05 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3830/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 , про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Чернівецькій області (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг на загальну суму 157500,20 грн до місцевого бюджету.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно даних контролюючого органу, за відповідачем обліковується заборгованість на загальну суму 157500,20 грн, яка виникла з орендної плати за землю з фізичних осіб, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання.
Зауважив, що податковий борг виник на підставі податкових повідомлень - рішень, які не оскаржувались відповідачем, відтак борг являється узгодженим.
У зв'язку з тим, що сума податкових зобов'язань не сплачена своєчасно, податковим органом відповідачу направлено податкову вимогу "Ф" № 0000626-1308-2413 від 06.04.2023року.
Відповідно до вимог п.54.1 ст. 34 ПК України вказана сума на день подання адміністративного позову є узгодженою.
2. Відповідач правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався та відзиву не подав.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1.Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за місцем проживання АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 .
2. Податковий борг відповідача утворився внаслідок несплати суми грошового зобов'язання, визначеного на підставі податкових повідомлень-рішень за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, які наявні в матеріалах справи.
3. У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості у встановлені законодавством строки податковим органом винесено податкову вимогу форми "Ф" № 0000626-1308-2413 від 06.04.2023року, яку направлено на адресу відповідача та вручено останньому, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Пунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України встановлено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.
Базою ж оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
2. Так, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Разом з тим, обчислення суми податку здійснюється з урахуванням порядку, що визначений п.п.266.7.1, п.266.7 ст, 266 ПКУ, а також - особливостей, що передбачені п.п.266.7.1-1 ПКУ.
Абз.2 п.п.266.7.2, ст. 266 ПКУ визначено, що податкове повідомлення - рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п.266.7.1 п.266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Так, у відповідності з п.42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкове зобов'язання за звітний рік з податку фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ).
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкові повідомлення - рішення, які вручені відповідачу та не оскарженні, відтак борг вважається узгодженим.
3. Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині стягнення податкового боргу із земельного податку з фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 269.1 статті 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) або землекористувачі.
Об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності (пункт 270.1 статті 270 ПК України).
Відповідно до пункт 287.1 статті 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до пункту 286.5 статті 285 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами, які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
4. Отже, діючи на підставі норм податкового законодавства, податковим органом були сформовані податкові повідомлення-рішення форми "Ф", про нарахування податку з орендної плати за землю, які направлялись платнику, про що свідчать рекомендовані повідомлення.
Відповідно до п.п.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України - грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
5. Судом також встановлено, що рішення контролюючого органу про нарахування грошових зобов'язань за результатами адміністративного та судового оскарження не були скасовані і є чинними, а такі зобов'язання вважаються узгодженими.
З огляду на наведе слід дійти висновку, що факт узгодження - податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк. Не виконання обов'язку зі сплати узгодженого податкового зобов'язання призводить до набуття таким зобов'язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.
6. З приводу податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Пунктом 14.1.114/2 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Згідно п.п.162.1.1-1 ПК України фізична особа-резидент, яка володіє та/або користується (орендує, суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, - є платником податку на доходи фізичних осіб у частині мінімального податкового зобов'язання.
Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, визначені п. 170.14 ст. 170 ПК України.
Так, загальне мінімальне податкове зобов'язання для платників даного податку визначається контролюючим органом (п. 170.14.1. п. 170.14.ст. 170 ПК України).
Визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб (п. 170.14.3).
У разі визначення загального мінімального податкового зобов'язання контролюючий орган складає податкове повідомлення-рішення за формою «МПЗФ».
Так, ч.2 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1204 від 28.12.2015 р. (далі - Наказ № 1204), визначено, що структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формою «МПЗФ» для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів для фізичних осіб - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства.
Податкове повідомлення-рішення за формою «МПЗФ» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для визначення контролюючим органом загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам - власникам, орендарям, користувачам та інших умовах орендарям, користувачам на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь (абз.3 п.1 Розділу І Наказу № 1204).
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним (абз.5 п.п.170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України).
Позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб (абз.8 п.п. 170.14.3).
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «МПЗФ» N258637-24/24-01 від 01.12.2023 року на суму 540,6 грн. податкового зобов'язання з позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків та збору (податковий період 2022 рік), яке вручено платнику 01.12.2023 року, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, нарахована сума податкових зобов'язань не була сплачена вчасно, в результаті чого утворився податковий борг.
Таким чином, з урахуванням своєчасно несплачених податкових зобов'язань, станом на дату звернення до суду у ОСОБА_1 утворився податковий борг, сума якого становить 157500,20 грн.
7. Згідно вимог п.54.1 ст. 54 ПК України вказана сума заборгованості на день подання адміністративного позову є узгодженою.
Разом з тим, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) - абз.2 п.59.5 ст. 59 ПКУ.
Зокрема, ГУ ДПС у Чернівецькій області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 06.04.2023 року № 0000626-1308-2413, яка була надіслана засобами поштового зв'язку на податкову адресу ОСОБА_1 .
Однак, відповідач не сплатив визначену суму узгодженого грошового зобов'язання, в результаті чого виник податковий борг.
8. Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки відповідач до бюджету не сплатив, а наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
1. Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведення експертиз.
2. За відсутності вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 157500, 20 грн до місцевого бюджету.
3. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200 А, м. Чернівці, 58013, код ЄДРПОУ: 44057187);
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Суддя О.В. Боднарюк