05 березня 2025 року Чернігів Справа № 620/18102/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт про виконання судового рішення у справі за позовом у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 620/18102/23 позов ОСОБА_1 був задоволений повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду Україні в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати з 27.09.2023 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 27.09.2023 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області строк, який становить 11 календарних днів, з моменту отримання даної ухвали, для подання звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 620/18102/23.
На адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.01.2025 № 2500-0802-8/4856 та доповнення до звіту від 04.02.2025 № 2500-0802-8/8208, в яких вказано, що на виконання рішення суду з 27.09.2023 позивачу нараховано підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам з урахуванням змін мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Відповідно до наданого суду перерахунку пенсії, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення нараховано позивачу з 27.09.2023 в розмірі 13400,00 грн. та з 01.01.2024 в розмірі 3200,00 грн.
Також відповідачем повідомлено, що рішення суду внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Розглянувши звіт про виконання судового рішення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Згідно частини першої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
В силу вимог абзацу першого частини другої статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Так, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 6700 гривень, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено розмір мінімальної заробітної плати, який застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, на рівні 1600 гривень.
Тобто, нарахування підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, з 27.09.2023 по 31.12.2024 було здійснено відповідно до рішення суду з урахуванням визначених розмірів мінімальної заробітної плати згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
За приписами абзаців першого та другого статті 45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Отже, враховуючи вимоги вказаної статті, позивач з 01.01.2025 не має права на отримання підвищення до пенсії, оскільки зареєстрований та проживає в с. Пильня Чернігівського району Чернігівської області з 27.09.2023.
Суд зазначає, що специфіка категорії справ, до якої належить розглядувана справа, полягає у залежності проведення виплат від бюджетних асигнувань на відповідні цілі з Державного бюджету України. В даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області не є розпорядником бюджетних коштів.
Інформацію про кошти, що підлягають виплаті громадянам за рішеннями судів, які набрали законної сили, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надає Пенсійному фонду України, який, в свою чергу, здійснює виплату коштів в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, зокрема, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і виконання ним дій, які виходять за межі його повноважень, немає правових підстав.
Наведені обставини свідчать, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинило передбачені законодавством необхідні дії для виконання рішення суду.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та повідомлено про вжиті заходи для виконання судового рішення, а тому на переконання суду вчинені заходи свідчать про добросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.
На момент розгляду звіту, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі № 620/18102/23.
Керуючись статтями 248, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 22.01.2025 № 2500-0802-8/4856 та доповнення до звіту від 04.02.2025 № 2500-0802-8/8208 у справі № 620/18102/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.03.2025.
Суддя Василь НЕПОЧАТИХ