вправі приймати подані докази, оскільки буде порушено вимоги принципу змагальності.
Так, у постанові ВС від 16.12.2020 року по справі № 332/3299/13-ц (№ в ЄДРСР 93794835) вказано, що відповідно до вимог статті 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
З тексту позовної заяви вбачається, що встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , надасть позивачу ОСОБА_1 право реалізувати своє право на звернення у встановленому законодавством порядку для отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 .
Однак, матеріали позовної заяви не містять інформації та підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 зверталась до відповідних органів для отримання одноразової грошової допомоги.
Крім того, до матеріалів цивільної справи долучено копію сповіщення про смерть (загибель) № 42 солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке було надіслано сину ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_1 , виданого повторно 18 вересня 2020 року Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
При цьому, позивач зазначає відповідачем у справі « ОСОБА_2 », не надаючи доказів щодо зміни прізвища останнього.
Поміж інше, до матеріалів позовної заяви представником позивача долучено копію Витягу з Державного реєстру речових прав неналежної якості.
Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
Належними і допустимими доказами проживання жінки та чоловіка однією сім'єю без шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду: від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16 (провадження N 61-5296св19), від 27 лютого 2019 року у справі N 522/25049/16-ц (провадження N 61-11607св18), від 11 грудня 2019 року в справі N 712/14547/16-ц (провадження N 61-44641св18), від 24 січня 2020 року в справі N 490/10757/16-ц (провадження N 61-42601св18).
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім'єю, спільний побут, взаємні права та обов'язки (статті 3, 74 СК України).
СК України не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов'язком суду під час їх оцінки. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів які підтверджують наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.
Згідно з положеннями п. п. 6, 7, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При цьому, позовна заява ОСОБА_1 не містить: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які заявник поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
У зв'язку з наведеним, залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей та недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку позовного провадження.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Миколаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу- залишити без руху, надавши заявнику десятиденний строк для усунення недоліків, який рахується з дня вручення заявнику копії ухвали про залишення заяви без руху.
Попередити позивача про наслідки недотримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, що передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України: якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Водночас повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення позовної заяви.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Павленко