Провадження 11-кп/824/2587/2025 Категорія: ст. 133 КВК України
ЄУН 357/12753/24 Головуючий у суді 1 інстанції - ОСОБА_1
19 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року,
за участю сторін апеляційного провадження:
прокурора
ОСОБА_7 С Т А Н О В И Л А :
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року подання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» ОСОБА_8 про встановлення адміністративного нагляду щодо засудженого ОСОБА_6 задоволено частково, встановлено щодо засудженого адміністративний нагляд строком на два роки з наступними обмеженнями: зобов'язано засудженого прибувати два рази на місяць кожного місяця до співробітників територіального органу Національної поліції, який проводить реєстраційну відмітку (дні тижня і години визначаються органом Національної поліції); заборонено виїзд за межі населеного пункту, де проживає, по службовим і особистим справам без дозволу на те органів Національної поліції; заборонено відвідування кафе, барів, ресторанів та інших громадських місць, де проводиться продаж спиртних напоїв на розлив; заборонено вихід з будинку (квартири) у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня; у задоволенні іншої частини подання відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року.
Засуджений вважає, що суд, керуючись своїми доводами, виніс неправосудне рішення щодо встановлення адміністративного нагляду відносно нього, зазначає про намір працевлаштуватися на офіційну роботу, те, що у нього на утриманні дружина і діти, задля чого йому необхідно вільно пересуватися по країні.
Згідно з даними матеріалів судової справи кінець строку відбуття покарання Глуховського 16 листопада 2024 року. ОСОБА_6 ,будучи повідомленим про день, час та місце апеляційного розгляду у встановленому законом порядку, до суду апеляційної інстанції не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав.
Зважаючи на позицію прокурора, положення ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності ОСОБА_6 .
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить такого висновку.
Згідно з положеннями ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
На переконання колегії суддів, суд першої інстанції дотримався наведених вимог закону.
З матеріалів судового провадження встановлено, що начальник Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№35)» звернувся до суду з поданням про встановлення засудженому ОСОБА_6 адміністративного нагляду строком на два роки з обмеженнями: зобов'язати засудженого прибувати чотири рази на місяць кожного місяця до співробітників територіального органу Національної поліції, який проводить реєстраційну відмітку (дні тижня і години визначаються органом Національної поліції); заборонити виїзд за межі населеного пункту, де проживає, по службовим і особистим справам без дозволу на те органів Національної поліції; заборонити відвідування кафе, барів, ресторанів та інших громадських місць, де проводиться продаж спиртних напоїв на розлив; заборонити вихід з будинку (квартири) у період з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня. Поданняобґрунтовано тим, що засуджений ОСОБА_6 раніше судимий:
- 2 липня 2008 року Солом'янським районним судом м. Києва за ст. 15, ч.1 ст.152 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки;
- 31 березня 2009 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 , ч.1 ст. 162 , ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років, на підставі ст.81 КК України звільнений 26 березня 2012 року умовно-достроково на один рік сім місяців двадцять чотири дні;
- 5 листопада 2013 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186 , ст. 71, ч. 5 ст. 72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком чотири роки один місяць, звільнений 15 червня 2018 року по відбуттю строку покарання.
На даний час засуджений відбуває покарання у Державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№35)» за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2021 року, яким засуджений за ч. 2 ст.185 КК України, з урахуванням вироку Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року, до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
За час відбування покарання з 30 грудня 2021 року характеризується негативно, за порушення вимог порядку відбування покарання 48 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності, у тому числі 14 разів поміщувався до ДІЗО, на даний час стягнення не зняті та не погашені. Заохочень немає. Відношення до праці незадовільне. Перебуває на профілактичному обліку, як засуджений, який систематично допускає злісні порушення вимог порядку відбування покарання. Вперто не реагує на виховні заходи та не бажає ставати на шлях виправлення.
За змістом оскаржуваної ухвали засуджений заперечував проти встановлення щодо нього адміністративного нагляду.
Задовольняючи частково подання, суд обґрунтував прийняте рішення тим, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2021 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком три роки. Вироком Київського апеляційного суду від 16 вересня 2021 року вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 січня 2021 року скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком три роки.
Згідно з характеристикою ДУ «БВК (№35)» від 5 лютого 2024 року засуджений
ОСОБА_6 за час відбування покарання в ДУ «БВК (№ 35)» характеризується негативно, має 48 стягнень, з яких 14 разів поміщувався в ДІЗО, заохочень не має. На підприємстві установи не працює, бажання працювати не виявив, підтримує взаємовідносини із засудженими негативно спрямованості, агресивно реагує на критику на свою адресу, конфліктний, не дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, встановлені законодавством вимоги персоналу установи свідомо не виконує, уникає робіт по благоустрою місць позбавлення волі або перекладає їх виконання на інших засуджених, не приймає особисту участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, не приймає участі в реалізації програми диференційованого виховного впливу на засуджених.
За час відбування покарання в ДУ «БВК (№ 35)» перебуває на профілактичному обліку як особа, яка скоювала злісні порушення вимог режиму відбування покарання, наказ № 159 від
28 серпня 2024 року, як схильний до злісної непокори вимогам адміністрації та дій, що дезорганізують роботу установ виконання покарань та схильний до організації азартних ігор під матеріальну зацікавленість, наказ № 152 від 1 серпня 2024 року.
З довідки стягнень та заохочень на засудженого ОСОБА_6 встановлено, що останній за період з 5 січня 2022 року по 28 серпня 2024 року має 48 стягнень, з яких 14 разів був поміщений до ДІЗО, заохочень не має. З наданих письмових матеріалів судом встановлено, що наразі ОСОБА_6 відбуває покарання за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, раніше судимий за скоєння умисних злочинів до покарання у виді позбавлення волі. Також судом враховано негативну поведінку засудженого під час відбування покарання, яка свідчить про вперте небажання засудженого стати на шлях виправлення, та систематичність вчинення умисних злочинів, що вказує на суспільну небезпечність засудженого та потребу у контролі за його поведінкою та способом життя з боку правоохоронних органів.
З врахуванням даних про особу засудженого, відомостей про попередні судимості, поведінки під час відбування покарання, суд першої інстанції дійшов висновку, що подання підлягає частковому задоволенню з необхідністю встановлення відносно засудженого адміністративного нагляду строком на 2 (два) роки з обранням обмежень, зазначених у поданні, оскільки тільки такі заходи зможуть запобігти вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим та здійснити виховний вплив на нього. Водночас, суд дійшов висновку, що встановлені обмеження не повинні становити істотного втручання у права особи, з огляду на виявлені в судовому засіданні обставини, а тому суд вважав за можливе зобов'язати засудженого прибувати два рази на місяць кожного місяця до співробітників територіального органу Національної поліції, який проводить реєстраційну відмітку.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням суду першої інстанції та враховує, що згідно з положеннями Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції, який встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
У відповідності до п. «б» ст.3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»адміністративний нагляд встановлюється до засуджених до позбавлення волі за тяжкі, особливо тяжкі злочини або засуджених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини, якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони вперто не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними для суспільства.
За змістом п. «б» ст.4 вказаного Закону підставою для встановлення адміністративного нагляду є матеріали установ виконання покарань - щодо осіб, зазначених у пункті «б» статті 3 цього Закону.
Відповідно до положень ст. 6 Закону адміністративний нагляд встановлюється у визначеному статтею 5 цього Закону порядку терміном від одного року до двох років і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості.
В розумінні ст.10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», до осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, за постановою суду можуть бути застосовані частково або у повному обсязі певні обмеження.
На переконання колегії суддів, розглядаючи подання начальника Державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)», суд першої інстанції з достатньою повнотою перевірив документи, які свідчать про поведінку засудженого протягом усього часу відбування покарання, і належним чином мотивував в ухвалі свої висновки про те, що засуджений ОСОБА_6 вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечним для суспільства, у зв'язку з чим потребує контролю з боку органу поліції та застосування обмежень з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень і здійснення на нього виховного впливу.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , що застосовані обмеження позбавляють його можливості працевлаштуватись, що у нього на утриманні дружина і діти, задля чого йому необхідно вільно пересуватися по країні, є непереконливими, зважаючи на те, що матеріали справи не містять та ОСОБА_6 не надано будь-яких даних про те, що він володіє будь-якими професійними навичками, має професійну кваліфікацію, мав бажання працювати в установі відбування покарань.
Окрім того колегія суддів враховує дані про особу засудженого, який систематично відбував покарання у виді позбавлення волі; будучи раніше умовно-достроково звільненим від відбування покарання у виді позбавлення волі, протягом невідбутої частини покарання знову вчинив тяжкий злочин, за що був засуджений до покарання у виді позбавлення волі. Не надав засуджений і докази на підтвердження наявності у нього неповнолітніх дітей та те, що діти перебувають у нього на утриманні, з урахуванням того, що засуджений не працює.
Отже, будь-яких даних на підтвердження обставин, викладених в апеляційній скарзі, матеріали справи не містять та засудженим не надано.
За встановлених під час апеляційного розгляду обставин колегія суддів доходить висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і вмотивованою, і підстав для її скасування колегією суддів не встановлено, а тому апеляційна скарга засудженого не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 вересня 2024 року, якою частково задоволено подання начальника державної установи «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)» ОСОБА_8 та засудженому ОСОБА_6 встановлено адміністративний нагляд строком на два роки з покладенням обмежень, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
____________________ ________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4