03 березня 2025 року м. Київ
Справа: № 757/40867/24
Провадження: №33/824/1253/2025
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 -адвоката Брателя Олександра Григоровича
на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року, винесену під головуванням судді Константінової К. Е.
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП,
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням в частині накладеного покарання, захисник ОСОБА_1 - адвокат Братель О. Г. 23 листопада 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив змінити постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року в частині накладення стягнення, замінивши його на менш суворе, а саме штраф.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ОСОБА_1 вину визнав у вчинені адміністративного прапорушення під час складення адміністративного протоколу та щиро розкаюється у скоєному правопорушенні, що в свою чергу є обставиною яка пом'якшує відповідальність.
Подана апеляційна скарга містить також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 ркоу отримав 13 листопада 2024 року.
На підставі викладеного, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав.
З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Брателя О. Г. про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Братель О. Г. просив апеляційну скаргу задовольнити та змінити постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року в частині накладення адміністративного стягнення.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про розгляд справи.
Вислухавши пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Брателя О. Г., дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права керування на 6 місяців, суд першої інстанції врахував характер вчиненого правопорушення та дані про особу правопорушника.
З таким висновком суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно положень ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до санкції ст.124 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, передбачена адміністративна відповідальність у виді позбавлення права керування транспортними засобами або штрафу.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ст. 124 КУпАП альтернативного більш м'якого виду стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не перевірив та не врахував належним чином даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме, що в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності.
Також в судовому засіданні адвокат Братель О. Г. повідомив, що ОСОБА_1 вину свою визнав та щиро розкаюється в скоєному адміністративному правопорушенні, що відповідно ч. 1 ст. 34 КУпАП є обставиною, що пом'якшує відповідальність за скоєне адміністративне правопорушення.
Обставин, які обтяжують відповідальність ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі не встановлено.
Крім того, судом першої інстанції не враховано відсутність тяжких наслідків даної дорожньо-транспортної пригоди.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити, постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року змінити в частині накладеного стягнення, застосувавши до ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн, яке відповідатиме меті адміністративного стягнення - вихованню особи та запобіганню вчинення нових правопорушень.
В іншій частині постанова Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2025 року судом апеляційної інстанції не переглядалась.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Брателя Олександра Григоровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 рокузадовольнити.
Поновити захиснику ОСОБА_1 -адвокату Брателю Олександру Григоровичу строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Брателя Олександра Григоровича задовольнити.
Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити, застосувавши до ОСОБА_1 захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Невідома