про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/2626/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з неврахуванням періоду проходження військової служби з 10 квітня 1982 року по 07 квітня 1984 року до страхового стажу;
- скасування рішення начальника відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії № 164450004523 від 09 квітня 2024 року щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з врахуванням періоду проходження військової служби з 10 квітня 1982 року по 07 квітня 1984 року з дати звернення із заявою.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.
Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З тексту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з неврахуванням періоду проходження військової служби з 10 квітня 1982 року по 07 квітня 1984 року до страхового стажу.
При цьому до позовної заяви позивачем не додано документів на підтвердження факту вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області оскаржуваних дій щодо відмови у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з неврахуванням періоду проходження військової служби з 10 квітня 1982 року по 07 квітня 1984 року до страхового стажу.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та скасування рішення начальника відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у проведенні перерахунку пенсії № 164450004523 від 09 квітня 2024 року.
Таким чином, строк звернення до суду з цими позовними вимогами закінчився у 2024 році, а позивач звернувся до суду з цим позовом - 26 лютого 2025 року, тобто із пропущенням шестимісячного строку звернення до суду, встановленого законом.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення цього строку.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивачем пропущений строк звернення до суду у зв'язку з тим, що він звертався до Лохвицького районного суду із заявою про визнання факту проходження військової служби.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зауважує, що критеріями оцінки причин поважності пропуску строку звернення до суду є: 1) обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк (є причиною); 2) обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла або тривала протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
При цьому поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (суб'єкта владних повноважень у адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв'язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс та інші проти Великобританії», рішення від 22 жовтня 1996 року, справа “Девеер проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року)."
Поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, а відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим.
Довід позивача про те, що пропуск строку звернення до суду обумовлений тією обставиною, що він звертався до Лохвицького районного суду із заявою про визнання факту проходження ним військової служби, не може бути визнаний поважною підставою пропуску строку звернення до суду, оскільки встановлений процесуальним законом строк звернення до суду пов'язується законодавцем виключно із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень оскаржуваного рішення (вчинення оскаржуваних дій чи допущення оскаржуваної бездіяльності). Тобто з того моменту, як позивач дізнався про порушення свого права (у спірному випадку про прийняття органом пенсійного фонду рішення № 164450004523 та вчинення оскаржуваних дій), реалізація позивачем права на звернення до суду з позовом в межах встановленого строку залежить виключно від волевиявлення та дій самого позивача, а не від інших обставин, зокрема тих, які не були підставою для прийняття оскаржуваних позивачем рішення (дій, бездіяльності). Лише наявність обставин, які не залежать від волевиявлення та дій позивача, а є об'єктивно непереборними, пов'язаними з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють звернення до суду протягом строку, який пропущено, може свідчити про пропуск строку з поважних причин.
Оскільки несвоєчасне звернення до суду з цим позовом було наслідком власних дій позивача, а доказів на підтвердження наявності обставин, які були об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили звернення до суду протягом строку, який пропущено, суду не надано, суд не знаходить підстав для визнання зазначеної позивачем причини пропуску строку звернення до суду поважною.
Отже, позовна заява не відповідає вимогам статей 122, 123, частини п'ятої статті 160 та частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Зазначені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - упродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:
- доказів (у належним чином засвідчених копіях) на підтвердження факту вчинення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області оскаржуваних дій щодо відмови у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в зв'язку з неврахуванням періоду проходження військової служби з 10 квітня 1982 року по 07 квітня 1984 року до страхового стажу, а також належним чином засвідчених копій цих документів у відповідності до кількості учасників справи;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Н.І. Слободянюк