про відмову у забезпеченні позову
04 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/2634/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Довгопол М.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 у формі довідки ВЛК №16/787 від 06.12.2024, яким було порушено процедуру встановлення придатності до військової служби ОСОБА_1 ;
-зобов'язати військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 провести повторну військово-лікарську експертизу для встановлення ступеня придатності до військової служби ОСОБА_1 , з повним обстеженням, за необхідності - в умовах стаціонару, з метою оцінки стану здоров'я і фізичного розвитку ОСОБА_1 на момент огляду та визначення ступеня придатності до військової служби.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 березня 2025 року прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_5 в якості другого відповідача та ІНФОРМАЦІЯ_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача . Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони призову на військову службу ОСОБА_1 до набрання чинності судового рішення за результатом розгляду позовної заяви.
Вказана заява зареєстрована Полтавським окружним адміністративним судом 04.03.2025 та згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 04.03.2025 передана судді Довгопол М.В.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що після мобілізації в особи змінюється статус з військовозобов'язаного на військовослужбовця, а відповідно, й змінюється порядок проходження ВЛК та суб'єкти, які можуть на нього направити. Тому мобілізація не тільки нанесе непоправну шкоду здоров'ю, якому неналежним чином визначено ступінь придатності до військової служби, а й унеможливить відновлення порушеного права, зокрема, призведе до неможливості виконати рішення суду в частині зобов'язання військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 провести повторне ВЛК позивачу.
Частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд дійшов таких висновків.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Суд зазначає, що предметом оскарження у цій справі є постанова, викладена у формі довідки, військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 №16/787 від 06.12.2024, якою констатовано придатність позивача до військової служби.
Отже, у вказаній довідці військово-лікарської комісії надано оцінку стану здоров'я позивача, встановлено діагнози позивача, з урахуванням яких зроблено висновок про придатність до військової служби.
Наявність довідки військово-лікарської комісії №16/787 від 06.12.2024 не свідчить про конкретні негативні наслідки невідворотного характеру, які можуть спричинити порушення прав позивача в такій мірі, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Будь-яких документів, що підтверджують здійснення ТЦК та СП активних мобілізаційних заходів по відношенню до позивача, які полягають у врученні йому повістки на відправку, тощо, та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації, позивачем не надано.
Також суд зазначає, що очевидна протиправність рішень суб'єкта владних повноважень це прийняття таких рішень, що не передбачені законодавством України, або прийняття рішень суб'єктами, які не наділені компетенцією у відповідній сфері, проте таких доводів у заяві позивача про забезпечення позову не окреслено.
Незгода заявника із рішеннями/висновками уповноваженого суб'єкта владних повноважень та звернення до суду із позовом про визнання протиправним і скасування індивідуального акта не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Крім того, суд бере до уваги, що Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.
Отже, у разі наявності сумніву щодо правильності висновку стосовно ступеня придатності до військової служби, особа наділена правом звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем реалізовано це право та оскаржено до ЦВЛК постанову ВЛК про придатність.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано наявність правових підстав для забезпечення позову, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150-152, 154, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісія при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.В. Довгопол