Справа № 709/216/25
2-а/709/11/25
05 березня 2025 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
представника позивача - адвоката Копійки І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Чорнобаївського районного суду Черкаської області адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2919/М2024 від 27.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення, -
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
Представник позивача - адвокат Копійка І.М., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2919/М2024 від 27.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 с. 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26.12.2024 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. Згідно постанови про адміністративне правопорушення: «26.12.2024 відносно громадянина: ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 26.12.2024 року о 14 год. ЗО хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Таким чином, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП громадянинові ОСОБА_1 було повідомлено та розяснено. Зауваження до протоколу має, пояснення не надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 год. 00 хв. 27.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 302»
Вважає, що постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, відсутні докази вчинення адміністративного правопорушення позивачем, викладені у ній обставини не відповідають фактичним обставинам справи, протиправної, винної дії чи бездіяльності позивачем не вчинено, в його діях відсутній склад правопорушення. Копію протоколу про адміністративне правопорушення позивачу не вручали та не направляли, розгляд справи проведений без його участі.
Зазначає, що 26.12.2024 близько 13:00 позивача зупинили працівники поліції за перевищення швидкості, а потім повезли до ІНФОРМАЦІЯ_2 задля перевірки документів. ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомили, що позивач перебуває у розшуку, хоча про цей факт Позивач нічого не знав, повістки ніколи не отримував. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 незаконно утримували позивача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , на його зауваження, що в нього дуже погане самопочуття та надзвичайно високий тиск не реагували. Позивач пропонував, щоб йому видали повістку саме до ТЦК та СП за місцем проживання та перебування на обліку. Позивачу стало погано, він упав та порізав обличчя, йому викликали швидку допомогу.
Вказує на те те, що 09.01.2025 позивач пройшов медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , що свідчить про те, що він ніяким чином не ухилявся від проходження ВЛК.
Посилаючись на норми КУпАП та правові позиції ВС, просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження к справі про адміністративне правопорушення.
Правом подачі відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
21.02.2025 представник позивача - адвокат Копійка І.М., в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 21.02.2025 указану позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
24.02.2025 до Чорнобаївського районного суду надійшла заява представника позивача - адвоката Копійки І.М. про усунення неодоліків позовної заяви.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 24.02.2025 поновлено позивачу строк для звернення до суду з цим позовом, відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом, призначений судовий розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
У судове засідання 05.03.2025 представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав. Ухвалу суду та судову повістку відповідач отримав через електронний кабінет 24.04.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.36, 39) та рекомендованим листом через відділення Укрпошта (а.с. 40).
У зв'язку з невиконанням відповідачем ухвали суду про витребування доказів, судове засідання було відкладено на 08.01.2025 об 12:00.
У судове засідання 08.01.2025 представник відповідача не з'явився, витребувані судом докази до суду не направив. Про місце, день, час судового засідання та обов'язковість виконання ухвали суду від 17.12.2024 повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, за змістом якого поштове відправлення отримала 24.12.2024 представник відповідача Савіна (а.с. 26).
Виходячи з приписів ч. 3 ст. 268 КАС України суд ухвалив слухати справу за відсутності сторони відповідача.
Позиція сторін у судовому засіданні.
Представниця позивача у судовому засіданні позов підтримала та просила задовільнити з підстав, викладених у позовній заяві, сплачений судовий збір просила не сплачувати.
Фактичні обставини, встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
27.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 2919/М/2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. З ст. 210-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 (а.с. 15).
Цією постановою встановлено, що 26.12.2024 відносно громадянина ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 26.12.2024 року о 14 год. 3О хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК. Таким чином, під час дії особливого періоду громадянин порушив вимоги абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ. Права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП громадянинові ОСОБА_1 було повідомлено та розяснено під особистий підпис. Зауваження до протоколу має, пояснення не надав. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 11 год. 00 хв. 27.12.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 кабінет № 302». Громадянин ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час і дату розгляду справи, у вказаний день не прибув. Клопотання про перенесення розгляду не надходило. В зв'язку з чим було прийнято рішення розглядати справу без його участі. Дослідивши справи було встановлено наступне. Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами, громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Згідно вимог ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. Згідно вимог статті Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення під час дії особливого періоду, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП постановлено накласти на нього штраф у сумі 17 000 грн.
У судовому засіданні досліджена довідка № 8/14 військово-лікарської комісії солдату запасу, ОСОБА_1 , видана ІНФОРМАЦІЯ_5 10.01.2025 № 2/124. Згідно цією довідки ОСОБА_1 проведений медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 09.01.2025. ОСОБА_1 придатний до військової служби (а.с. 19).
Судом досліджена копія паспорта громадянина України та копія картки платників податку на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 11-14).
Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів учасників.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам, як адміністративним судам, підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 251 КУпАП України передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк (стаття 277-2 КУпАП).
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і за ст. 210-1 КУпАП.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Ураховуючи положення ст. 235 КУпАП суд вважає, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 був уповноважений на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП стосовно позивача.
Позивач ставить під сумнів справедливість провадження щодо нього, за результатами якого його було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він не був присутній під час розгляду справи та йому не надано можливість ознайомитися із зібраними доказами.
Даючи відповідь на цей аргумент позивача та керуючись принципом офіційного з'ясування обставин справи, суд зауважує таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Аналіз положень статей 248, 249, 251, 252, 254-258, 268 КУпАП дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП. Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов'язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Відповідачем суду не надано ні доказів про належне та своєчасне повідомлення позивача про розгляд стосовно нього адміністративної справи, ні доказів на підставі яких було виснувато про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Як встановлено з оскаржуваної постанови, вона винесена 27.12.2024 без участі позивача.
Це призвело до порушення вимог ст. 277-2 КУпАП та обмежило права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. За таких обставин позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, а також скористатися правом на захист, що призвело до порушення процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності та забезпечення її прав на об'єктивний та справедливий розгляд справи.
Статтею 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за ччинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Отже, диспозиція ст. 210-1 КУпАП є бланкетною нормою, тобто передбачає існування інших нормативних актів, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.
Оскаржувана постанова містить посилання на:
- абз. 4 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-ХІІ зі змінами, згідно з яким громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
- ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якої у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського.
- ст. 17 Закону України «Про оборону», згідно з якою захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
- ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відповідно до якої захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Суд звертає увагу, що конструкція статті 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» » передбачає обов'язок громадяни проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням, зокрема, військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Матеріали справи не містять і відповідачем не надано такого рішення стосовно позивача.
Положення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 Закону України «Про оборону», ст. 1 України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК та СП, здійснювати захист Вітчизни, виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством. При цьому, у постанові відсутній опис вчинення ОСОБА_1 дій, які були б спрямовані та свідчили про невиконання ним цих норм.
Разом з тим, позивачем суду надано довідку № 8/14 військово-лікарської комісії, видану ІНФОРМАЦІЯ_5 10.01.2025 № 2/124, згідно з якою 09.01.2025 ОСОБА_1 проведений медичний огляд ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , він придатний до військової служби.
За приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Відповідач, будучи зобов'язаним доказувати правомірність свого рішення, будь яких доказів щодо його правомірності не надав.
При цьому, питання наявності чи відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення підлягає встановленню під час розгляду уповноваженим суб'єктом справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання накладення адміністративного стягнення, на які юрисдикція адміністративних судів, в силу приписів п. 3 ч. 2 ст. 19 КАС України, не поширюється.
Повноваження ж адміністративних судів у справах про накладення адміністративного стягнення обмежуються лише переглядом в порядку ст. 286 КАС України постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Розподіл судових витрат.
За приписом ч. 3 ст. 139 КАС України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Позивачем при оскарженні до суду постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності сплачений судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У судовому засіданні представниця позивача просила суд не покладати витрати зі сплати судового збору на відповідача. Така вимога не міститься і в позовній заяві.
Ураховуючи викладене, суд вважає можливим не стягувати судові витрати з відповідача на користь позивача.
Покликаючись на положення статей 139, 243-246, 286 КАС України, суд,
Задовольнити позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 2919/М/2024 від 27.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення.
Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 27.12.2024 № 2919/М/2024, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення № 2919/М/2024 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Л.О. Шарая