Справа №621/519/22
Провадження №1-в/621/21/25
Іменем України
06 березня 2025 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Змієві подання начальника Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 про вирішення питання щодо звільнення від покарання
ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Липковатівка Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , засудженого вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року, за частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, з застосуванням положень статті 70 Кримінального кодексу України до 5 (п'яти) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі статті 75 Кримінального кодексу України з іспитовим строком 3 (три) роки, із застосуванням статті 76 Кримінального кодексу України,
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року, ОСОБА_5 засуджений за частиною 3 статті 185 кримінального кодексу України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, в силу статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на 2 роки, із застосуванням статті 76 Кримінального кодексу України.
25.02.2025 начальник Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до суду з поданням про вирішення питання щодо застосування норм Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких питань діяльності правоохоронних органів" за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року у відношенні засудженого ОСОБА_5 , шляхом звільнення його від відбування покарання.
Начальник Чугуївського районного відділу № 2 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд подання за відсутності представника органу пробації, на задоволенні подання наполягала.
Засуджений ОСОБА_5 в судове засідання не прибув, до канцелярії суду надав заяву відповідно до якої просив проводити розгляд подання за його відсутності на задоволенні наполягав.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засідання подання пробації підтримав.
Відповідно до частини 5 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням характеру вирішуваного питання, неприбуття в судове засідання учасників провадження не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Ознайомившись з поданням та матеріалами кримінального провадження, суд дійшов наступного:
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Відповідно до частини 6 статті 3 Кримінального кодексу України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини 1 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", яким внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна), та вказану статтю викладено в наступній редакції:
"Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна.
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені особою, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна, - тягнуть за собою накладення штрафу від шестисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб".
Таким чином, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин, кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідно до частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року - у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно до формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним за вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року, кримінальні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 вчинив в ніч з 30.12.2021 на 31.12.2021 та в ніч з 09.06.2022 на 10.06.2022.
Так, в ніч з 30.12.2021 на 31.12.2021, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 8 217 грн. 00 к.
Крім того, в ніч з 09.06.2022 на 10.06.2022 ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 2 282 грн. 70 к.
Станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 2 270 грн 00 коп., а 50 відсотків від його розміру - 1 135 грн 00 к.
Станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 2 481 грн 00 коп., а 50 відсотків від його розміру - 1 240 грн 50 к.
Отже, відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів", на час вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, розмір вартості викраденого майна з якого настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України, був визначений у розмірі 2 481 гривень (1 240,50х2 = 2 481).
Частинами 1-3 статті 74 Кримінального кодексу України передбачено, що звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м'яким, а також пом'якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом'якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м'який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.
У цьому кримінальному провадженні наявні підстави для прийняття рішення про звільнення від призначеного судом за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України покарання відповідно до статті 74 Кримінального кодексу України, оскільки засудженому ОСОБА_5 призначено покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі на строк 5 років, за вчинення таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно в умовах воєнного стану, поєднаного проникненням у сховище, вартістю 2 282 грн 70 к., що на цей час кваліфікується за частиною 2 статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, ОСОБА_5 засуджений за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, за діяння, караність якого законом усунена.
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року, ОСОБА_5 засуджений за частиною 3 статті 185 кримінального кодексу України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років. На підставі частини 1 статті 70 Кримінального кодексу України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_5 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років, в силу статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнений з випробуванням на 2 роки, із застосуванням статті 76 Кримінального кодексу України.
Разом з ОСОБА_5 призначено остаточне покарання за сукупністю злочинів, передбачених частиною 3 статті 185, частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді 5 років позбавлення волі, при цьому покарання за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки поглинулось покаранням за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України. Разом з тим, за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України ОСОБА_5 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за вчинення таємного викрадення чужого майна вчиненому з проникненням у інше приміщення, вартістю 8 217 грн 00 к., не підпадає під декриміналізацію, суд дійшов до висновку щодо звільнення від покарання за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України та продовження виконання вироку за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді обмеження волі, відповідно до статей 75, 76 Кримінального кодексу України.
Керуючись частиною 1 статті 5, частинами 1-3 статті 74 Кримінального кодексу України, пунктом 13 частини 1 статті 537, статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
1. Подання задовольнити.
2. ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року в частині призначеного покарання, за частиною 4 статті 185 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі на строк 5 років, від відбування якого він був звільнений в силу статті 75 Кримінального кодексу України з випробуванням на строк 2 роки, у зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
3. Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року, привести у відповідність до Кримінального кодексу України.
4. Вважати ОСОБА_5 засудженим за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
5. Продовжити виконання вироку Зміївського районного суду Харківської області від 07 вересня 2022 року відносно ОСОБА_5 за частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання на підставі статті 75 Кримінального кодексу України з випробуванням на строк 3 роки.
6. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: