05 березня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/678/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі також - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у проведенні перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 з січня 2024 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2024 року, автоматично, незалежно від подання ним довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді, відповідно до вимог Закону № 1402-VIII, з розрахунку встановленого станом на 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, і зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити виплати перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв'язку зі зміною законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, він набув право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, проте відповідач перерахунку зазначеної соціальної виплати у зв'язку з цими обставинами в автоматичному порядку не здійснив. Зазначає, що розрахунок його довічного грошового утримання як судді у відставці зроблений із розрахунок розмірі прожиткового мінімуму 2102,00 грн. є безпідставним, оскільки розмір прожиткового мінімуму у 2024 році складав 3028,00 грн. У подальшому позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з письмовою вимогою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Втім, листом позивачу відмовлено в такому перерахунку з мотивів відсутності підстав для цього. На переконання позивача така позиція органів Пенсійного фонду України порушує його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 03 лютого 2025 року вирішено визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2024 року по 17 липня 2024 року, автоматично, незалежно від подання ним довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді, відповідно до вимог Закону № 1402-VIII, з розрахунку встановленого станом на 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, і здійснити виплати перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум та відповідно визнання протиправою бездіяльності відповідача в цій частині. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 01 січня 2024 року по 17 липня 2024 року, автоматично, незалежно від подання ним довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді, відповідно до вимог Закону № 1402-VIII, з розрахунку встановленого станом на 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, і здійснити виплати перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум - повернути позивачеві.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 46-48/ зазначив, що питання щодо перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці вирішується відповідно до норм частини четвертої статті 142 Закону №1402 - у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 (далі - Рішення) у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення 46 Закону України «Про судоустрій і статус суддів44 від 02.06.2016 №1402-VІІІ визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 25 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1767/20 від 14 серпня 2020 року, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року у розмірі 52 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідки ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 № 01-46/56/2020. Розмір довічного грошового утримання з 19.02.2020 складає 98600,93 грн. Розмір довічного грошового утримання з 01.03.2024 складає 98781,68 грн. Відповідно до вимог частини 3 статті 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIІI базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Статтею 7 Законів України “Про Державний бюджет України на 2021 рік», “Про Державний бюджет України на 2022 рік» , “Про Державний бюджет України на 2023 рік» та Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року та з 01 січня 2024 року - 2102 гривні.
Згідно з пунктом 1 розділу ІV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці територіальними органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 3-1 від 25.01.2008, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за № 200/14891 (далі - Порядок 3-1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини другої статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання. Про наявність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання (зміну розміру складових суддівської винагороди працюючого судді, винагороди працюючого судді Конституційного Суду України) Пенсійний фонд України повідомляється Конституційним Судом України, Верховним Судом, Вищим судом з питань інтелектуальної власності, Вищим антикорупційним судом - щодо суддів цих судів, Державною судовою адміністрацією України - щодо суддів місцевих та апеляційних судів, судів, що перебувають в процесі ліквідації, у місячний строк з дня виникнення таких підстав. Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці затверджена додатком 2 Порядку 3-1. Згідно з абзацом 3 пункту 2 Порядку 3-1, заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання подається до органу, що призначає щомісячне довічне грошове утримання, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр), або вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал), або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням суддею електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Згідно з інформацією, наявною в підсистемі ІКІС ПФУ “Звернення» та електронній пенсійній справі, на протязі 2024-2025 років ОСОБА_1 із заявами про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, затвердженими Порядком 3-1, не звертався, довідок про зміну суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не надавав.
Згідно з частиною третьою статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
За приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Відповідно до частини другої статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При цьому, як визначено частиною другою статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання, що підтверджується матеріалами пенсійної справи та не заперечується сторонами.
25.02.2020 Апеляційним судом Полтавської області видано ОСОБА_1 довідку вих. №01-46/56/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до норм Закону України від 2.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів та Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020. Згідно інформації, зазначеної в такій довідці, розмір суддівської винагороди станом на 18.02.2020 становить 188829,67 грн, у тому числі: посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років 57805,00 грн, доплата за перебування на адміністративній посаді в суді 5780,50 грн /зв.а.с. 50/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду по справі №440/1767/20 від 25 травня 2021 року, окрім іншого, вирішено зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду в Полтавській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з 19 лютого 2020 року у розмірі 52 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді відповідно до довідки ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 № 01-46/56/2020 /https://reyestr.court.gov.ua/Review/91074137/.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, за результатами якого розмір довічного грошового утримання з 19.02.2020 складає 98600,93 грн /а.с. 66-67/.
Розмір довічного грошового утримання з 01.03.2024 складає 98781,68 грн, який складається із основного розміру пенсії від середнього заробітку 98191,43 грн та підвищення військовослужбовцям, які виконували інтернаціональний обов'язок (25% від 2361 грн) у розмірі 590,25 грн /а.с. 61/.
23.12.2024 позивачем через електронний кабінет подана заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 28.02.2024 /а.с. 16/.
Листом ГУПФ України в Полтавській області від 30.12.2024 позивачу повідомлено про відсутність підстав для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з неподанням довідки про суддівську винагороду /а.с. 68/.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
Згідно із ч. 1 ст. 142 Закону № 1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Отже, судді у відставці за його вибором може виплачуватися або пенсія, згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", або щомісячне довічне грошове утримання.
Визначальним правовим питанням у цій справі є застосування положень частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у частині необхідності надання довідки територіального управління ДСА про розмір суддівської винагороди у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для перерахунку щомісячного довічного грошового забезпечення судді у відставці.
Вирішуючи це питання, суд враховує позицію Верховного Суду, яка викладена, зокрема в постанові від 12.09.2024 у справі№580/2522/24.
Відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Отже, усі судді у відставці, яким призначено щомісячне довічне грошове утримання, мають право на його перерахунок у разі зміни розміру складових суддівської винагороди.
Право позивача на такий перерахунок у цій справі відповідач не заперечує, однак спір виник з приводу дотримання порядку реалізації цього права.
Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, регулюється розділом IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 № 3-1 (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.02.2023 № 7-2, яка набрала чинності 20.03.2023) (далі - Порядок № 3-1).
За змістом Порядку № 3-1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється або (1) на підставі списків, згідно яких відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку, або (2) за зверненням судді у відставці шляхом подання до пенсійного органу заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання та довідки про суддівську винагороду судді у відставці, видану компетентним органом.
Верховний Суд уже розглядав питання стосовно механізму перерахунку розміру щомісячного довічного утримання суддів і у постанові від 27.10.2022 у справі № 640/10564/21 та зазначив:
"Довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою не є юридичним фактом, з яким пов'язується виникнення права на перерахунок. Суддівська винагорода визначається безпосередньо законом.
Відповідно до ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді Верховного Суду становить 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються регіональні коефіцієнти, зокрема, 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб.
Розмір доплат за вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці теж визначений безпосередньо законом.
Відомості про суд, де працював суддя, вислугу років, перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці подаються до Пенсійного фонду під час призначення судді щомісячного довічного грошового утримання і зберігаються у матеріалах особової справи. Ці відомості залишаються незмінними
Розмір суддівської винагороди, визначений ст. 135 Закону № 1402-VIII, і, відповідно, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, може змінитися лише у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлюється Законом України про бюджет на відповідний рік. Про ці зміни Пенсійний фонд знає безпосередньо з закону.
За таких обставин, довідка про суддівську винагороду має виключно інформаційний характер. Видаючи таку довідку, голова суду чи інша особа, що діє від його імені, лише інформує Пенсійний фонд про розмір та складові суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.
Суд також звертає увагу на юридичну позицію Конституційного Суду України, висловлену у Рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 (ч. 6 п. 16) про "автоматичне" здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру такої винагороди.
Положення п. 1, 3 Розділу ІІ та п.2 Розділу ІІІ Порядку № 3-1, які передбачають необхідність звернення судді та надання довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, не узгоджуються з принципом "автоматичності" перерахунку, про який йдеться у Рішенні Конституційного Суду України від 18.02.2020.
Рада суддів України теж неодноразово звертала увагу Пенсійного фонду України на необхідність запровадження "автоматичного" перерахунку та внесення змін до Порядку № 3-1. Зокрема, у рішеннях від 01.03.2019 № 12, від 09.04.2021 № 7.
Отже, незважаючи на чітку позицію Конституційного Суду України (ч. 6 п. 16 Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020) та необхідність її безумовного виконання, незважаючи на неодноразові звернення Ради суддів України, відповідні зміни в частині "автоматичного" перерахунку до Порядку № 3-1 Пенсійним фондом України не внесено.
Зважаючи на вищенаведене, Суд дійшов висновку, що до внесення змін до законодавства щодо статусу суддів Верховного Суду України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи повинен проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді Верховного Суду України у відставці у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді Верховного Суду, що працює на відповідній посаді, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді".
Такий висновок також підтримано Верховним Судом у постановах від 12.09.2023 у справі № 540/7777/21, від 27.11.2023 у справі № 640/16655/21 та від 12.09.2024 у справі №580/2522/24.
Застосовуючи зазначений висновок до спірних правовідносин, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки на виконання Рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020, Пенсійний фонд України та/або його органи зобов'язані проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, автоматично, незалежно від подання довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді.
При цьому слід враховувати правовий висновок Верховного Суду щодо розміру суддівської винагороди.
Згідно із позицією Верховного Суду у цій категорії спорів Законом № 1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402-VIII (постанови від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 02.06.2023 у справі № 400/4904/21, від 13.07.2023 у справі № 280/1233/22, від 24.07.2023 у справі № 280/9563/21, від 25.07.2023 у справі № 120/2006/22-а, від 26.07.2023 у справі № 240/2978/22, від 27.07.2023 у справі № 240/3795/22, від 20.11.2023 у справі № 120/709/22-а.
Суд відхиляє доводи відповідача на відсутність правових підстав для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частиною першою статті 4 Закону № 1402-VIII встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).
Відповідно до частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.3 ст. 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено, що з 01.01.2024 встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривні.
Разом із тим, вказаними нормами передбачено величину у розмірі 2102 гривні під назвою "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня".
З матеріалів справи встановлено, що з 18.07.2024 (межі позовних вимог, прийняті до розгляду судом) та на час звернення до суду із цим позовом посадовий оклад позивача обчислено, виходячи з приписів статті 7 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік, з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн.
Суд зазначає, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402-VIII) гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Система правового захисту суддів, зокрема їх матеріального забезпечення, встановлена Законом № 1402-VIII, положення якого узгоджуються з вимогами міжнародно-правових актів щодо незалежності суддів і спрямовані на забезпечення стабільності досягнутого рівня гарантій незалежності суддів, а також є гарантією поваги до гідності людини, її прав та основоположних свобод.
Варто зауважити, що у пункті 62 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до Комітету міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності суддів підкреслюється, що в цілому важливо (особливо для нових демократичних країн) передбачити спеціальні правові положення, що захищають грошову винагороду суддів від скорочення, а також забезпечити положення, що гарантують збільшення оплати праці суддів відповідно до зростання вартості життя.
Суд звертає увагу відповідача, що виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин (щодо виплати суддівської винагороди) застосовуватися не можуть.
Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 46 Конституції України визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 № 966-XIV (далі - Закон № 966-XIV).
Згідно із статтею 1 Закону № 966-XIV прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
У змісті наведеної норми Закону № 966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення відносно яких визначається прожитковий мінімум.
Статтею 4 Закону № 966-XIV встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Суд наголошує, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді".
При цьому, Законом № 966-XIV судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Також зміни до Закону № 1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який ставиться питання у позовній заяві, не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.
Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VIII.
Тобто, у національному законодавчому полі існує колізія положень двох нормативно-правових актів рівня закону, подолати яку можливо, застосувавши загальний принцип права "спеціальний закон скасовує дію загального закону" (Lex specialis derogate generali). Такий підхід використовується у випадку конкуренції норм: коли на врегулювання суспільних відносин претендують загальні та спеціальні норми права.
Отже, за таким правовим підходом, при конкуренції норм необхідно застосовувати правило пріоритетності норм спеціального закону (lex specialis), тобто Закону № 1402-VIII, а положення Закону № 966-XIV вважати загальними нормами (lex generalis).
Відтак, Законом України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня відповідного календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправильно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01.01.2024 на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді), на підставі абзацу 5 статті 7 Закону № 1982-IX, була неправомірною.
Виплата суддівської винагороди регулюється статтею 130 Конституції України та статтею 135 Закону № 1402-VIII, а норми інших законодавчих актів до правовідносин щодо виплати суддівської винагороди застосовуватися не можуть.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи межі позовних вимог, прийняті до розгляду судом.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений, а відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя буд. 34, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у проведенні перерахунку довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 18 липня 2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці, внаслідок збільшення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 18 липня 2024 року, автоматично, незалежно від подання ним довідки про суддівську винагороду судді, що працює на відповідній посаді, відповідно до вимог Закону № 1402-VIII, з розрахунку встановленого станом на 01 січня 2024 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень, і здійснити виплати перерахунку, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч. ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя І.Г.Ясиновський