05 березня 2025 року Справа № 480/5554/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/5554/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу,-
ОСОБА_1 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), і просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_2 Прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» від 19.05.2024 №529-ОС про продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходить військову службу за контрактом, який закінчувався 19.05.2024. В лютому 2024 року позивач звернулася із рапортом про продовження строку військової служби за новим контрактом на 1 рік. За результатами розгляду поданого рапорту, наказом від 01.03.2024 №222-ОС продовжено військову службу за новим контрактом строком на 1 рік. Проте, 19.05.2024 наказом №529-ОС внесено зміни до наказу від 01.03.2024 №222-ОС та пп. 1 п. 1 відповідного наказу, що стосується ОСОБА_1 продовжено дію контракту понад встановлені строки на період воєнного стану. Позивач не погоджується із прийнятим наказом та вважає його протиправним та таким, що порушує її права, у зв'язку з чим, звернулася до суду із даним позовом.
Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивачу, відповідно до опрацьованого рапорту від 27.02.2024, наказом по НОМЕР_2 прикордонному загону від 01.03.2024 №222-ОС було продовжено військову службу за новим контрактом строком на 1 (один) рік з 20 травня 2024 року. При цьому, слід зазначити, що опрацювання та видання даного наказу було здійснено помилково, тобто без дотримання вимог ч. 9 ст. 23 Закону №2232-ХІІ.
Так, у зв'язку із проведеною перевіркою виданих організаційно-розпорядчих документів та з метою їх приведення до вимог чинного законодавства, до наказу по НОМЕР_2 прикордонному загону від 01.03.2024 №222-ОС було внесено відповідні зміни наказом по НОМЕР_2 прикордонному загону від 19.05.2024 №529-ОС, відповідного до якого позивачу продовжено дію Контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Звертає увагу суду, що чинним законодавством не передбачено врахування позиції військовослужбовця (згода/не згода) щодо продовження дії контракту понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Разом з цим, твердження позивача, що наказом №529-ОС від 19.05.2024 «Про особовий склад» скасовано рішення відповідача про задоволення рапорту ОСОБА_1 про продовження строку військової служби за новим контрактом терміном на 1 рік, не відповідає дійсності, оскільки наказ від 19.05.2024 №529-ОС не містить на це жодного посилання.
Позивач подала відповідь на відзив, у якій проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, заперечує та просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, а також оцінивши подані учасниками справи докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
Позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 за контрактом, який закінчувався 19.05.2024.
27.02.2024 позивач звернулася із рапортом про продовження строку військової служби за новим контрактом на 1 рік (а.с.11).
Розглянувши поданий рапорт позивача, наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 01.03.2024 №222-ОС продовжено військову службу ОСОБА_1 за новим контрактом строком на 1 рік. Підстава: рапорт Авраменко від 27.02.2024 (а.с.9).
19.05.2024 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби №529-ОС внесено зміни до наказу від 01.03.2024 №222-ОС та пп. 1 п. 1 відповідного наказу, що стосується ОСОБА_1 продовжено дію контракту понад встановлені строки на період воєнного стану. Підстава: Указ Президента від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні (а.с.12).
Позивач не погоджується із прийнятим наказом та вважає його протиправним та таким, що порушує її права, у зв'язку з чим, звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону, у частині п'ятій якої наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом.
Так, за приписами пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час проведення мобілізації та дії воєнного стану у зв'язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Із змісту наведених вище норм вбачається, що військовослужбовець підлягає звільненню з військової служби за контрактом, який укладено під час дії воєнного стану, у разі закінчення строку дії контракту, якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу.
За правилами п. 2 ч. 9 ст. 23 Закону (у редакції, чинній як на дату прийняття наказу від 01.03.2024 про продовження позивачу військової служби за новим контрактом до 22.05.2024, так і подання нею рапорту від 27.02.2024 про продовження служби за новим контрактом терміном на один рік), під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки: на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону; до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України; на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
В особливий період, крім періодів мобілізації та дії воєнного стану, військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
Указаним законодавчім положенням кореспондують нормативні приписи абз. 9 п. 41 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 (далі - Положення №1115/2009), за яким під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки на період, визначений пунктом 2 частини дев'ятої статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», крім випадків, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
Водночас, відповідно до абз. 6 п. 20 Положення №1115/2009 під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, а також Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації. Станом на час виникнення спірних правовідносин та розгляду цієї справи в Україні діє воєнний стан та загальна мобілізація.
Отже, на час продовження ОСОБА_1 військової служби строком на один рік з 20.05.2024 за новим контрактом згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2024 №222-ОС законодавець у Положенні №1115/2009 допускав можливість продовження військової служби за новим контрактом на визначений строк, а не лише до закінчення воєнного стану. Інше тлумачення правових норм з огляду на приписи абз. 6 п. 20 Положення №1115/2009 нівелювало б запроваджену законодавцем передбачену пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону підставу звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Матеріали справи свідчать, що на підставі рапорту ОСОБА_1 від 27.02.2024 про продовження військової служби за новим контрактом терміном на один рік між нею та начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на один рік з 20.05.2024. У зв'язку з цим начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України видано наказ від 01.03.2024 №222-ОС, яким продовжено військову службу за новим контрактом старшому лейтенанту ОСОБА_1 строком на один рік з 20.05.2024, що відповідало приписам абз. 6 п. 20 Положення №1115/2009.
Таким чином, за наведеного правового регулювання та встановлених обставин подальше прийняття начальником НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України наказу від 19.05.2024 №529-ОС, яким, зокрема, підпункт 1.1 пункту 1 наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2024 №222-ОС щодо продовження військової служби за новим контрактом ОСОБА_1 змінено із строку на один рік з 20.05.2024 на період дії воєнного стану перебувало поза межами правового поля.
Посилання відповідача на те, що прийняття наказу від 19.05.2024 №529-ОС було зумовлено виключно необхідністю приведення наказу від 01.03.2024 №222-ОС у відповідність до вимог Закону суд оцінює критично, оскільки і норми абзаців 2, 3 п. 2 ч. 9 ст. 23 Закону, і приписи абзацу 6 п. 20 Положення №1115/2009 були чинними станом на 01.03.2024.
Вказана позиція суду узгоджується із позицією Шостого апеляційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 28.11.2024 по справі №580/6350/24.
У контексті наведеного суд звертає увагу, що у справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
З урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідачем не наведено будь-яких переконливих нормативно обґрунтованих аргументів, які б свідчили про необхідність внесення змін до наказу від 01.03.2024 №222-ОС в частині продовження строку дії контракту ОСОБА_1 з річного до закінчення воєнного стану, а також з огляду на існування нормативних підстав укладення контракту під час дії воєнного стану строком на один рік, суд приходить до висновку про те, що спірний у цій справі наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.05.2024 № 529-ОС в частині продовження контракту понад встановлені строки ОСОБА_1 прийнятий без достатніх на те правових підстав, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" і такий нею не сплачувався. Відтак, підстави для компенсації витрат за сплату позивачем судового збору у справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України «Про особовий склад» від 19.05.2024 №529-ОС про внесення змін до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 01.03.2024 №222-ОС та продовження дії контракту ОСОБА_1 понад встановлені строки на період дії воєнного стану.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька