05 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/5531/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року № 13/5923/с від 19.06.2024 року із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених виходячи з грошового забезпечення станом на 05.03.2019;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві нову (на заміну попередньо складеній № 13/5923/с від 19.06.2024 року) довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням положень Постанов КМУ від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та від 15.06.1994 №414 “Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень) та премії, обрахованих з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, визначених станом на 01.01.2023 для здійснення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що звернувся до відповідача із заявою, в якій просив видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, визначених із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом нам 01 січня відповідного року. Проте всупереч положенням чинного законодавства позивачеві відмовлено у видачі такої довідки.
Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки відповідачем видано довідку на виконання рішення суду, про те всупереч висновків, які суд сформував у відповідному рішенні, а саме - додаткові види грошового забезпечення зазначено у довідці у меншому розмірі (станом на 05 березня 2019 року).
2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність своїх дій під час відмови у видачі довідки, про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії.
Звертав увагу суду на те, що виконуючи рішення суду в справі № 320/17277/23, останнім видано довідку № 13/5923/с від 19.06.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.
1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.
1. Позивачеві призначено пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.
2. Згідно рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі № 320/17277/23 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - зобов'язано перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
3. З матеріалів справи судом також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи рішення суду видано довідку № 13/5923/с від 19.06.2024 року, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 .
4. Зі змісту довідки № 13/5923/с від 19.06.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 встановлено, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб осіб", розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, за посадою начальник відділу планування організаційно - планового управління Департаменту утилізації МОУ становить:
Посадовий оклад -13 960,00 грн; оклад за військовим званням полковник - 2 250,00 грн; надбавка за вислугу років - 30% - 8105,00; надбавка за особливості проходження служби - 65,0% - 10 374, 00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень - 20,0% - 1832, 00 грн; премія - 140,0% - 12 824, 00 грн; всього - 49 345,00 грн.
Довідку складено з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2023 рік на відповідні тарифні коефіцієнти.
5. Не погоджуючись із діями відповідача в частині визначення додаткових видів грошового забезпечення виходячи із посадового окладу та окладу за військове звання станом на 05 березня 2019 року - позивач звернувся до суду.
ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.
1. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 01.01.1992 (Закон - № 2262-ХІІ).
Статтею 9 Закону №2011-ХІІ визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
За змістом частини 3 статті 43 Закону 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.
2. Так, на думку позивача, спірні правовідносини полягають у протиправності дій ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо складення та надання до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року № 13/5923/с від 19.06.2024 року із зазначенням надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та премії, визначених виходячи з грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та обов'язку ІНФОРМАЦІЯ_1 підготувати та надати до Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві нову (на заміну попередньо складеній № 13/5923/с від 19.06.2024 року) довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023
Разом з тим, з матеріалів справи судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2024 року по справі № 320/17277/23 до ІНФОРМАЦІЯ_1 - зобов'язано перерахувати розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023.
Матеріали справи свідчать, що відповідачем виконуючи рішення суду видано довідку № 13/5923/с від 19.06.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року.
3. Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
За приписами частини 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Верховний Суд у постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 підкреслив, що правові норми КАС України стосовно судового контролю (зміст яких фактично не змінився після 15.12.2017), мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, аргументи позивача фактично зводяться до того, що зміст виданої довідки на виконання рішення суду не відповідає тим мотивам, які наведенні в такому рішенні суду, тобто вказує на протиправність дій відповідача щодо невиконання рішення суду в частині обв'язку видачі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення вказавши розмір складових станом на 01.01.2023 року.
4. Водночас суд звертає увагу на те, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача, шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Іншими словами, спонукання до виконання рішення суду, яке набрало законної сили, не може відбуватись шляхом подання іншого (нового) адміністративного позову.
Як свідчать матеріали справи, за своєю суттю, даний спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.03.2024 року в адміністративній справі №320/17277/23.
Отже, той факт, що позивач вважає неправильним спосіб виконання відповідачем судового рішення не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий спір.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду, шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення являє собою завершальну стадію судового провадження.
Аналогічна за змістом правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а та від 06.02.2019 у справі №816/2016/17, а також Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №580/3376/20, від 27.04.2021 у справі №460/418/20, від 28.05.2021 у справі №540/942/20, від 02.12.2021 у справі №808/1156/18.
Суд зазначає, що на правильність вирішення спірного питання саме у порядку подання заяви, передбаченої статтею 383 КАС України, вказав і Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі №760/3142/17, наголосивши, що оскільки набрало законної сили судове рішення з того самого фактичного предмету спору, то дії відповідача, вчинені на виконання судового рішення, не може бути розглянуто в окремому провадженні.
Отже, хоча позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання іншого позову, проте спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення, що, в силу вже згаданих приписів статей 382, 383 КАС України, пов'язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення у справі № 320/17277/23 порушувалися його права чи інтереси, то останній має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти нову позовну заяву.
5. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, суд дійшов висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
З огляду на те, що в задоволенні адміністративного позову відмовлено суд не вирішує питання щодо розподілу судового збору.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
2. Розподіл судових витрат не здійснюється.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ).
Суддя О.В. Боднарюк