про повернення позовної заяви
04 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/232/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі , Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, зобов'язання вчинити дії, -
Заступник керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_1 , в якій просив:
-визнати протиправним та скасувати наказ від 31.08.2020 № 245 (зі змінами від 23.10.2020 №01-02-01-17/871, MU0101:1093-4787-8509-0596, затвердженими наказом від 23.10.2020 № 308), яким затверджено містобудівні умови та обмеження від 31.08.2020 № 01-02-01- 17/672, для проектування об'єкту будівництва: «Реконструкція з надбудовою гаража по АДРЕСА_1 під кафетерій», замовник ОСОБА_1 ;
-припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення від 05.01.2023 ІУ051230105973;
-скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 30.01.2023 ІУ101230130672:
-зобов'язати ОСОБА_2 привести об'єкт будівництва (реєстраційний номер 2838354353080) кафетерій площею 54,1 кв. м по АДРЕСА_2 шляхом перебудови до попереднього стану, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до даних технічної інвентаризації, виготовлених ПП ПБТІ «Інвентаризатор» станом на 06.07.2020 та договору купівлі-продажу від 13.08.2020 - індивідуального гаражу площею 18,1 кв. м.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 позовну заяву залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву без руху, суддя виходив з того, що предметом оскарження є: наказ від 31.08.2020 № 245 (зі змінами від 23.10.2020 №01-02-01-17/871, MU0101:1093-4787-8509-0596, затвердженими наказом від 23.10.2020 № 308), яким затверджено містобудівні умови та обмеження від 31.08.2020 № 01-02-01- 17/672, повідомлення про право на виконання будівельних робіт від 05.01.2023 ІУ051230105973, декларація про готовність об'єкту до експлуатації від 30.01.2023 ІУ101230130672, однак позовну заяву подано до суду 08.01.2025, тобто позов заявлено з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України.
Суд вказав на безпідставність доводів заступника керівника Полтавської обласної прокуратури у позовній заяві про те, що позов подано в межах встановленого КАС України строку, оскільки предметом позову є самочинне будівництво, яке є триваючим порушенням і припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Суд зазначив, що чинний Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість оскарження до адміністративного суду впродовж всього строку їх чинності лише нормативно-правових актів (ч. 3 ст. 264), а не актів індивідуальної дії, як помилково вважає заявник.
З огляду на викладене, суд визнав позовну заяву такою, що подана з пропуском строку звернення до суду, при цьому встановив, що всупереч частини 6 статті 161 КАС України до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, суд врахував, що позов прокурором подано до суду в паперовій формі та додано, зокрема, докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу - ОСОБА_1 . Із наданого опису вкладення у цінний лист № 3604013579540 слідує, що позовну заяву з додатками надіслано ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 . Однак згідно із відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1028343 від 13.01.2025, отриманою на запит суду, ОСОБА_1 з 02.09.2024 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що опис вкладення у цінний лист № 3604013579540 не є належним доказом надіслання позовної заяви з додатками відповідачу ОСОБА_1 , відтак прокурором в порушення вимог частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не додано до позовної заяви доказів надіслання листом з описом вкладення усім іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.01.2025 встановлено строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху та зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
-заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску, у тому числі доказами на підтвердження дати отримання копій спірних актів;
-доказів надіслання ОСОБА_1 листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою: АДРЕСА_4 .
Від заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Іллі Титарчука через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій щодо строку звернення до суду зазначено, що підставою для звернення прокурора до суду є наявність факту самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, а отже вказане правопорушення є триваючим. Вказано, що встановлення строків звернення до адміністративного суду та залишення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не може слугувати меті легалізації триваючого правопорушення або здійснення незаконної діяльності (п. 66 постанови Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №380/15396/22). Звернуто увагу на те, що на дату звернення з даним позовом до суду підстави для такого звернення існувати не припинили, а порушення - не припинено та не усунуто на майбутнє, з огляду на що, строк звернення до суду у даному випадку не застосовується до вимог, спрямованих на захист від триваючого порушення, пов'язаного із самочинно збудованим майном.
До заяви додано файл "трекінг та описf.pdf., відкрити який у підсистемі "Електронний суд" неможливо з огляду на відсутність вмісту, у зв'язку з чим суд констатує, що ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху в частині надання доказів надіслання ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів не виконано.
Надаючи оцінку доводам, наведеним у заяві на виконання ухвали суду стосовно строку звернення до суду, суддя виходить з наступного.
Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені статтею 123 КАС України, відповідно до якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Окреслюючи мету законодавчого запровадження строків у судочинстві слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі №640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб'єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення від 22 жовтня 1996 року, справа «Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року)."
Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.
Суд бере до уваги, що у позовній заяві заявник зазначає, що Полтавською обласною прокуратурою за результатами опрацювання відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та матеріалів кримінального провадження №42022172060000256 щодо законності будівництва по АДРЕСА_2 встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та в діях замовника ОСОБА_1 .
При цьому до позовної заяви додано роздруківку із сайту Інтернет -видання Полтавщина із статтею, що стосується добудови двоповерхового кафе до столітньої будівлі Полтавського електрорадіотехнічного ліцею по вул. Соборності, 34-г, перегляд якої свідчить, що така стаття оприлюднена 03.05.2023 ( https://poltava.to/news/71077/).
Суд зауважує, що із матеріалів позовної заяви слідує, що відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 у власність гараж номер 1 та земельну ділянку, на якій він розташований, площею 0,0027 га., кадастровий номер:5310137000:15:003:0554, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано 13.08.2020 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Спірні містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкту будівництва: «Реконструкція з надбудовою гаража по АДРЕСА_1 » затверджені наказом управління містобудування та архітектури від 31.08.2020 № 245 та видані 31.08.2020 за вих. № 01-02-01-17/672.
Наказом Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 23.10.2020 № 308 затверджено містобудівні умови та обмеження для реконструкції з надбудовою гаража по вул. Соборності, 34г, гараж 1 в м. Полтаві під кафетерій" (реєстраційний номер ЄДЕССБ MU0101:1093-4787-8509-0596).
У матеріалах позовної заяви міститься лист Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради від 29.12.2022 № 01-02-01-14/1542/827, адресований Полтавській окружній прокуратурі, в якому зазначено, що повторно надається копія викопіювання з топографо-геодезичної зйомки М1:2000 з нанесеними червоними лініями вулиць та копію викопіювання з містобудівної документації "Внесення змін до генерального плану м. Полтава" (надавалися листом Управління з питань містобудування та архітектури за № 01-02-01-12/1648/1156 від 12.12.2022 з копією містобудівних умов та обмежень по вул. Соборності, 34г в м. Полтава).
Отже, щонайменше з дати отримання листа Управління з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради за № 01-02-01-12/1648/1156 від 12.12.2022 в органі прокуратури Полтавської області були наявні копії затверджених містобудівних умов та обмежень по вул. Соборності, 34г в м. Полтава.
Додані до позовної заяви витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.01.2023 ІУ051230105973 та витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва щодо реєстрації декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 30.01.2023 ІУ101230130672 свідчать про наявність відповідних відомостей щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.01.2023 ІУ051230105973 та декларації про готовність об'єкту до експлуатації від 30.01.2023 ІУ101230130672 у Єдиній державній електронній системи у сфері будівництва та можливість безперешкодно отримати такі відомості на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
Крім того, суд зауважує, що прокурором долучено до позовної заяви копію протоколу огляду місця події від 01.12.2022 в межах кримінального провадження № 42022172060000256 , який стосувався будівлі про вул. Соборності, 34г та здійснювався за участі прокурора Полтавської окружної прокуратури, що додатково свідчить про те, що заступник прокурора Полтавської обласної прокуратури дізнався (повинен був дізнатися) про підстави для звернення до суду ще у грудні 2022 року.
Необхідно зазначити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.02.2021 у справі №800/30/17 зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 у справі № 160/3693/24 звернуто увагу на те, що з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не можуть тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб'єкта владних повноважень.
Зміст положень процесуального закону засвідчує, що жодних винятків для звернення до суду прокурора з позовом, який подано у справі, що розглядається, норми КАС України не встановлюють і не передбачають іншого, спеціального строку для такого звернення, інших наслідків пропущення цього строку.
Тобто позов прокурора, за загальним правилом, подається у той самий строк, що передбачено й у разі звернення до суду інших суб'єктів владних повноважень, а в разі його пропущення застосовуються ті ж самі наслідки.
Також суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, сформульовані у постанові від 21.09.2023 у справі №380/7550/22, де колегія суддів, погодившись з висновками судів щодо пропуску прокурором строку звернення до суду без поважних причин, зазначила, що дата отримання прокурором відповіді на звернення не змінює моменту, з якого прокурор повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права, і ці події не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду у спірних правовідносинах.
Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.
Аналогічна позиція була сформульована Верховним Судом у постанові від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), у постанові від 21.09.2023 (справа №380/7839/22).
З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17, відповідно до якого під час вирішення тотожних спорів має враховуватись саме остання правова позиція, суддя не приймає до уваги посилання заявника на правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 19.06.2018 у справі № 464/2638/17, від 11.12.2018 у справі № 242/924/17, від 11.12.2018 у справі № 520/1353/17, від 23.10.2019 у справі № 127/2- 2177/2005, від 24.11.2020 у справі № 815/460/18, від 17.11.2021 у справі № 554/10413/15-а, від 25.11.2021 у справі № 826/6064/17..
Натомість суддя враховує правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 21.09.2023 (справа №380/7550/22), від 23.08.2023 (справа №380/7024/22), від 21.09.2023 (справа №380/7839/22), як більш пізні у порівнянні з тими, що перелічені заявником.
Суд зазначає, що результати опрацювання Полтавською обласною прокуратурою відомостей із відкритих джерел, даних Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ та матеріалів кримінального провадження №4202217206000056 щодо законності будівництва по вул. Соборності, 34-Г у місті Полтаві, за наслідками якого встановлено порушення вимог містобудівного законодавства у діяльності управління з питань містобудівного законодавства у діяльності Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради та в діях замовника ОСОБА_1 , не можуть свідчити про наявність у позивача об'єктивних обставин, які свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду з позовом, як і не може свідчити про таку поважність твердження заявника щодо триваючого характеру правовідносин, які виникають на підставі містобудівних умов і обмежень.
Суд наголошує, що прокурор, що здійснює процесуальне представництво інтересів держави, у зв'язку із вчиненням, на його думку, відповідачем триваючого правопорушення, не звільняється від обов'язку у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Оскільки встановлення наявності або відсутності факту порушеного права здійснюється під час розгляду справи судом по суті лише у випадку своєчасного звернення до суду або у випадку пропуску строку з поважних причин.
Така позиція Суду узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 620/278/23 і від 27.06.2024 у справі № 160/3693/24, де наведений актуальний загальний підхід до розуміння строку звернення прокурора із адміністративним позовом до суду у випадку захисту інтересів держави, порушення яких ним пов'язано із вчиненням триваючого правопорушення.
Суд повторює, що чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Виключенням з цього правила є строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, який в силу частини третьої статті 264 КАС України може бути оскаржений у тому числі суб'єктом владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України до адміністративного суду протягом всього строку його чинності.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, заяви про поновлення строку звернення до суду не подав, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Повернути позовну заяву Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Управління з питань містобудування і архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу, припинення права на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації, зобов'язання вчинити дії позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя М.В. Довгопол