Справа № 314/400/25
Провадження № 1-кп/314/564/2025
26.02.2025 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025082210000058 від 18.01.2025 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. м. Сарань, Карагандинської області, Казахстан, має неповну загальну середню освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
-05.03.2007 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням строку 2 роки 6 місяців. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 21.03.2007 іспитовий строк скасовано, направлений в місця позбавлення волі для відбування покарання. Звільнений 19.04.2011 у зв'язку з відбуттям покарання;
-14.03.2012 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі. Звільнений 23.08.2018 у зв'язку з відбуттям строку покарання;
-08.09.2020 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;
-18.11.2020 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;
-25.01.2021 Вільнянським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1ст. 70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді до 4-х років 2-х місяців позбавлення волі. 07.10.2024 звільнений по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області з Запорізької окружної прокуратури Запорізької області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025082210000058 від 18.01.2025, відносно ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 186 КК України.
Судом встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, 18 січня 2025 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом із малознайомим ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходилися у приміщенні залу очікування залізничної станції «Вільнянськ», що розташоване по вул. Соборна, 16, м. Вільнянськ, Запорізького району, Запорізької області, де сиділи поруч на стільцях, при цьому ОСОБА_3 , маючи умисел на викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану веденого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ від 24.02.2022 та продовженого до 09.05.2025, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скористався тим, що ОСОБА_6 почав засинати та втратив пильність над своїм мобільним телефоном Infinix SMART 8, модель Infinix Х6525, який в цей час тримав в руках, шляхом ривку, від якого прокинувся потерпілий, відкрито викрав вказаний мобільний телефон, після чого не зважаючи на спроби потерпілого наздогнати його, втік з місця події, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Тим самим ОСОБА_3 своїми діями умисно, діючи з корисливих мотивів, повторно, відкрито викрав майно ОСОБА_6 , вартість якого згідно висновку експерта № 182 від 21.01.2025 складає 3409,59 гривень.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), із кваліфікуючою ознакою: вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах.
Показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Судовий розгляд проводився відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Положення ч. 3 ст. 349 КПК України роз'яснено судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження, відповідно й обвинуваченому, який надав суду ствердну згоду із запропонованим порядком.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, за згодою учасників судового провадження, а саме обвинуваченого, який не оспорює фактичні обставини кримінального провадження, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст його обставин, відсутні сумніви в добровільності його позиції, суд, у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових документів, а саме: матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, та матеріалів щодо речових доказів тощо.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтверджується його показаннями, в яких він не оспорював вчинення кримінального правопорушення за викладених у обвинувальному акті обставин, щирим каяттям у вчиненому тощо.
Щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд вважає її правильною та кваліфікує його дії як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно в умовах воєнного стану, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень.
Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого (вину визнав, розкаявся), особу обвинуваченого, а саме: молодого віку, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, має неповну загальну освіту, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має.
Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину внаслідок збігу тяжких життєвих обставин.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання в межах санкції частини 4 статті 186 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі.
На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень.
Також суд вважає за необхідне до набрання даним вироком законної сили залишити без змін обраний стосовно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Речовими доказами у кримінальному провадженні слід розпорядитись відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 18 січня 2025 року.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити у вигляді тримання під вартою.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 січня 2025 року на мобільний телефон «Infinix SMART 8» модель Infinix Х 6525, в корпусі темно-синього кольору з сім-карткою мобільного оператора «Kyivstar» ( НОМЕР_1 ) ІМЕІ1: НОМЕР_2 , НОМЕР2: НОМЕР_3 , в прозорому силіконовому чохлі, що належить потерпілому ОСОБА_7 .
Речові докази:
мобільний телефон ««Infinix SMART 8» модель Infinix Х 6525, в корпусі темно-синього кольору з сім-карткою мобільного оператора «Kyivstar» ( НОМЕР_1 ) ІМЕІ1: НОМЕР_2 , НОМЕР2: НОМЕР_3 , переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , залишити останньому за належністю;
оптичний диск DVD, що є додатком до протоколу слідчого експерименту від 23.01.2025, залишити в матеріалах кримінального провадження прокурора.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
26.02.2025