27 лютого 2025 року м. Чернігів Справа № 620/16643/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубіної М. М.,
за участі секретаря - Коропець І.І.,
представника позивача - Івашківського А.О.,
представника відповідача - Лисиці О.С.,
представник третьої особи - Багинський А.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
16.12.2024 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ; ФОП) звернулась до суду з позовом, у якому просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області (- ГУ ДПС у Чернігівській області) від 03.10.2024 №15124/ж10/25-01-07-05-01 форми «ПС», що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/ НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01 форми «С», що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/ НОМЕР_1 ;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01 форми «С» що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/ НОМЕР_1 .
На обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_1 вказує на протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень з огляду на те, що Головне управління ДПС України в м. Києві (далі - ГУ ДПС в м. Києві) допустило порушення процедури призначення та проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , оскільки підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (далі - ПК України) виключає можливість проведення фактичної перевірки платника податків щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючи органи, виробництва та обігу підакцизних товарів за відсутності інформації про порушення нею вимог законодавства (відсутності письмового звернення покупців (споживачів), оформлених відповідно до закону про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування), про наявність якої також не зазначено і в наказі від 21.08.2024 №5633-п «Про проведення фактичних перевірок». Окрім того, позивачкою зазначено, що в додатках до акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308 відсутній доказ (фіскальний чек) або будь-які інші докази проведеної контрольно-розрахункової операції на суму 4499,00 грн, у зв'язку з чим позивач вважає твердження державних інспекторів податкового органу про проведення контрольно-розрахункової операції безпідставними та необґрунтованими. Також, позивачка, мотивуючи свої позовні вимоги посилається на відсутність у відповідача доказів перевірки саме її як ФОП, що суперечить пункту 81.2 ПК України, оскільки відповідно до наказу від 21.08.2024 №5633-п «Про проведення фактичних перевірок» об'єктом перевірки був магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », та взагалі не здійснювала продаж товару у період з 22.08.2024 по 05.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 (ТЦ «River Mall»). До того ж, в порушення пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 ПК України посадовими особами контролюючого органу проведена вказана перевірка без пред'явлення позивачці службових посвідчень та направлення на проведення перевірки, без надання копії наказу про проведення перевірки, але при цьому наказ, запит про надання документів надано невстановленій особі, у якому зазначено адресу, за якою ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, а не податкову адресу платника податків, до того ж такий запит не містить печатку контролюючого органу, що є порушенням пункту 73.3 статті 73 ПК України. Також позивачка зазначає, що державні інспектори податкового органу унеможливили надання нею витребуваних документів у зазначений строк, адже вона не знаходилася у магазині та не була обізнана про проведення перевірки внаслідок не повідомлення її про таку перевірку, що вказує на необґрунтованість та недобросовісність дій податкового органу. Крім вказаного, ФОП ОСОБА_1 покликається на те, що представники контролюючого органу не складали акт відмови від надання документів. До того ж, щодо суті виявлених контролюючим органом порушень, позивачка з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 11.02.2021 у справі № 140/470/19 зазначає, що сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон №265/95-ВР), а також на те, що суб'єкт господарювання не зобов'язаний зберігати первинні документи на товар безпосередньо в торговельному залі чи в складському приміщенні іншого призначення, чинне законодавство не забороняє йому зберігати первинні документи обліку в такому приміщенні, а відсутність у позивача облікової документації на товар за місцем продажу останнього не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. У зв'язку з чим, позивачка вважає оспорювані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки незаконність (безпідставність) призначення перевірки є безумовною підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи одноособово суддею за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання з повідомленням (викликом) сторін на 23.01.2025 об 11:00 год.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні, з огляду на дотримання контролюючим органом процедурних питань щодо організації та проведення фактичної перевірки позивачки, оскільки згідно із вимогами пункту 80.2 статті 80 ПК України перед початком проведення перевірки працівниками податкового органу продавцю магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у якому проводить фінансово-господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 було пред'явлено службові посвідчення, направлення на перевірку та вручено копію наказу про проведення перевірки, проте він відмовився від підписання направлення на фактичну перевірку та отримання копії вказаного наказу, про що ГУ ДПС в м. Києві було складено відповідний акт від 22.08.2024 № 7348/26-15-07-07-00-17 про відмову від підпису у направленні на перевірку та отриманні копії вказаного наказу, також було складено акт перевірки від 31.08.2024 № 100556/26/1507/ НОМЕР_1 та у зв'язку із неможливістю вручити другий примірник цього акта податковим органом було складено акт від 31.08.2024 № 7565/26-15-07-07-00-17 про неможливість вручення другого примірника акта перевірки платнику податків за місцем фактичного проведення діяльності. Окрім того, представник відповідача зазначає, що за результатом виявлених під час фактичної перевірки порушень позивачкою вимог законодавства щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, а саме пунктів 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР, пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України службовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області були прийняті податкові повідомлення- рішення: від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано суму штрафної санкції в розмірі 4499,00 грн відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за проведення розрахункових операцій за реалізований товар в готівковій формі на загальну суму 4499, 00 грн без застосування РРО та/або ПРРО, без створення та без видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків); від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 893 635,00 грн відповідно до пункту статті 20 Закону №265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 1 893 635,00 грн); від 03.10.2024 №15124/ж10/25-01-07-05-01, яким застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020,00 грн згідно із пунктом 121.1 статті 121 ПК України за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, всі з яких надіслані засобами поштового зв'язку ФОП ОСОБА_1 за юридичною адресою: АДРЕСА_2 та отримані платником податків 11.10.2024 згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення.
У письмових поясненнях у справі № 620/16643/24 ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що фактична перевірка позивачки призначена та проведена з дотриманням вимог законодавства, за результатом проведення якої були виявлені порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства, що стало підставою для прийняття ГУ ДПС в Чернігівській області оспорюваних податкових-повідомлень рішень. До того ж ГУ ДПС у м. Києві зазначило, що підставами для скасування рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши учасників справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
21.08.2024 ГУ ДПС у м. Києві з метою перевірки порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України, Закону №265/95-ВР та інших нормативно-правових актів, контроль за дотримання яких покладено на територіальні органи ДПС видало наказ №5633-п «Про проведення фактичних перевірок», яким було призначено фактичну перевірку платника податків/об'єкта перевірка якого проводиться - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та починається 22.08.2024. Обґрунтування: доповідна записка управління фактичних перевірок від 21.08.2024 № 1606/26-15-07-07-00-12.
21.08.2024 ГУ ДПС у м. Києві посадовим особам контролюючого органу були видані направлення на цю перевірку № 18576/26-15-07-05-03, № 18514/26-15-07-07-01, № 18515/26-15-07-07-01.
Також судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 22.08.2024 №7348/26-15-07-07-00-17 про відмову від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 21.08.2024 №5633-п, у якому зазначено, що після ознайомлення з направленнями на фактичну перевірку від 21.08.2024 № 18514/26-15-07-07-01, № 18515/26-15-07-07-01 особа, що уповноважена здійснювати розрахункові операції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 - продавець ОСОБА_2 відмовився від підписання направлення на перевірку та отримання копії наказу від 21.08.2024 №5633-п.
Контролюючим органом в особі ГУ ДПС у м. Києві складено запит від 22.08.2024 №1 про надання документів, адресований ФОП ОСОБА_1 із зазначенням поштової адреси: АДРЕСА_1 , за період діяльності з 17.07.2024 по 21.08.2024 з вимогою надати до перевірки такі документи: книгу обліку доходів і витрат; документи на приміщення (право власності/оренда ), акт приймання-передачі; трудові договори з працівниками (найманими особами ) у тому числі з продавцем ОСОБА_2 ; завірену копію свідоцтва або виписки про державну реєстрацію ФОП ОСОБА_1 ; завірену копію паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , продавця ОСОБА_2 ; договору на банківське обслуговування (еквайринг) на платіжний термінал, акт приймання-передачі; банківська виписка загальна з розрахункового рахунку ФОП; звіт з еквайрингу по господарській одиниці (помісячно); документи, що підтверджують облік та походження товарних знаків в термін до 13 годин 30 хвилин 22.08.2024; форму ведення обліку товарних запасів з додатками в термін до 13 годин 30 хвилин 22.08.2024; Х-звіт з ПРРО, Х-баланс з платіжного терміналу до 13 годин 30 хвилин 22.08.2024, проте у зв'язку з відмовою від підпису запиту про надання документів в ході проведення перевірки та отримання одного примірника, складено відповідний акт про відмову від підпису за №7349/26-15-07-07-00-17, у якому зазначено, особа, що уповноважена здійснювати розрахункові операції в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , у якому здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 - продавець ОСОБА_2 відмовився від підписання запиту про надання документів та отримання одного примірника в ході проведення фактичної перевірки.
Разом з цим, на підставі вказаних вище наказу №5633-п та направлень на перевірку від 21.08.2024 посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, у якому, зокрема, зафіксовано, що перед початком фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу було проведено контрольну розрахункову операцію з купівлі навушників на загальну суму 4499, 00 грн; розрахунок проведено в готівковій формі продавцем ОСОБА_2 без застосування ПРРО з наданням в електронній формі нефіскального розрахункового документа від 22.08.2024 на загальну суму 4499, 00 грн, а також зафіксовано порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР, і проведення розрахункових операцій за реалізований товар в готівковій формі на загальну суму 4 499,00 грн без застосування РРО та /або ПРРО, без створення та без видачі у паперовій електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків); пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, в ході перевірки виявлено не облікованих товарів (непродовольча група) на 1 893 635,00 грн; статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України, а саме: в ході перевірки продавцю було вручено письмовий запит від 22.08.2024 «Про надання пояснень та документального підтвердження», проте на вказаний запит платником не надано інформації та документального підтвердження з питань, які перевірялись, тому в ході перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пункту 85.2 статті 85 ПК України (не надання на запит контролюючого органу документ: належать або пов'язані з предметом перевірки). До акта фактичної перевірки здійснено розрахунок фінансових санкцій на загальну суму 1 899 154, 00 грн.
Також вказаним податковим органом винесено акт від 31.08.2024 №7565/26-15-07-07-00-17 про неможливість вручення другого примірника акта перевірки ФОП ОСОБА_1 за місцем фактичного провадження діяльності платником податків.
На підставі вказаного акта перевірки від 31.08.2024, Головним управлінням ДПС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано суму штрафної санкції в розмірі 4499,00 грн відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за проведення розрахункових операцій за реалізований товар в готівковій формі на загальну суму 4499, 00 грн без застосування РРО та/або ПРРО, без створення та без видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), що є порушенням пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР;
від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 893 635,00 грн відповідно до пункту статті 20 Закону №265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 1 893 635,00 грн), що є порушенням пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР;
від 03.10.2024 №15124/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020,00 грн згідно із пунктом 121.1 статті 121 ПК України за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, що є порушенням статті 44 та пункту 85.2 статті 85 ПК України.
ФОП ОСОБА_1 , вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення податкового органу протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернулася до суду з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України.
Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України).
Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Так, підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
У справі, яка розглядається судом встановлено, що 22.08.2024 ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину «YABLUKA» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12.
Порядок проведення фактичної перевірки регламентований статтею 80 ПК України.
На відміну від всіх інших передбачених законом перевірок фактична перевірка здійснюється без будь-якого попередження платника податку (особи) відповідно до пункту 80.1 статті 80 ПК України.
Пункт 80.2 згаданої статті передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2);
письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (підпункт 80.2.7).
Водночас запроваджене законодавцем правове регулювання у цій нормі зумовлює і певні особливості її застосування контролюючим органом, оскільки абз. 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України закріплені обов'язкові вимоги до змісту наказу про призначення перевірки, зокрема, необхідність відображення у ньому підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
У відповідності до абз. 3 пункту 81.1 статті 81 ПК України копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.
В силу положень частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд, застосовуючи пункт 81.1 статті 81 ПК України, у пункті 50 постанови від 26.03.2024 у справі №420/9909/23 зробив наступні висновки: «Водночас аналіз абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України не дає підстав для висновку, що в наказі про проведення перевірки в обов'язковому порядку має бути зазначено конкретну норму податкового або іншого законодавства, контроль за якими покладено на контролюючи органи, яка порушується платником.».
У пунктах 58 та 59 цієї ж постанови Верховний Суд зробив такі висновки: «Реалізуючи мету, з якою ця справа розглядається у складі Судової палати, Верховний Суд формулює такий правовий висновок, який має забезпечити єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок. У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України під час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним…(...). Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.».
Зі змісту наказу ГУ ДПС у м. Києві від 21.08.2024 № 5633-п «Про проведення фактичних перевірок» суд встановив, що такий прийнято, зокрема, на підставі підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України. На обґрунтування прийняття наказу вказано доповідну записку управління фактичних перевірок від 21.08.2024 №1606/26-15-07-07-00-12, у якій міститься посилання на звернення споживача від 22.08.2024, яке на вимогу суду було надано (скарга ОСОБА_3 , зареєстрована в ГУ ДПС у м. Києві 21.08.2024 № К/1277/ЕЗ). Наказ підписано в.о. начальника Інною Якушко. Згідно із додатком 3 до вказаного наказу, магазин «YABLUKA» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12 включено до переліку платників податків для проведення фактичних перевірок.
Тобто, контролюючий орган призначив перевірку магазину «YABLUKA» за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12, з метою здійснення своїх функцій на підставі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування (підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України), та з урахуванням інформації, викладеної у доповідній записці управління фактичних перевірок від 21.08.2024 №1606/26-15-07-07-00-12.
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача про те, що наказ ГУ ДПС у м. Києві від 21.08.2024 № 5633-п «Про проведення фактичних перевірок» складений з порушенням ПК України.
У свою чергу, із акта фактичної перевірки від фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308 суд встановив, що 22.08.2024 працівниками ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку господарської одиниці - магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , (ТРЦ «RIVER MALL») суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Як вже зазначалось, фактичною відповідно до пункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до підпунктів 80.1, 80.2, 80.4, 80.7 статті 80, підпунктів 81.1, 81.3 статті 81 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку). При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.
У позовній заяві позивачка стверджує, що на момент проведення фактичної перевірки 22.08.2024, її не було за адресою АДРЕСА_1 , про що зазначено у акті перевірки. Окрім того позивачка у письмових поясненнях суду зазначила, що несистематично здійснює продаж товарів, які належать їй в м. Київ, Дніпровська набережна, 12 (ТЦ «River Mall») за договором суборенди від 07.08.2024 (наявний в матеріалах справи), та окрім неї за цією адресою здійснюють господарську діяльність інші суб'єкти господарювання, а також те, що з 22.08.2024 по 05.09.2024 вона не здійснювала продаж свого товару в ТЦ «River Mall», заперечує. Внаслідок цього, документів позивачки за вказаною адресою не було, і він фізично не міг надати документи під час перевірки. Позивачка вказує, що не отримала копій наказу та направлення на проведення фактичної перевірки. Також позивачці не могли бути пред'явлені службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
У акті фактичної перевірки фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308 посадові особи ГУ ДПС у м. Києві зазначили, що правець на ім'я ОСОБА_2 (без оформлення) відмовився надавати відомості щодо себе, інформацію щодо оформлення трудових відносин не надано.
Крім цього, посадовими особами контролюючого органу 22.08.2024 складено: акт №7348/26-15-07-07-00-17 про відмову від підпису в направленні та отримання копії наказу на проведення фактичної перевірки магазину «YABLUKA». Відповідно до вказаного акта, продавець на ім'я ОСОБА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 відмовився від підпису в направленнях на перевірку та отримання копії наказу на проведення фактичної перевірки.
Також посадовими особами контролюючого органу на ім'я ФОП ОСОБА_1 було складено запит від 22.08.2024 № 1 про надання документів та акт № 7349/26-15-07-07-00-17 про відмову від підпису запиту про надання документів в ході проведення фактичної перевірки та отримання одного примірника про те, що продавець магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 відмовився від підпису запиту про надання документів.
В свою чергу, позивачка стверджує, що у нього відсутні наймані працівники, та вона нікого не уповноважував здійснювати будь-які дії від її імені як ФОП.
Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що: позивачка, як ФОП, здійснює господарську діяльність саме у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться в ТРЦ «RIVER MАLL» за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 12, а також те, що фізична особа на ім'я ОСОБА_2 , який на час проведення фактичної перевірки у магазині «YABLUKA» був присутній в цьому магазині, є найманим працівником позивача та уповноваженим позивачкою здійснювати будь-які дії від її імені як ФОП.
Таким чином, працівники контролюючого органу, при здійсненні фактичної перевірки, не переконались, що позивачка здійснює господарську діяльність саме у магазині «YABLUKA», що знаходиться в ТРЦ «RIVER MАLL» за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 12. Копії наказу на перевірку від 21.08.2024 №5633-п, копії направлень на перевірку та запит про надання документів вручались невстановленій фізичній особі, зокрема особі на ім'я ОСОБА_2 , без встановлення факту, що такі особи фактично проводять розрахункові операції у магазині, дійсно є найманим працівником позивачки та вправі представляти її інтереси як уповноважена особа.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що працівниками ГУ ДПС у м. Києві порушено вимоги пункту 80.2 статті 80, пункту 81.1 ст. 81 ПК України в частині належного інформування позивача або уповноважених ним осіб про проведення фактичної перевірки, вручення наказу та направлень на проведення перевірки, пред'явлення службових посвідчень.
Щодо виявлених порушень статті 44, пункту 85.2 статті 85 ПК України, які зафіксовані в акті перевірки фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, суд зазначає наступне.
На підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, відповідачем винесено податкове-повідомлення-рішення повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01 форми «С», яким до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 020, 00 грн за порушення статті 44, пункту 85.2 ст. 85 ПК України.
Так, відповідно до абз. 1 пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2 статті 44 ПК України).
Пунктом 85.2 ст. 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на час проведення фактичної перевірки 22.08.2024 позивачка була відсутня за адресою: м. Київ, Дніпровська набережна, 12.
Таким чином, позивачка не мала можливості при здійсненні фактичної перевірки надати працівникам контролюючого органу оригінали документів чи їх копій: первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів.
Крім цього, судом встановлено, що під час здійснення фактичної перевірки працівниками контролюючого органу вручено запит від 22.08.2024 про надання документів невстановленій фізичній особі, яка не є уповноваженим представником позивачки.
З наведеного суд робить висновок про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача та третьої особи про порушення позивачкою вимог статті 44, пункту 85.2 ст. 85 ПК України у зв'язку із ненаданням ним документів під час фактичної перевірки, внаслідок чого податкове-повідомлення-рішення від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01 форми «С» підлягає скасуванню.
Щодо виявлених порушень пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР, суд зазначає наступне.
На підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, відповідачем прийнято податкові-повідомлення-рішення від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано суму штрафної санкції в розмірі 4499,00 грн відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за проведення розрахункових операцій за реалізований товар в готівковій формі на загальну суму 4499, 00 грн без застосування РРО та/або ПРРО, без створення та без видачі у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів (фіскальних чеків), за порушення пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР; від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 893 635,00 грн відповідно до пункту статті 20 Закону №265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 1 893 635,00 грн, за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом №265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до приписів пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону №265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при оптовій та/або роздрібній торгівлі пальним забороняється;
надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість, при продажу товарів (крім підакцизних товарів, технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) або наданні послуг мають право в розрахунковому документі зазначати назву товару (послуги) у вигляді, що відображає споживчі ознаки товару (послуги) та ідентифікує належність такого товару (послуги) до товарної групи чи послуги;
вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Згідно визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Отже, за змістом наведених вимог суб'єкти господарювання зобов'язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи та видавати (в паперовому вигляді та/або електронній формі) розрахунковий документ встановленої форми та змісту, що підтверджує виконання розрахункової операції для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Обов'язок застосування РРО та/або ПРРО залежить не від форми розрахункових операцій та/або наявності того чи іншого зареєстрованого КВЕД, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб'єкта господарювання, які чітко визначені законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Такі вимоги не поширюються на ФОП, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Згідно із статтею 20 Закону №265/95-ВР до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Отже, наслідком здійснення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій, реалізації товарів через реєстратори розрахункових операцій, є застосування до суб'єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів фінансових санкцій.
Відповідно до акт фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, працівниками контролюючого органу 22.08.2024 перед початком перевірки було придбано навушників на загальну суму 4499, 00 грн; розрахунок проведено в готівковій формі продавцем магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на ім'я ОСОБА_2 без застосування ПРРО з наданням в електронній формі нефіскального розрахункового документа від 22.08.2024 на загальну суму 4499, 00 грн.
Також, при проведенні фактичної перевірки, працівниками контролюючого органу складено Опис товару, що знаходиться в реалізації в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою АДРЕСА_1 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 1 893 635,00 грн.
Суд зазначає, що пунктом 80.4 статті 80 ПК України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
За правилами підпунктів 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд зауважує, що порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством. Ініціюючи та проводячи контрольну розрахункову операцію певна посадова особа ДПС діє від імені держави в особі державного органу, що у свою чергу зумовлює використання для проведення такої операції державних коштів.
З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу, перед початком фактичної перевірки магазину «YABLUKA» за вказаною вище адресою, 22.08.2024 здійснено контрольну закупку (контрольну розрахункову операцію) на суму 4499,00 грн.
Згідно зі статтею 2 Закону України від 30.06.1999 №783-XIV «Про джерела фінансування органів державної влади» (далі - Закон №783-XIV) органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Враховуючи відсутність доказів, які б вказували на видачу посадовим особам ГУ ДПС в м. Києві, які в межах проведення фактичної перевірки позивача здійснили контрольну розрахункову операцію в даній справі, грошових коштів (готівки) з каси за рахунок відповідних бюджетних асигнувань контролюючого органу, таким чином вказані грошові кошти фактично мають інше джерело походження ніж кошти, передбачені на здійснення відповідної діяльності органів ДПС.
Суд робить висновок, що джерелом, з якого було профінансовано здійснення вказаної контрольної розрахункової операції, є власні грошові кошти працівників ГУ ДПС в м. Києві, та про це прямо було заявлено представником податкового органу під час судового засідання, що не передбачено Законом №783-XIV. Матеріали справи не містять доказів повернення грошових коштів посадовим особам, так само, як і доказів повернення придбаного товару позивачу.
Враховуючи те, що законодавство не містить дозволу щодо використання для проведення контрольних операцій приватних коштів, у тому числі коштів осіб, які проводять перевірку, а відтак в силу частини другої статті 19 Конституції України посадові особи контролюючого органу, за відсутності законодавчого дозволу, не мають права використовувати власні кошти для проведення контрольної розрахункової операції.
Крім того, в контексті вищезазначених обставин справи, суд зазначає, що у цьому випадку на підтвердження обставин того, що контрольна розрахункова операція проводилась у зв'язку з виконанням функцій держави, тобто, за рахунок державних коштів, відповідач під час розгляду справи не надав доказів отримання посадовими особами контролюючого органу державних коштів для цілей проведення контрольної розрахункової операції, тобто її проведення за рахунок та від імені саме контролюючого органу у зв'язку та з метою виконання працівниками контролюючого органу функцій держави.
Таким чином, контрольна розрахункова операція фактично проведена не за рахунок контролюючого органу, тобто не у зв'язку з виконанням функцій держави.
З огляду на встановлені обставини справи та наведені положення норм матеріального права, суд робить висновок, що контрольна розрахункова операція посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведена не у порядку та у спосіб, встановлені нормами чинного законодавства, яка могла б свідчити про факт порушення платником податків Закону №265/95-ВР.
Це підтверджується тим, що відповідачем не надано суду доказів здійснення контрольної розрахункової операції, зокрема:
- відомості про посадову особу фіскального органу, яка здійснила контрольну розрахункову операцію, у кого та коли;
- складення акта про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки;
- акта отримання та повернення грошових коштів для здійснення контрольної розрахункової операції у позивачки.
Відтак, матеріалами перевірки не підтверджено склад правопорушення, яке відображено у податковому повідомленні-рішенні від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано суму штрафної санкції в розмірі 4499,00 грн, оскільки суд не може визнати контрольну розрахункову операцію здійснену посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві належним доказом, оскільки вона проведена з порушенням вимог законодавства.
Щодо податкового-повідомлення рішення від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01, яким до позивачки застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 893 635,00 грн відповідно до пункту статті 20 Закону №265/95-ВР за ведення з порушенням встановленого законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (виявлено необлікованих товарів (непродовольча група) на суму 1 893 635,00 грн, за порушення пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, суд враховує те, що 01.08.2020 набрав чинності Закон України від 20.09. 2019 № 128-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг».
Цим Законом стаття 20 Закону № 265/95-ВР викладена у новій редакції, де відповідальність суб'єктів господарювання передбачена не тільки за реалізацію необлікованих товарів, а і за ненадання документів, які підтверджують облік товарів.
Тобто, ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу, визначено самостійною підставою для застосування штрафної санкції.
При цьому зазначеним Законом уведено обов'язок суб'єктів господарювання надавати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи, що підтверджують облік та походження товарних запасів.
Водночас, як було зазначено вище судом не встановлено, що 22.08.2024 в магазині «YABLUKA», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12 (ТЦ «River Mall») здійснювала господарську діяльність позивачка та залишки товарів, зазначених в описі в додатку № 1 до акта перевірки, належить їй, тому відповідачем не доведено, що позивачка здійснювала реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01 форми «С», яким до неї застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 893 635, 00 грн відповідно до пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню як таке, що не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України та статті 19 Конституції України.
При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що у позивачки була можливість надати облікові та інші документи пізніше ніж 22.08.2024 (дня коли відбувалась фактична перевірка в магазині «YABLUKA», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 12), у тому числі шляхом подання заперечення до акта перевірки із долученням документів, оскільки матеріали справи не містять доказів того, що запит про надання документів від 22.08.2024, а також сам акт фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308, та інші матеріали перевірки надсилались на податкову адресу позивачки, якою в силу вимог пункту 45.1 статті 45 ПК України визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Крім того, згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші аргументи сторін, з урахуванням викладеного, не є суттєвими, а тому суд не надає правової оцінки таким.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про задоволення позову повністю.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 15 140, 00 грн, у зв'язку із чим вони підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ФОП ОСОБА_1 , сплачений згідно із платіжної інструкції від 13.12.2024 №146.
Керуючись статтями 2, 12, 72-77, 90, 139, 241-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15124/ж10/25-01-07-05-01 форми «ПС», що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15122/ж10/25-01-07-05-01 форми «С», що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 03.10.2024 №15123/ж10/25-01-07-05-01 форми «С» що прийняте на підставі акта фактичної перевірки від 31.08.2024 за реєстраційним №100556/26/15/07/3831205308.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Чернігівській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 15140,00 грн сплачений згідно із платіжної інструкції від 13.12.2024 №146.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернігівській області (місцезнаходження юридичної особи: вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44094124).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження юридичної особи: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44116011).
Рішення суду у повному обсязі складено 05.03.2025.
Суддя Марія ДУБІНА