Справа №376/2340/21 Головуючий у судді І інстанції - Коваленко О.М.
Провадження № 22-ц/824/1743/2024 Доповідач у судді ІІ інстанції - Гуль В.В.
06 червня 2024 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Гуль В.В.,
судді Матвієнко Ю.О., Мельник Я.С.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області на додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Сквирська міська рада, про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила: стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) у розмірі 5532 грн. 71 коп. та розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку, починаючи з січня 2021 року та на дату звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23.08.2022 позов задоволено. Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) у розмірі 5532 грн. 71 коп. Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення рішення у справі (а.с. 83-88).
Додатковим рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2022 доповнено абзац третій резолютивної частини рішення суду шляхом викладення його у новій редакції, а саме: Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення ріщення у справі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 411 грн. 59 коп. у розмірі 163401 грн. 23 коп. Доповнено абзац четвертий резолютивної частини рішення суду шляхом викладення його у новій редакції, а саме: Рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає до негайного виконання у розмірі 5532 грн. 71 коп. (а.с. 94-96).
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити суму виплати ОСОБА_1 за час затримки виплати заробітної плати не більше як за шість місяців відповідно до ст. 117 КЗпП України.
В обгрунтування апеляційної скарги вказує на неврахування судом першої інстанції того, що актом приймання-передачі комунальна установа, майно та кредиторські зобов'язання Сквирського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, де працювала позивачка, до Білоцерківської районної державної (військової) адміністрації не повинні були передаватись та у свою чергу не були передані.
Зазначає, що в описовій частині додаткового рішення суд першої інстанції зазначив про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у той час як вимушеного прогулу не було, оскільки особа була звільнена у зв'язку із зміною істотних умов праці.
Вказує на неврахування судом першої інстанції того, що виплата суми за час затримки виплати заробітної плати, що належить до виплати працівникові при звільненні, не має перевищувати шість місяць.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить залишити додаткове рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необгрунтованість.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Сквирського районного суду Київської області з позовом до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, в якому просила: стягнути з відповідача на її користь заборгованість по виплаті заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) у розмірі 5532 грн. 71 коп. та розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку, починаючи з січня 2021 року та на дату звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 23.08.2022 позов задоволено. Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати (з урахуванням всіх нарахованих податків) у розмірі 5532 грн. 71 коп. Стягнуто з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення рішення у справі (а.с. 83-88).
Додатковим рішенням Сквирського районного суду Київської області від 20.12.2022 доповнено абзац третій резолютивної частини рішення суду шляхом викладення його у новій редакції, а саме: Стягнути з Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області на користь ОСОБА_1 розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язкових платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення ріщення у справі, виходячи з розміру середньоденної заробітної плати 411 грн. 59 коп. у розмірі 163401 грн. 23 коп. Доповнено абзац четвертий резолютивної частини рішення суду шляхом викладення його у новій редакції, а саме: Рішення в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає до негайного виконання у розмірі 5532 грн. 71 коп. (а.с. 94-96).
При цьому, підставою для ухвалення додаткового рішення слугувало те, що у рішенні суду першої інстанції від 23.08.2022 не зазначено суми, присудженої до стягнення, а саме: розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язковим платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення у справі, та розмір заробітної плати, яка підлягає до негайного виконання.
Так, відповідно до положень ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
- стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
- суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
- судом не вирішено питання про судові витрати;
- суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Отже, виходячи з аналізу вищенаведених положень ЦПК України, процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.
Додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувалися докази.
При цьому, додаткове судове рішення як невід'ємна складова основного судового рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Так, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції були досліджені докази щодо розмірів сум, зазначених судом в додатковому рішенні, оскаржуване додаткове рішення не виходить за межі спірних правовідносин та не встановлює нові юридичні факти.
Отже, оскільки рішення суду першої інстанції від 23.08.2022 не містить суми, присудженої до стягнення, а саме: розмір середньомісячної заробітної плати за час затримки розрахунку (з подальшим відрахуванням обов'язковим платежів до бюджету), починаючи з січня 2021 року по день ухвалення у справі, та розмір заробітної плати, яка підлягає до негайного виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 270 ЦПК України постановив оскаржуване додаткове рішення, з яким у суду апеляційної інстанції відсутні підстави не погодитися.
Натомість, доводи апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення фактично зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції, викладених у рішенні від 23.08.2022, а не в додатковому рішенні, зокрема: щодо неналежного відповідача у справі, щодо періоду стягнення суми середнього заробітку тощо.
У свою чергу, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач міг звернутися з апеляційною скаргою на вказане рішення до суду апеляційної інстанції, чого ним зроблено не було.
З огляду на вищевикладене, а також те, що при апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування додаткового рішення, в справі не виявлено, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а додаткового рішення суду без змін.
Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Білоцерківської районної військової адміністрації Київської області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Сквирського районного суду Київської області від 20 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Сквирська міська рада, про стягнення заборгованості по заробітній платі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Гуль
Судді Ю.О. Матвієнко
Я.С. Мельник