про закриття провадження у справі
05 березня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/64/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом адвоката Ковжоги Олександра Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач адвокат Ковжога Олександр Іванович звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання відповіді на адвокатський запит адвоката Ковжоги Олександра Івановича від 06 грудня 2024 року;
- зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути адвокатський запит адвоката Ковжоги Олександра Івановича від 06 грудня 2024 року та надати наступну інформацію:
1) Чи розглянута заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25 червня 2024 року щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»?
2) Чи оформлена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, довідка про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»?
3) Якщо довідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не оформлена згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то з яких правових підстав?
Позовні вимоги обґрунтував посиланням на те, що позивачем 5.06.2024 укладено договір про надання правової допомоги з ОСОБА_1 . З метою надання правничої допомоги адвокатом Ковжогою О.І. 06.12.2024 подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатський запит, у якому просить надати інформацію щодо оформлення ОСОБА_1 , у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Посилаючись на те, що відповідь на згаданий адвокатський запит у строк, визначений Законом "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", не надана, позивач звернуся до суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження).
Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов наступних висновків.
За змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Крім того, в силу положень пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад і участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Суд враховує, що цей спір виник з огляду на ненадання відповідачем відповіді на адвокатський запит позивача від 06.12.2024:
1) Чи розглянута заява ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 25 червня 2024 року щодо оформлення йому у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»?
2) Чи оформлена ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560, довідка про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»?
3) Якщо довідка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не оформлена згідно п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», то з яких правових підстав?
У поданій до суду позовній заяві адвокат стверджував, що запитувана ним інформація є публічною у розумінні Закону України "Про доступ до публічної інформації" та необхідна йому задля належного надання ОСОБА_1 правничої допомоги.
Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 12 названого Закону встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
У той же час, відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Верховний Суд у постанові від 21.03.2024 у справі №640/7688/21 за результатами аналізу вищенаведених положень чинного законодавства дійшов таких висновків щодо правозастосування:
- якщо говорити про запит на отримання публічної інформації у сенсі Закону №2939-VI, то запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. При цьому, розпорядниками такої інформації є суб'єкти, названі у статті 13 цього Закону;
- якщо ж йдеться про адвокатський запит у розумінні Закону №5076-VI, то на відміну від запиту на отримання публічної інформації, такий може бути адресований як суб'єктам владних повноважень та юридичним особам, так і приватним особам;
- основною відмінністю між запитом на отримання публічної інформації (1) і адвокатським запитом (2) є те, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правової допомоги клієнту. Тобто метою звернення адвоката з адвокатським запитом є виключно належне виконання договору про надання правової допомоги. Це узгоджується з приписами статті 24 Закону №5076-VI, якою передбачено обов'язок адвоката додавати до адвокатського запиту посвідчені ним копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
При цьому, як неодноразово у своїх постановах вказувала Велика Палата Верховного Суду, сам по собі адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом №2939-VI, а більш широкому колу суб'єктів (постанови ВП ВС від 29.04.2020 у справі №826/2106/17, від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а).
Верховний Суд у вищезгаданій постанові від 21.03.2024 зазначив, що Закон №5076-VI не містить заборони запитувати в адвокатському запиті публічну інформацію, якщо це необхідно для захисту інтересів клієнта. Тобто, адвокатський запит може стосуватися й надання публічної інформації. Але, у такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону №5076-VI, зобов'язаний послатися й на відповідні статті Закону №2939-VI, як на правову підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, а також дотриматися вимог останнього й звернути увагу суб'єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
Суд, дослідивши наявну у матеріалах справи копію адвокатського запиту адвоката Ковжоги О.І. від 06.12.2024, встановив, що у ньому відсутні посилання на Закон України "Про доступ до публічної інформації".
Таким чином, адвокат не ідентифікував свій адвокатський запит в якості запиту про доступ до публічної інформації.
Натомість, зі змісту вищезгаданого адвокатського запиту слідує, що метою звернення позивача до відповідача з адвокатським запитом було отримання інформації, необхідної для надання професійної правничої допомоги клієнту - ОСОБА_1 , про що ним наголошено в цьому ж запиті.
Як зазначено вище, основна відмінність запиту на отримання публічної інформації від адвокатського запиту полягає у тому, що перший - може стосуватися будь-якої публічної інформації, незалежно від того, стосується вона запитувача чи ні, а другий - інформації, необхідної адвокату для надання правничої допомоги клієнту.
Тому, звертаючись до розпорядника публічної інформації із адвокатським запитом, адвокат (у тому числі, який звертається з метою належного виконання договору про правову допомогу) повинен окрім положень Закону №5076-VI, який визначає його право на таке звернення, посилатися й на норми Закону №2939-VI, аби розпорядник інформації мав можливість "ідентифікувати" такий запит саме як запит на публічну інформацію.
У контексті наведеного суд також звертає увагу на те, що за змістом статті 15 Закону №5076-VI відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом. У той же час, за змістом статей 10, 23 Закону №2939-VI відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Таким чином, окрім уже згаданих відмінностей запиту на отримання публічної інформації і адвокатського запиту, вони відрізняються також і наслідками відмови в отриманні запитуваної інформації.
Так, відмова розпорядника публічної інформації в наданні такої інформації на відповідний запит може бути оскаржена до суду, що прямо передбачено Законом №2939-VI, тоді як оскарження до адміністративного суду бездіяльності органу влади у наданні відповіді на адвокатський запит Законом №5076-VI не передбачено.
За вищевикладених обставин суд не знаходить правових підстав уважати, що оскарження бездіяльності відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит від 06.12.2024 у спірних відносинах може бути реалізоване позивачем у контексті статей 10, 23 Закону №2939-VI в порядку адміністративного судочинства.
А тому, цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та будь-якого іншого судочинства, оскільки такий позов взагалі не може розглядатися судами.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, необхідно тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №9901/296/19, від 20.11.2019 у справі №808/2167/18 та від 11.06.2020 у справі №640/22536/19.
Отже, провадження у цій справі належить закрити.
Поряд з цим суд зауважує, що відповідно до частини п'ятої статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Керуючись статтями 2, 4, 19, 238, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Закрити провадження у справі №440/64/25 за позовом адвоката Ковжоги Олександра Івановича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва