04 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14175/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправними дії Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, в також при формуванні та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошового атестату для призначення пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у місті Києві нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у розмірі 153950 грн;
- зобов'язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у місті Києві надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області атестат для призначення пенсії ОСОБА_1 з зазначенням посадового окладу у розмірі 74186 грн на місць, доплату за спеціальним званням у розмірі 1400 грн на місяць, надбавки за вислугу років у розмірі 37093,00 грн на місяць.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу у зв'язку із звільненням ТУ БЕБ у м. Києві сформовано грошовий атестат із зазначенням сум щомісячного грошового забезпечення на посаді на дату звільнення. Проте, норми Закону "Про Бюро економічної безпеки України" та інших підзаконних актів свідчать про визначення посадового окладу в розмірі меншому, ніж це передбачено вищевказаними нормативно-правовими актами. На підставі чого ТУ БЕБ у м. Києві сформовано документи для призначення пенсії, в тому числі: грошовий атестат, який складений на підставі неповної суми грошового забезпечення. Зазначає, що спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, розраховується виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
04 грудня 2024 року позивач усунула недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність. Зазначає, що при визначенні посадового окладу для позивача, відповідач діяв в межах і спосіб визначені вищевказаними нормами законодавства, що регулюють діяльність БЕБ, а тому і протиправність дій відповідача відсутня.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 у період з 29.06.2024 по 15.11.2024 проходила службу у Територіальному управлінні Бюро економічної безпеки у місті Києві на посаді гласного штатного працівника та відповідно до витягу з наказу БЕБ від 29.06.2024 №278-к/ДСК-ДП, спеціальне звання -лейтенант Бюро економічної безпеки України.
Наказом ТУ БЕБ у м. Києві від 28.06.2024 №61-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 призначено з 29.06.2024 на посаду старшого аналітика ТУ БЕБ у м. Києві із посадовим окладом 45193 грн.
Наказом ТУ БЕБ у м. Києві від 29.06.2024 №77-к/ДСК-ДП ОСОБА_1 призначено з01.07.2024 на посаду начальника управління ТУ БЕБ у м. Києві із посадовим окладом 51499 грн.
Наказом ТУ БЕБ у м. Києві від 14.11.2024 №207-к/ДСК ОСОБА_1 звільнено із займаної посади з 15 листопада 2024 року.
Протягом спірного періоду проходження позивачем служби відповідач обчислював розміри її посадового окладу та доплати за спеціальним званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 гривні, визначеного у статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти.
За таким же принципом була обчислена надбавка за вислугу років.
У зв'язку зі звільненням зі служби відповідачем складено грошовий атестат №21 для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", із визначенням сум щомісячного грошового забезпечення ОСОБА_1 на посаді на дату звільнення.
Позивач не погодилася з визначенням відповідачем сум грошового забезпечення без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн, а також із застосуванням відповідачем при формуванні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошового атестату для призначення пенсії ОСОБА_1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн, оскільки вважає, що відповідач мав застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, що встановлений законом на 01.01.2024, у розмірі 3028 грн., тому, за захистом своїх прав та інтересів звернулася до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов'язаннями України.
Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади організації та діяльності Бюро економічної безпеки України, статус працівників Бюро, а також порядок проходження служби визначає Закон України “Про Бюро економічної безпеки України» від 28.01.2021 №1150-ІХ (далі - Закон №1150-ІХ).
Заробітна плата працівників Бюро економічної безпеки України повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для належного виконання ними службових обов'язків з урахуванням характеру, інтенсивності та небезпечності роботи, забезпечувати добір і закріплення у штаті Бюро економічної безпеки України кваліфікованих кадрів, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності (частина перша статті 31 Закону України № 1150-ІХ).
Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби, інтенсивності та умов служби, кваліфікації (частина друга статті 31 Закону України № 1150-ІХ).
Особливі умови та розміри оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки України визначаються Кабінетом Міністрів України. Посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року (частина третя статті 31 Закону України № 1150-IX).
Відповідно до п. 2 Умов № 1068 посадові оклади осіб, які мають спеціальні звання БЕБ, визначаються шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт посадового окладу.
Як зазначено в ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Однак, Територіальним управлінням БРБ у місті Києві, в порушення частини третьої статті 31 Закону України № 1150-ІХ та п. 2 Умов № 1068, у 2024 році протиправно здійснювалась виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення не виходячи з «прожиткового мінімуму для працездатних осіб», а з урахуванням «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами. а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 гривні», визначеного Законом України ««Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Незалежність Бюро економічної безпеки України, гарантується визначеними Законом України №1150-ІХ та іншими законами України особливим порядком конкурсного відбору, призначення та звільнення Директора Бюро економічної безпеки України, його заступників, інших працівників, установленим законом порядком фінансування та матеріально- технічного забезпечення Бюро економічної безпеки України.
Однією з гарантій незалежності Бюро економічної безпеки України є створення необхідних умов для діяльності працівників БЕБ, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Як зазначалось вище, розмір посадового окладу, осіб, які мають спеціальні звання БЕБ визначається спеціальним законодавством, а саме: частина третя статті 31 Закону України № 1150-ІХ та п. 2 Умов № 1068.
Таким чином, спеціальним законом, котрий врегульовує діяльність БЕБ України та його територіальних підрозділів встановлено, що посадовий оклад осіб, які мають спеціальні звання, не може становити менше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У даному випадку має місце колізія загальних та спеціальних норм, що врегульовують спірні правовідносини.
При наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis(лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для даної справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 25 травня 2022 року справа № 120/1196/19-а.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постановах від 29 січня 2019 року у справі № 807/257/14 та від 25 травня 2022 року справа №120/1 196/19-а. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (пункт 69 рішення у справі «Ніколова проти Болгарії», заява № 7888/03, пункт 15 рішення у справі «Баранкевич проти Росії», заява № 10519/03).
Відтак, розмір посадового окладу особи, яка має спеціальне звання БЕБ напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15 липня 1999 року, відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону України «Про прожитковий мінімум» закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. «Працівники інших державних органів» до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2563 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень;
працездатних осіб - 3028 гривень;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2361 гривня.
Варто зазначити, що зміни до Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» у частині, яка регламентує розмір окладу у спірний період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня 2024 року для цілей визначення посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, немає.
Водночас Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» та «Про Державний бюджет України на 2024 рік» фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу осіб, які мають спеціальне звання БЕБ, що порушує гарантії незалежності вказаної категорії працівників БЕБ, одна з яких передбачена частиною першою статті 5 Закону № 1150-ІX.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10- рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Аналогічні правові висновки у подібних правовідносинах висловив Верховний Суд у постановах від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 02 червня 2023 року у справі № 400/4904/21, від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 25 липня 2023 року у справі №120/2006/22-а, від 26 липня 2023 року у справі №240/2978/22, від 27 липня 2023 року у справі №240/3795/22.
Таким чином, Територіальним управлінням БЕБ у місті Києві, в порушення вимог частини третьої статті 31 Закону України № 1150-ІХ та п. 2 Умов № 1068, протиправно у 2024 році здійснювалась виплата ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів в сумі 2102 гривні», а також у порушення підпункту 4 пункту 2 Розділу II «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених і військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007р. № 3-1 та пункту 4 Розділу III Інструкції про організацію роботи з оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженої наказом БЕБ від 19.07.2023р. № 220, Територіальним управлінням БЕБ у місті Києва надано до органу, що призначає пенсію грошовий атестат для призначення пенсії з розрахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.
Ефективність захисту права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, суть правовідносин, вимоги спеціального законодавства, правові позиції, висловлені в постановах Верховного Суду суд приходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є законними, обґрунтованими з додержанням норм матеріального права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Територіального управління Бюро економічної безпеки у м. Києві (вул.Німецька, 1/32, м. Київ, 03150, код ЄРДПОУ 45075262) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві щодо визначення та виплати сум грошового забезпечення ОСОБА_1 без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.
Зобов'язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у місті Києві нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення у 2024 році виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн.
Визнати протиправними дії Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві щодо формування та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошового атестату для призначення пенсії ОСОБА_1 з розрахунку грошового забезпечення позивача із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 2102 грн.
Зобов'язати Територіальне управління Бюро економічної безпеки у місті Києві підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області грошовий атестат для призначення пенсії ОСОБА_1 з розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого абзацом 4 частини першої статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України" на 2024 рік від 09 листопада 2023 року №3460-IX у розмірі 3028 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Бюро економічної безпеки у місті Києві на користь ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко