Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/566/25
06.03.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області,
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області.
Заяву мотивує тим, що 28.11.2015 року між ним та ОСОБА_2 укладений шлюб.
За час шлюбу у заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.02.2024 року по справі за № 299/8840/23 шлюб укладений між заявником та заінтересованою особою розірвано, визначено місце проживання дітей разом з батьком.
Мати дітей зв'язків з ними не підтримує, а заявник є єдиним піклувальником неповнолітніх дітей, здійснює за ними постійний догляд, якого вони потребують. Фактично заявник (батько) самостійно виховує дітей.
Факт який просить встановити заявник є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав. Встановлення факту перебування його дітей на особистому вихованні і утриманні заявника потрібно з метою захисту прав та інтересів таких та прав заявника як батька, у тому числі, вільного переміщення заявника, тощо.
Заявник у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, заявлені вимоги просить задоволити (а.с.27).
Заінтересовані особи, їх представники у судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, проти задоволення заяви не заперечують (а.с. 28).
Суд встановив такі факти, і відповідні їм правовідносини.
Суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні (пункт 2 частини 1 статті 315 ЦПК України).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.
У відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України, суди розглядають в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-12).
Відповідно до рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 26.02.2024 року (справа №299/8840/23) шлюб укладений між заявником та заінтересованою особою розірвано, визначено місце проживання дітей разом з батьком (а.с.13-15).
Встановлення факту самостійного виховання та утримання малолітніх дітей необхідно для захисту прав та інтересів дітей.
Обставини самостійного виховання, які встановлені рішення Виноградівського районного суду від 26.02.2024 року (справа №299/8840/23) не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, що діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знаходяться на утриманні та вихованні їх батька - ОСОБА_1 (а.с.13-15).
Заявник є єдиною особою, що самостійно виховує та утримує малолітніх/неповнолітніх дітей, здійснює за ними постійний догляд, створює умови для належного розвитку дітей, розширення їхнього світогляду, їх оздоровлення та належного відпочинку.
Фактично заявник самостійно виховує та утримує малолітніх дітей.
За змістом ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно з пунктом 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, встановлення факту самостійного виховання та утримання дітей не суперечить законодавству і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та має для заявника юридичне значення.
З огляду на вищевказане суд констатує, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, і на переконання суду такі підстави встановлені в судовому засіданні, а тому, відповідно до ст.315 ЦПК України, заяву слід задоволити. Заявником належними та допустимими доказами доданими до справи підтверджено факт проживання біля нього та повне утримання і виховання дітей ним одноособово.
Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.
Керуючись 10, 12, 13, 18, 81, 206, 259, 263-265, 315, 316, 318-319 ЦПК України, суд, -
Заяву задоволити.
Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканець АДРЕСА_1 самостійно виховує та утримує неповнолітніх/малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 06.03.2025 року.
ГоловуючийВ. Р. Трагнюк