Рішення від 04.03.2025 по справі 455/70/25

Справа № 455/70/25

Провадження № 2/455/230/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

04 березня 2025 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кушніра А.В.,

секретар судового засідання Борковська Н.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до Старосамбірського районного суду Львівської області із зазначеною позовною заявою, в якій просить суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що його батько ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на випадок своєї смерті склав заповіт, все своє майно заповів своїй дружині ОСОБА_3 . До складу спадкового майна входив житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Його мати ОСОБА_3 прийняла спадщину відповідно до ст. 1268 ЦК України, так як на час смерті була зареєстрована і постійно проживала із спадкодавцем, однак за життя не звернулася до нотаріуса та не отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом. На випадок своєї смерті ОСОБА_3 склала заповіт та заповіла все своє майно йому - ОСОБА_1 . Однак після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , він не звертався до нотаріуса та не отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Відповідно ст. 1268 ЦК України спадщину прийняв його брат ОСОБА_4 , так як постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та за законом являвся спадкоємцем першої черги, однак до нотаріуса не звернувся та не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , по його смерті спадкоємців першої черги не має, так як за життя не одружувався, дітей не мав. Окрім нього спадкоємців другої черги не має, до нотаріуса із заявою про вступ у спадкові права ніхто більше не звертався. 13 грудня 2024р. нотаріус Старосамбірської державної нотаріальної контори Сюма Т. С. відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно .

Вказує, що спадковим майном є житловий будинок зі господарськими спорудами побудований в 1960р. його батьком ОСОБА_2 , який являвся головою господарського двору що підтверджено Випискою з по господарської книги виданою виконавчим комітетом Стрілківської сільської ради. Враховуючи виписки з погосподарських книг та відповідне законодавство, то житловий будинок перебував в особистій власності батька ОСОБА_2 , по його смерті прийняла спадщину та стала головою господарського двору мати ОСОБА_3 , по її смерті прийняв спадщину і став головою господарського двору брат ОСОБА_4 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 справу передано для розгляду судді Кушніру А.В.

Ухвалою судді від 23.01.2025 відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження.

В підготовче судове засідання позивач не з'явився, проте подав суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника сільської ради, зазначає, що позов визнає.

Оскільки в судове засідання не з'явилися всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.200, 206 ЦПК України у справі можливо ухвалити рішення про задоволення позову при проведенні підготовчого засідання, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 - батько позивача ОСОБА_1 .

До складу спадщини, що відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_2 , входить право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , 1960року побудови, головою домогосподарства якого був ОСОБА_2 , що підтверджується виписками з погосподарських книг та технічним паспортом на даний будинок.

Проте право власності на даний будинок за життя спадкодавцем належним чином оформлено не було, правовстановлюючі документи на дане майно відсутні.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 склав заповіт від 12.01.2006року, яким належний йому житловий будинок та все своє майно заповів дружині - ОСОБА_3 , яка у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявила про відмову від спадщини.

Згідно виписки із погосподарської книги №996 від 30.12.2024, на момент смерті ОСОБА_2 разом із ним були зареєстровані: дружина ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - мати позивача ОСОБА_1 .

За життя спадкодавець ОСОБА_3 склала заповіт від 23.09.2014року, яким належний їй житловий будинок та все своє майно заповіла своєму синові ОСОБА_1 (позивачу у справі), проте позивач спадщину після смерті матері у встановлений законом строк та порядок не прийняв.

Згідно виписки із погосподарської книги №997 від 30.12.2024, на момент смерті ОСОБА_3 разом із нею був зареєстрований син ОСОБА_4 , який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4 , брат позивача ОСОБА_1 .

Як вбачається із матеріалів спадкової справи №245/2024, заведеної 11.06.2024 у Старосамбірській державній нотаріальній конторі після смерті ОСОБА_4 , позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , подавши 06.09.2024 до нотаріуса у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом стрілківської сільської ради №800 від 03.09.2024, на момент смерті ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав один в АДРЕСА_1 . Виконавчий комітет Топільницької сільської ради від його імені заповіт не посвідчував

Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину, крім позивача, не встановлено.

13.12.2024 позивач ОСОБА_1 подав до нотаріуса заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 , проте державний нотаріус Старосамбірської державної нотаріальної контори листом №2385/02-14 від 13.12.2024 повідомив позивача, що не вправі видати свідоцтво про право на спадщину на вище вказаний житловий будинок, у звязку із відсутністю правовстановлюючих документів на дане майно.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копіями свідоцтв про смерть ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копіями заповітів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, копією листа Старосамбірської державної нотаріальної контори №2385/02-14 від 13.12.2024, виписками з погосподарських книг та технічним паспортом на спірний житловий будинок, копією довідки Самбірського МБТІ №28 від 10.01.2025, довідками Стрілківської сільської ради від 10.09.2024 про склад сім'ї на час смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інформаційними довідками зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) щодо спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , інформаційними довідками зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавців ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , копією матеріалів спадкової справи №245/2024.

Правовідносини, наявні між сторонами, мають наступне правове регулювання.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 41 Конституції України наголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно із частиною 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідност.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина перша та друга статті 1220 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У відповідності до ч.1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно положень ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, згідно з вимогами частини першої статті 206 ЦПК України, може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій заяві.

Частиною четвертою статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач визнав позов, про що зазначив у поданій до суду заяві.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що право власності на спірний житловий будинок, який належав ОСОБА_2 , після смерті якого спадщину прийняла його дружина ОСОБА_3 , після смерті якої спадщину прийняв її син ОСОБА_4 , перейшло за загальними правилами спадкування за законом до ОСОБА_1 , як до спадкоємця за законом, який у відповідності до ст.1269 ЦК України прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_4 , подавши до нотаріуса у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини.

Однак, оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину на зазначене спадкове майно, у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

Таким чином, суд приходить до висновку, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави згідно положень ч. 4 ст. 206 ЦПК України для задоволення позову і визнання за позивачем права власності на спірне спадкове майно.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 200,206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Самбірського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Стрілківська сільська рада Самбірського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04371224, місцезнаходження: с.Стрілки, вул.М.Вербицького, 10, Самбірського району Львівської області.

Повний текст рішення суду складено 06.03.2025.

Суддя А.В.Кушнір

Попередній документ
125621573
Наступний документ
125621575
Інформація про рішення:
№ рішення: 125621574
№ справи: 455/70/25
Дата рішення: 04.03.2025
Дата публікації: 07.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Старосамбірський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.03.2025)
Дата надходження: 14.01.2025
Предмет позову: про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування
Розклад засідань:
04.03.2025 09:30 Старосамбірський районний суд Львівської області