м. Черкаси
05 березня 2025 року Справа № 580/2297/25
Cуддя Черкаського окружного адміністративного суду Янківська В.П., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
03 березня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1) визнати протиправним рішення Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленого протоколом №7 від 20.02.2025 року про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
2) зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 надати ОСОБА_1 1977 року народження відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
До позовної заяви представником позивача додано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій представник позивача просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_2 так і ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії щодо прийняття рішення (наказу) про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 1977 року народження, до набрання рішенням суду законної сили у справі по даному спору.
Обгрунтовуючи заяву про забезпечення позову представник позивача зазначив, що повідомленням від 20.02.2025 № 3/1582 позивача проінформовано про те, що за результатами розгляду заяви про надання відстрочки, протоколом від 20.02.2025 № 7 комісія ухвалила рішення про відмову у її наданні. Не погоджуючись з рішенням про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , прийнято рішення щодо оскарження такої відмови. Проте позивачу вручено повістку №347 від 21.02.2025, відповідно до якої йому належить з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2025 о 11 год. 00 хв. для призову на військову службу під час мобілізації. Представник позивача зазначив, що у випадку, якщо позивача буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, це позбавить його можливості подати відповідні документи та вирішити питання надання йому відстрочки.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суддя зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Приписами пунктів 2, 3 статті 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Необхідності для повідомлення учасників справи, та для виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову не вбачається, також немає необхідності для призначення її розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Відтак, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення.
Відповідно до частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову мобілізаційні заходи відносно нього будуть завершені, в силу чого рішення суду у цій справі не поновить його порушені права, оскільки позивач вже отримав повістку, якою його зобов'язано з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 28.02.2025 о 11 год. 00 хв. для призову на військову службу під час мобілізації.
Тобто, враховуючи приписи повістки, заявнику потрібно було з'явитися до територіального центру комплектування 28.02.2025, натомість представник позивача 27.02.2025 шляхом надсилання позовної заяви (до якої долучено заяву про забезпечення позову) через відділення «Укрпошти» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, яка судом отримана 03.03.2025, тобто після спливу строку дати зазначеної в повістці.
Отже, вимоги повістки вичерпали свою дію, а правові наслідки не виконання вимог повістки не є предметом розгляду даної справи.
Відтак твердження заявника, визначені у заяві як обґрунтування необхідності вжиття забезпечення позову, сформульовані як можливість/ймовірність, які ґрунтуються тільки на припущеннях. Проте рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки таке рішення суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.
Отже заявником не зазначено обґрунтованих обставин та не надано належних доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також заявником не зазначено обґрунтованих обставин та не надано належних доказів щодо наявності очевидних ознак протиправної бездіяльності відповідача та порушення прав, свобод або інтересів заявника.
Наведене свідчить про відсутність підстав, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання даного рішення суду.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
ухвалив:
У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена протягом 15 днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА