Справа № 450/647/25 Провадження № 1-кп/450/359/25
19 лютого 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
розглянувши в м. Пустомити у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025142430000019 від 20.01.2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Пустомити, Львівської області, українець, громадянин України, не інвалід, з середньою освітою, фізична особа-підприємець, на утримані малолітніх чи неповнолітніх дітей немає, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
20 січня 2025 року близько 11 годин 25 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік магазину будівельних матеріалів «Будмаркет», що знаходиться за адресою: місто Пустомити, вулиця Грушевського, будинок 25, Львівського району, Львівської області, під час раптового конфлікту із ОСОБА_4 , на ґрунті особистих неприязних відносин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, знаючи про те, що здоров'я будь-якої людини рівною мірою охороняється законом, протиправне посягання на нього є кримінально-караним, діючи цілеспрямовано, незаконно, протиправно, умисно, з метою завдання невизначеної шкоди здоров'ю, наніс йому один удар правою ногою в ділянку його обличчя, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження в вигляді синця в ділянці голови зліва, що за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження.
Отже, ОСОБА_3 спричинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 яка була складена в присутності захисника ОСОБА_5 слідує, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а саме у спричиненні умисних легких тілесних ушкоджень погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, шляхом вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до частини 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження та доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, є правильною так як він спричинив легкі тілесні ушкодження.
За вчинення кримінального проступку обвинувачений підлягає покаранню, при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного.
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, він раніше не судимий, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити основне покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України з урахуванням вимог ст. 4 та 5 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 під час досудового розслідування та протягом судового розгляду даного кримінального провадження не обирався і підстав для його обрання не має.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів відсутні.
Керуючись ст. 302, 373, 374, 381-382 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі сорока неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 (шістсот вісімдесят) грн. в дохід держави.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати прокурору і обвинуваченому.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
СуддяОСОБА_1