Справа № 500/5590/24
05 березня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Осташа А. В. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його рапорту від 09.05.2024;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 повідомити ОСОБА_1 про результати розгляду його рапорту від 09.05.2024 та надіслати прийняте рішення на електронну пошту ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.05.2024 звернувся до відповідача із рапортом по службі щодо переміщення в іншу військову частину. Однак, всупереч вимогам п. 5,6 розділу ІІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 28.12.2016 № 735, не повідомив заявника про результати розгляду його звернення.
Однак, відповідач на час звернення позивача до суду, рапорт щодо переведення не розглянув, чим порушив його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 30.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 повернуто позивачу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 року про повернення позовної заяви скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 17.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У відзиві на позовну заяву від 03.03.2025 відповідач зсилається на пропущення позивачем строку звернення до суду, а також на те, що поданий ним рапорт не був отриманий ВЧ НОМЕР_1 , а тому ними не було допущено жодної бездіяльності. З урахуванням вищенаведеного вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 є безпідставними та необґрунтованими.
Інших заяв по суті спору в даній категорії справ не передбачено.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . ОСОБА_1 звернувся до ВЧ НОМЕР_1 09.05.2024 року із рапортом щодо його переведення у ВЧ НОМЕР_2 .
Однак, всупереч вимог пунктів 5, 6 розділу ІІІ Інструкції про організацію розгляду звернень та проведення особистого прийому громадян у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 28.12.2016 № 735, не повідомив заявника про результати розгляду його звернення.
Не отримавши відповіді на свій рапорт від 09.05.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Частиною першою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини тринадцятої статті 6 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби, можуть бути направлені для подальшого проходження військової служби з одного військового формування до іншого з виключенням із списків особового складу формування, з якого вибули, та включенням до списків особового складу формування, до якого прибули.
Питання розгляду таких рапортів станом на травень 2024 року регламентоване Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення 1153/2008), а з 07.08.2024 - Наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2024 р. за № 1214/42559 "Про затвердження Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України".
Згідно з абзацом першим пункту 112 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008), військовослужбовець може бути переміщений на нове місце військової служби з однієї військової частини до іншої у випадках, визначених пунктом 82 цього Положення, а також якщо з урахуванням вчиненого правопорушення військовослужбовець, якому призначено покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців, не може бути залишений на посаді, пов'язаній із керівництвом підлеглими особами.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.15 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за № 438/16454, переміщення по службі в іншу місцевість військовослужбовців, які мають потребу за станом свого здоров'я або за станом здоров'я членів сімей змінити місце служби і проживання, а також за сімейними обставинами та з інших поважних причин, або на нижчу на один ступінь посаду за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені військові звання старший лейтенант або молодший сержант (старшина 2 статті)) провадиться на особисте прохання відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 82 Положення за рапортом військовослужбовця, поданим за підпорядкуванням.
Підпунктами 2 і 3 пункту 82 Положення № 1153/2008 встановлено підстави для призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади.
Статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, встановлено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку організації з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 531, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.08.2024 за № 1214/42559 (далі - Порядок № 531), з питань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби, а також особистих питань військовослужбовець звертається з рапортом до безпосереднього командира (начальника), а у разі якщо він не може вирішити порушені у рапорті питання, - до наступного прямого командира (начальника).
Відповідно до абзацу двадцять першого підпункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройний Сил України від 31.01.2024 № 40, рапорт (заява) - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 531 встановлено, що рапорти подаються в усній та письмовій (паперовій або електронній) формах. Військовослужбовець має право усно рапортувати за допомогою технічних засобів комунікації.
Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 531 усі рапорти, які потребують розгляду (прийняття рішення) командиром військової частини, попередньо обов'язково реєструються службою діловодства.
Початок перебігу строку розгляду паперового рапорту розпочинається із часу подання рапорту, а не часу його реєстрації в службі діловодства.
Часом подання паперового рапорту є дата передачі рапорту на погодження безпосередньому командиру (начальнику) військовослужбовця, а у разі відмови в розгляді рапорту безпосереднім командиром (начальником) - дата передачі рапорту прямому командиру (начальнику), з урахуванням вимог пункту 1 цього розділу.
У разі направлення рапорту засобами поштового зв'язку часом подання рапорту є дата надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідного підрозділу (пункт 8 розділу ІІІ Порядку № 531).
Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 531 розгляд паперового рапорту військовослужбовця всіма його прямими командирами (начальниками) здійснюється у строк не більше 14 днів із дня подання військовослужбовцем рапорту - щодо питань, які не відносяться до питань, визначених підпунктом 1 цього пункту.
Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 531 визначено, що непогодження рапорту безпосереднім та/або прямими командирами (начальниками) не перешкоджає подальшому руху рапорту для його розгляду командиром або іншою посадовою особою, яка уповноважена приймати рішення стосовно порушеного в рапорті питання, та прийняття рішення по суті рапорту.
Отже, військовослужбовець, який бажає переміститися по службі в іншу військову частину, має подати такий рапорт на ім'я безпосереднього начальника.
Водночас, відповідний рапорт підлягає розгляду військовою частиною у строк не більше 14 днів із дати надходження рапорту до поштового відділення за місцем знаходження відповідної військової частини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Позивач звернувся до ВЧ НОМЕР_1 09.05.2024 року із рапортом щодо його переведення у ВЧ НОМЕР_2 .
Такий рапорт був погоджений командиром взводу, проте не погоджений командиром батальйону та командиром військової частини.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні будь які докази отримання зазначеного рапорту військовою частиною НОМЕР_1 .
Ба більше, як вбачається із відповіді відповідача, не отримувалися ним і жодні листи із ВЧ НОМЕР_2 щодо питання переведення позивача.
Позивачем, в спростування всього, не було надано суду будь яких доказів подання зазначеного рапорту, оскільки на останньому відсутня відмітка про його отримання та/або реєстрацію.
Разом з тим, під клопотанням по суті рапорту відсутній підпис командира 2 єгерського батальйону.
З цього випливає висновок, що ОСОБА_1 подав на підпис ТВО командиру взводу, а в подальшому з цим рапортом не звертався, так як відсутній підпис командира батальйону, та відсутня відмітка про отримання такого посадовою особою та реєстрацію в журналі вхідної кореспонденції.
Матеріали справи також не містять жодних доказів направлення рапорта позивачем до відповідача (квитанції, опис-вкладення, скріншоти, роздруківки тощо) та отримання відповідачем цього рапорту.
Підсумовуючи вищеописане, та з огляду на те, що згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №4 від 03.01.2025, позивач переведений до нового місця служби - 51 запасної роти ВЧ НОМЕР_2 , на даний момент ОСОБА_1 не перебуває у правовідносинах із Відповідачем.
Таким чином, в контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправної бездіяльності відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 05 березня 2025 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 );
Головуючий суддя Осташ А.В.