09 вересня 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі:
особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення - ОСОБА_1
захисника особи, стосовно якої складено протокол про
адміністративне правопорушення - адвоката Солод Т.О.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Солод Т.О. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Постановою суду першої інстанції визнані доведеними обставини, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що 01.03.2020 року близько 00 год. 05 хв. в Київській області, Києво-Святошинського, село Святопетрівське, вулиця Білогородська, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук).
Від проходження огляду на стан сп'яніння в встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, захисник Солод Т.О. в інтересах ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.05.2020 та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, адвокат Солод Т.О. вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не враховано докази, які були пред'явлені стороною захисту, а також порушення, які були допущені працівниками патрульної поліції при складанні матеріалів про адміністративне правопорушення та залишено без задоволення клопотання про виклик в судове засідання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідчить про формальний розгляд справи.
Захисник Солод Т.О. зазначає, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду розуміючи, що така вимога є безпідставною, адже транспортним засобом він- ОСОБА_1 не керував на момент коли до автомобіля під'їхали працівники поліції, більш того, він перебував поруч з припаркованим автомобілем, також зважаючи на сімейні обставини, а саме: хворобу дитини, яка знаходиться у Черкаській області.
Крім того, звертає увагу, що з матеріалів справи вбачається, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зроблені на заздалегідь роздрукованих на принтері бланках та заповнені одним почерком та однією кульковою ручкою, що також піддає сумніву їх походження та об'єктивність, у зв'язку з чим сторона захисту наполягала на їх виклику для дачі пояснень у судовому засіданні.
Також, захисник Солод Т.О. зазначає, що дата та час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення які зазначені у протоколі не відповідають даті та часу відображеним на відеозаписі з нагрудної камери працівника патрульної поліції, зокрема у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані сп'яніння о 00 годин 05 хвилин 01.03.2020, а згідно відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського вже о 23 годині 57 хвилин 29.02.2020 патрульний поліцейський пропонує ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря нарколога.
Захисник Солод Т.О. в інтересах ОСОБА_1 також звертає увагу, що працівники УПП не роз'яснили ОСОБА_1 його права передбачені ст.ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Солод Т.О. на підтримання доводів апеляційної скарги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи та додатково надані суду апеляційної інстанції дані, перевіривши доводи апеляційної скарги, переглянувши відеозапис досліджуваних подій, опитавши свідків, слід дійти наступного.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги як указано в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №2011579 від 01.03.2020, того ж дня, о 00 год. 05 хв. в Київській області, Києво-Святошинського, село Святопетрівське, вулиця Білогородська, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук).
Від проходження огляду на стан сп'яніння в встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаний протокол за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та складений,в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - інспектором взводу №1 роти №2 БПП в с. Чайки УПП в Київській області ДПП старшим лейтенантом Павловським А.М. (а.с. 1).
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №2011579 від 01.03.2020, в матеріалах провадження наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 01.03.2020, згідно яких у цей же день о 00 год. 20 хв. у їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я (а.с. 3).
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не заперечувалося і в суді апеляційної інстанції та в апеляційній скарзі.
Як пояснив сам ОСОБА_1 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, того дня він чекав друга, який працює на базі «Сантабремор», оскільки на вулиці було холодно його автомобіль був заведений.
Він вийшов з свого автомобіля покурити і до нього підійшли працівники поліції та зробили зауваження, що на його автомобілі не світить фара.
Працівники поліції думали одразу, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі «Драгер», на що він погодився.
Потім працівники поліції запідозрили, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння та запропонували пройти огляд в найближчому медичному закладі на що він відмовився, оскільки він не мав часу їхати в медичний заклад.
Опитаний за клопотанням сторони захисту свідок ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції пояснив, що ОСОБА_1 він знає, оскільки він- ОСОБА_5 приїжджав на їхню базу забирати його колегу ОСОБА_6 додому.
Ввечері 29.02.2020 він стояв через дорогу та бачив, як ОСОБА_1 приїхав за ОСОБА_6 та чекав поки останній вийде.
Згодом він вийшов з машини покурити, потім до нього під'їхали працівники поліції, про вони розмовляли він не чув.
В суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_7 його товариш та односельчанин.
Десь після опівночі йому зателефонував ОСОБА_7 та сказав, що забере його з роботи, щоб підвезти додому.
Після першої ночі він зібравшись вийшов з роботи та побачив, що ОСОБА_7 спілкується з поліцією, коли він підійшов до автомобіля ОСОБА_7 працівники поліції вже поїхали.
Згідно переглянутого відеозапису з бодікамери поліцейського досліджуваних подій, працівник поліції пояснює свідкам, що був зупинений водій ВАЗ 2107, оскільки не світилась фара нижнього світла, при спілкуванні з яким були виявленні ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей які не реагують на світло, бліде обличчя, тремтіння пальців рук), що ОСОБА_1 не спростовує.
На пропозицію інспектора пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в найближчому медичному закладі відмовляється.
Відеозапис не вказує на те, що ОСОБА_1 поставив під сумнів правильність встановлення осіб свідків-понятих працівниками поліції з послідуючим їх відображенні в матеріалах справи.
А тому, доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а тільки перебував біля нього, що може слугувати підставою для не проходження водієм огляду на стан сп'яніння - не є переконливими та такими, що направлені на уникнення водієм відповідальності за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Доводи апеляційної скарги адвоката Солод Т.О. про те, що слід поставити під сумнів пояснення свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на те, що дані пояснення викладені на заздалегідь заготовленому бланку та заповнені одним почерком та однією кульковою ручкою - на увагу не заслуговують, оскільки зміст вказаних пояснень, хоча і викладений на частково заповнених друкарським способом бланках, повністю відповідає доказам, що містяться в матеріалах справи, зокрема даних відеозапису.
Не є ґрунтовними і твердження захисника Солод Т.О. про відмову у задоволенні клопотання про виклик свідків, оскільки обов'язковість опитування свідків в суді першої та апеляційної інстанції - законом не передбачена.
Водночас з доводів сторони захисту, зокрема в суді апеляційної інстанції, не видно, які ще обставини, що відомі свідкам, вони могли вказати судам першої та апеляційної інстанцій, які б могли вплинути на правильність прийняття рішення стосовно ОСОБА_1 .
Непереконливими є доводи захисника Солод Т.О. і в частині розбіжностей в часі, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано дата та час вчинення правопорушення, оскільки відповідно до відеозапису з нагрудної камери патрульного працівника поліції, останній запропонував ОСОБА_1 пройти огляд о 23 годині 57 хвилин 29.02.2020 року, оскільки протокол як доказ у провадженні оцінюється судом в сукупності з іншими доказами. Цим протоколом зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Також під час апеляційного розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи захисника про те, що під час складання протоколу ОСОБА_1 не було роз'яснено його права і обов'язки, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №201579 від 01.03.2020 ОСОБА_1 були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Отже, за наведеним, слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження такого огляду у передбаченому законом порядку.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга захисника Солод Т.О. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Солод Т.О. в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О. Балацька