Справа № 636/10918/24 Провадження 2/636/460/25
03.03.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Оболєнської С.А.,
за участю секретаря судового засідання Селевко А.О.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 визнавши причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.
Позивачка у позовній заяві посилається на те, що після її матерії ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, яка належала померлій на підставі Акту на право власності на земельну ділянку від 26.03.2003. За життя померла склала заповіт 04.06.2010, за яким земельну ділянку площею 5,1442 га, яка розташована на землях Базаліївської сільської ради, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР № 061330, виданого на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації від 26.03.2003 року №130, вона заповіла своїй донці, ОСОБА_4 .
На момент смерті матері, а саме під час повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, спадкоємець своєчасно не змогла звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини через введення воєнного стану в Україні та перебування у селі, яке перебувало на лінії зіткнення і під постійними обстрілами. У липні 2023 року спадкоємець звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але їй було роз'яснено, що вона пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини тa запропоновано звернутися до суду для встановлення додаткового строку, тому вона вимушена
звернутися до суду із даним позовом.
Позивачка надала заяву, в якій просила позов задовольнити та розглядати справу без її участі.
Від представника відповідача надійшла заяви про розгляд справи за його відсутності, в якій просив ухвалити рішення відповідно до вимог діючого законодавства, справу розглянути у їх відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, як такий, що знайшов своє повне підтвердження з наступних підстав.
Відповідно до довідки № C-731/01.02-06 від 14.10.2024 року, виданої виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Харківської області, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала одна за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є матір?ю позивачки ОСОБА_1 , згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача, ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 06 травня 2022 року.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області по справі № 636/654/23 від 10 квітня 2023 року встановлено факту, а саме, що ОСОБА_5 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Майдан Вінницького району Вінницької області, була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Майдан Вінницького району Вінницької області, була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Базаліївка, Чугуївського району Харківської області, є однією і тією ж особою. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , у с. Майдан Вінницького району Вінницької області, та ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , в с. Майдан Вінницького району Вінницької області, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Базаліївка Чугуївського району Харківської області, як між рідними матір?ю та донькою.
Відповідно до заповіту, посвідченого 04 червня 2010 року секретарем виконавчого комітету Базаліївської сільської ради Чугуївського району Харківської області Пугачовою Л.М. ОСОБА_5 заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві власності земельну ділянку площею 5,1442 га, яка розташована на землях Базаліївської сільської ради, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР № 061330, виданого на підставі розпорядження Чугуївської районної державної адміністрації від 26.03.2003 року № 130.
25 липня 2023 року завідувачем Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Дідік Є.Г. позивачці відмовлено в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини, оскільки заява про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачкою подана після строку встановленого ст. 1270 ЦК України.
Відповідно до положень статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до положень статті 1223ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених ст.1259 цього Кодексу.
Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до приписів Цивільного кодексу України (статті 1268, 1269) спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати у строк шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України), до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Biдповідно до пункту 3 Пoстaнови KMУ від 28 лютого 2022 року №164 «Дeякi питання нотаpіaту в умовах воєнного стану» зі змінами, внесеними постановою КMУ від 06.03.2022 poку №209 та Постaновою KMУ від 19.04.2022 poку №480, встановлено, що на час воєнного станy пepeбiг строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Пocтановою КМУ від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов КМУ щодо нотаріату та державної реєcт aцiї в yмoваx воєнного стану» знову було врегульоване питання щодо зупинення строку для прийняття або відмови від прийняття спадщини в умовах воєнного стану. Відповідно до змін, які були внесені до пункту 3 Постанови KMУ від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її пpийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Згідно із постановою Верховного суду від 25 січня 2023 у справі № 676/47/21 зазначено, що законодавець як у статті 1270 ЦКУ, так і в інших нормах ЦКУ, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові КМУ визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 Постанови КМУ суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин в той момент пункт 3 Постанови КМУ передбачав повне зупинення строку для прийняття спадщини чи відмови від її прийняття на період воєнного стану.
Частиною третьою статті 1272ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно з Інформаційним листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Крім того, як слідує з правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс 12, правила ч. 3 ст.1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до статті 63Закону України «Про нотаріат» нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595, при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
Щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом встановлено, що строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини сплинув.
Оцінюючи причини пропуску встановленого законом строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд враховує наступне.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022від 24.02.2022 у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Окрім того, відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блоковані), затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (та у наступних редакціях) території Чкаловської селищної територіальної громадивіднесено до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
У зв'язку з вищевикладеним позивач не могла вчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, пропуск строку для прийняття спадщини у сукупності з іншими обставинами справи вказує, що причини такого пропуску були поважними і не залежали від волі спадкоємця.
Норми європейського законодавства щодо прав людини встановлюють, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці Європейського суду з прав людини на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.
Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення у справі «Трегубенко проти України»).
Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позбавлення позивача права на спадщину буде занадто надмірним тягарем, що не є пропорційним меті законодавчого обмеження строку подання заяви про прийняття спадщини, відтак, буде порушено «баланс» між інтересами держави та фізичної особи.
Принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/42165/17-ц від 28 жовтня 2019 року.
З урахуванням викладених обставин, суд визнає поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , у зв'язку з чим надає додатковий строк для прийняття спадщини після смерті останнього.
Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270ЦК України для прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 5, 13, 76-81, 128, 223, 263, 265, 268, 293 ЦПК України, суд-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області, про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у 3 (три) місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.А. Оболєнська