05 березня 2025 року Справа № 480/367/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Гончарової Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 3-тя особи: ОСОБА_2 , Служба у справах дітей Шосткинської міської ради про визнання протиправним та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що рішенням Шосткинського міськрайонного суду від 16.09.2022 визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні та безперешкодному спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 . Позивач є батьком дитини.
24.12.2024 заступником начальника Шосткинського ВДВС Гончаровою Л.С. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного судового рішення. Також 24.12.2024 винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 , виконавчого збору у розмірі 16000 грн. Вважає постанову про стягнення виконавчого збору протиправною.
ОСОБА_1 пояснив, що рішення суду від 16.09.2022 ним виконувалось добровільно, до пред'явлення виконавчого листа до виконання. ОСОБА_2 у визначений судом час не з'являлась для побачення з дитиною і взагалі участі у її вихованні не бере. Зазначене стягувачкою у заяві про відкриття виконавчого провадження не відповідає дійсності. Дочка не має бажання спілкуватися з матір'ю. Вважає, що примусове виконання рішення суду лише завдає дитині моральної шкоди.
Порядок стягнення виконавчого збору врегульовано ст. 27 закону України № 1404-VIII. Закон не передбачає стягнення виконавчого збору у випадку добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження. Обов'язковою передумовою стягнення виконавчого збору є вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання. У даному випадку такі заходи не вживались та не могли вживатися, оскільки рішення виконувалось добровільно. Ніяких перешкод для зустрічей дитини з матір'ю не вчинилось, стягувачка сама не з'являлась у визначений судом час.
Просить визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 24.12.2024 в виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду від 16.09.2022 у справі № 589/3755/20.
Відповідач у письмовому відзиві позов не визнав. Пояснив, що на виконанні відділу перебуває виконавче провадження № 76819495 з примусового виконання рішення суду про визначення способу участі у вихованні дитини та безперешкодному спілкуванні з донькою у формі систематичних побачень.
Відповідно до вимог ст. 27 закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір стягується за примусове виконання рішення з боржника до Державного бюджету. З примусове виконання рішень немайнового характеру розмір збору становить дві мінімальні заробітні плати. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження.
На виконання вимог закону державним виконавцем у день відкриття виконавчого провадження за заявою стягувачки було винесено і постанову про стягнення виконавчого збору.
У судовому засіданні позивач та представник відповідача вимоги та заперечення підтримали із зазначених підстав.
Треті особи у судове засідання не з'явилися. Службою у справах дітей Шосткинської міської ради подано заяву про розгляд справи без участі представника.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження № 76819495 з примусового виконання виконавчого листа, який видано Шосткинським міськрайонним Судом Сумської області про встановлення способу участі ОСОБА_2 у вихованні дочки у формі систематичних побачень. Постановою заступника начальника Шосткинського ВДВС від 24.12.2024 відкрито виконавче провадження, у цей же день з ОСОБА_1 стягнуто виконавчий збір у розмірі 16000 грн. (а.с. 91-92).
Відповідно до ст. 27 ч.ч. 1,3,4,5,9 закону України “Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір за примусове виконання рішення немайнового характеру стягується державним виконавцем у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, яка підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" та Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності зазначеними законами. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону.
З наведеної норми вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження, винесення такої постанови є обов'язком виконавця і виконання такого обов'язку пов'язано саме з моментом відкриття виконавчого провадження. Стверджуючи, що стягненню виконавчого збору має передувати вчинення виконавчих дій, позивач виходить з хибного тлумачення закону, який такої вимоги не містить. Крім того, вчинення будь-яких виконавчих дій до моменту відкриття виконавчого провадження неможливе.
Також є безпідставним твердження позивача про обов'язок державного виконавця перед винесенням постанови про стягнення виконавчого збору пересвідчитися у тому, що рішення не було виконане добровільно, до звернення виконавчого документу до виконання. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1, ч. 3, 5 ст. 26 закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Вчинення будь-яких перевірок стану виконання рішення на стадії відкриття виконавчого провадження законом не передбачено.
На підставі викладеного, суд вважає, що державний виконавець при винесенні у ВП № 76819495 постанови про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору діяв у відповідності до вимог закону. Дослідженими судом доказами не підтверджено протиправність постанови. Підстави для скасування постанову про стягнення виконавчого збору від 24.12.2024 у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду від 16.09.2022 у справі № 589/3755/20 відсутні, а позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Шосткинського відділу державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 24.12.2024 у виконавчому провадженні № 76819495 з примусового виконання рішення Шосткинського міськрайонного суду від 16.09.2022 у справі № 589/3755/20 відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко