з питань зупинення провадження у справі
05 березня 2025 року м. Рівне №460/6161/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Вознюк В.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: ОСОБА_1 ,
представник позивача Бернацький П.В.,
відповідача: представник Тумак О.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 13.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 11.02.2025 закрито підготовче провадження у справі №460/6161/24 та призначено розгляд справи по суті.
05.03.2025 на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
Клопотання представник позивача аргументує тим, що на даний час на розгляді Радивилівського районного суду Рівненської області знаходиться справа №568/1783/24 по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України (докази наявні в матеріалах справи). Відповідно до пункту 3 частини другої статті 236 Кодекс у адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі) об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Представник позивача зазначає, що оскільки справа №460/6161/24 тісно пов'язана разом із справою №568/1783/24, так як підстави звільнення викладені в наказі про звільнення побудовані виключно на порушеннях, вчинених ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, наявні усі підстави зупинення провадження у даній справі. Просить суд зупинити провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали подане до суду клопотання та просили суд його задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання прибув, під час обговорення вказаної заяви висловив заперечення проти останньої.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подану до суду заяву та наявні в матеріалах справи докази, зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають (можуть мати) преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Зазначені висновки викладено Верховним Судом в ухвалі від 25.01.2024 року у справі №420/19560/23.
Зі змісту поданої до суду заяви про зупинення провадження у справі встановлено доводи представника позивача стосовно того, що в Радивилівському районному суді Рівненської області знаходиться справа №568/1783/24 по кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 114-1, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 368 КК України (докази наявні в матеріалах справи)
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що під час розгляду справи встановлено, що позивач, шляхом звернення до суду з позовом у цій справі оскаржує п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області №540 від 14.05.2024 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області по особовому складі про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадянами віділлення поліції №2 Дубенського районного відділу Головного управління Національної поліції в Рівненській області.
В той же час судом встановлено, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що стало підставою для подальшого звільнення. При цьому зі змісту наявної в матеріалах справи копії висновку службового розслідування, проведеного за фактом внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20.03.2024 №42024180000000021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 03.08.2023 року у справі №160/7157/20 викладено висновки стосовно того, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну), а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Слід ураховувати, що звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які, водночас, стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Відтак, враховуючи вказані вище висновки суду, доводи сторін та обставини справи, суд доходить до висновку про те, що у цій справі доводи представника позивача, наведені у заяві про зупинення провадження у справі, не дають підстав для висновку про наявність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, на яку посилається представник позивача, оскільки суд має можливість самостійно встановити та оцінити коло обставин, які входять до предмета судового розгляду в цій справі та прийняти рішення по суті заявлених позовних вимог.
З огляду на вказане підстави для зупинення провадження у справі з підстав, наведених представником позивача, у суду відсутні.
Керуючись статтями 236, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні клопотання про зупинення провадження в адміністративній справі №460/6161/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя У.М. Нор