04 березня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/559/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сіжук О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 28.01.2025 ВП №76864313; зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваною постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №76864313, оскільки повного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а не відбулось. Вказує на те, що державний виконавець не надала оцінки довідкам, згідно яких Військова частина НОМЕР_1 здійснювала перерахунок грошового забезпечення позивача, та не дослідила, що такий перерахунок здійснено не з усього грошового забезпечення. У зв'язку з чим, позивач вважає, що оскаржувана постанови винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
За таких обставин просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги не визнала, вказала на правомірність постанови державного виконавця від 28.01.2025 ВП №76864313 про закінчення виконавчого провадження.
Звертає увагу суду, що 27.01.2025 Військовою частиною НОМЕР_1 надано до органу виконавчої служби довідки про перерахунок грошового забезпечення та копії платіжної інструкції №2263 від 22.05.2024 про виплату коштів позивачу, що підтверджує виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а, а тому відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76864313.
З вказаних підстав представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Інших заяв по суті справи до суду подано не було.
Суд, перевіривши доводи учасників справи у заявах по суті справи, дослідивши докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Судом встановлено, що рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по 14.02.2022, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 14.02.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
З матеріалів справи слідує, що 22.05.2024 Військова частина НОМЕР_1 на виконання рішення суду у справі № 600/4163/23-а виплатила позивачу кошти в сумі 77487,13 грн.
30.10.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) з метою з'ясування інформації, зокрема, чи складався НОМЕР_2 прикордонним загоном розрахунок, на підставі якого 22.05.2024 проведено виплату ОСОБА_1 у загальній сумі 77487,13 грн на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а.
ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) листом від 08.11.2024 надав відповідь, що рішення від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а виконано у добровільному порядку 22.05.2024. В підтвердження відповідач надав: довідку про перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 від 07.11.2024 № 654, сума перерахунку: 27 214,84 грн; довідку про перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021 від 07.11.2024 № 655, сума перерахунку: 43643,20 грн; довідку про перерахунок грошового забезпечення позивача із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 від 07.11.2024 № 656, сума перерахунку: 7809,10 грн.
Вважаючи факт не повного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а позивач звернувся до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо примусового виконання рішення у справі № 600/4163/23-а на підставі виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 27.06.2024.
Судом також встановлено, що 21.01.2025 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження №76864313 з виконання виконавчого листа, виданого Чернівецьким окружним адміністративний судом 27.06.2024, в адміністративній справі № 600/4163/23-а.
24.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до начальника Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з листом №10/1627-25-вих «Щодо закінчення ВП №76864313» в якому вказав, що виконавчий лист №600/47363/23-а від 27.06.2024 було видано на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/4163/23-а, яке фактично було виконано в добровільному порядку. На підтвердження надано довідки про перерахунок грошового забезпечення та копії платіжної інструкції №2263 від 22.05.2024 про виплату коштів позивачу.
28.01.2025 державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76864313, у зв'язку з тим, що боржником надано докази про перерахунок та виплату грошового забезпечення на користь ОСОБА_1 .
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1, 10 та 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З аналізу вказаних норм законодавства слід прийти до висновку, що після отримання держаним виконавцем інформації про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на нього покладений обов'язок щодо перевірки виконання боржниками рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону та вжиття усіх передбачених Законом заходів в межах встановлених повноважень.
Як було встановлено судом, позивач оскаржує постанову Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.01.2025 ВП №76864313, яка, на його думку, винесена передчасно, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) не виконано рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/4163/23-а в повному обсязі.
З мотивувальної частини рішення суду від 08.02.2024 у справі №600/4163/23-а слідує, що суд прийшов до наступних висновків:
«…У свою чергу, суд звертає увагу, що із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням упродовж служби позивачу у період з 29.01.2020 по 14.02.2022 здійснювалося нарахування та виплата у відповідному відсотковому відношенні як постійних, так і одноразових видів грошового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (допомоги, компенсаційні виплати, надбавку за особливості проходження служби, премія) (допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, інші виплати)».
«…..Таким чином, під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 та при звільненні із неї позивачу виплачено у меншому, ніж законодавчо належало розмірі щомісячне грошове забезпечення, допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, одноразова грошова допомога при звільненні, оскільки відповідачем неправильно обраховано розмір місячного грошового забезпечення, який є розрахунковою величиною для вказаних виплат, так як грошове забезпечення нараховувалося із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018, а не на 29.01.2020.
Із огляду на зазначене, встановлення позивачу посадового окладу та окладу за військовим званням із 29.01.2020 та розрахунок місячного грошового забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 та, відповідно, нарахування інших видів грошового забезпечення, які розраховуються із посадового окладу та окладу за військовим званням, здійснено у значно меншому розмірі, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме: гарантованих Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення та інших виплат у законодавчо визначеному розмірі».
У зв'язку з чим, рішенням суду зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 14.02.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Таким чином для повного виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/4163/23-а Військовій частині НОМЕР_1 слід було здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 по 14.02.2022, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Разом з тим, як слідує із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) надав на підтвердження повного виконання судового рішення начальнику Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції довідки про перерахунок грошового забезпечення та копії платіжної інструкції №2263 від 22.05.2024 про виплату коштів позивачу.
Дослідженням вказаних документів судом встановлено, що позивачу проведено перерахунок грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021, на 01.01.2022 лише таких складових грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за ОПС та премії.
Однак, доказів щодо здійснення перерахунку одноразових видів грошового забезпечення позивача Військова частина НОМЕР_1 відповідачу не надала.
Стосовно складу грошового забезпечення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з пунктом другим статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Аналогічна правова норма міститься в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, згідно з яким постановлено установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до абзацу третього пункту 14 статті 10-1 Закону № 2011-XII у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Згідно з Інструкцією Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, категорія «грошове забезпечення» охоплює не лише постійні складові грошового забезпечення, а й одноразові види грошового забезпечення.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 06.02.2019 у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Таким чином, оскільки Військова частина НОМЕР_1 не здійснила позивачу перерахунок грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, на 01.01.2021, на 01.01.2022 стосовно одноразових видів грошового забезпечення, то рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 у справі №600/4163/23-а не може вважатись виконаними в повному обсязі.
У справі №826/14580/16 Верховний Суд дійшов висновку щодо безпідставності висновків судів попередніх інстанцій про те, що самі по собі вчинені державним виконавцем виконавчі дії (перевірка виконання судового рішення, винесення постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину) є належними і достатніми заходами виконання судового рішення. У свою чергу, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу, що за наслідками прийняття постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження рішення суду не лише залишилось невиконаним, а й не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконавчого провадження.
Вказана позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 07.08.2019 року у справі №378/1033/17, від 04.09.2019 року у справі №286/1810/17, від 07.10.2020 року у справі №461/6978/19, від 25.11.2020 року у справі №554/10283/18, від 13.12.2021 року у справі №520/6495/2020, від 08.12.2022 року у справі 457/359/21.
На підставі частини п'ятої статті 242 КАС України суд враховує до спірних правовідносин висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В межах спірних правовідносин виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження і, відповідно, більше не вживав заходів примусового виконання в межах своїх повноважень. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні.
Суд вважає, що відповідач формально підійшов до виконання обов'язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання рішення боржником в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі.
Оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником судового від 08.02.2024 у справі № 600/4163/23-а не є повним та об'єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження №76864313.
Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що державний виконавець здійснив всі необхідні заходи для перевірки виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/4163/23-а у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа від 27.06.2024 у повному обсязі.
Згідно частин першої статті 41 Закону №1404-VІІІ у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Таким чином, з огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належним способом захисту прав позивача буде саме визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.01.2025 ВП №76864313 та зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження ВП №76864313.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не доведено суду правомірність дій та законність прийнятої постанови від 28.01.2025 у виконавчому провадженні ВП№776864313 про закінчення виконавчого провадження. Водночас, доводи позивача, зазначені у позові, знайшли підтвердження протиправності даної постанови.
З вказаних підстав суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 243-246, 287 КАС України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Другого відділу Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.01.2025, що винесена у виконавчому провадженні ВП №76864313 про закінчення виконавчого провадження.
Зобов'язати Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження №76864313.
Згідно статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
У відповідності до статей 287, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач - Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вулиця Дергача Леоніда, 25, 27, місто Чернівці, Чернівецька область, 58002, ідентифікаційний код юридичної особи 41659896).
Суддя Сіжук Ольга Володимирівна