Справа № 203/1358/25
Провадження № 2/0203/1114/2025
КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
про повернення позовної заяви
05 березня 2025 року суддя Кіровського районного суд м. Дніпропетровська Колесніченко О. В., розглянувши у провадженні № 2/0203/1114/2025 позовну заяву ОСОБА_1 , -
03 березня 2025 року позивач подала до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська цю заяву, пред'являючи позов до ОСОБА_2 , вказавши третьою особою Службу у справах дітей Костопільської міської ради, на предмет позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, приходжу до висновку що позовну заяву слід повернути, з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, позовна заява повинна бути підписана або безпосередньо позивачем, або його представником, із зазначенням хто саме підписав позовну заяву. В той же час, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява не містить останньої сторінки із зазначенням дати та наявністю підпису позивача, отже позовна заява не підписана позивачем.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
За таких обставин, оскільки позовна заява не підписана позивачем, суддя вважає за необхідне повернути її позивачу.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вищевказаних недоліків, позивач має право повторного звернення до суду з цією заявою.
Окрім цього, відповідно до п. 3 ч. 1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Враховуючи, що позовна заява повернута, сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір квитанцією № 0.0.4213509464.1 від 24 лютого 2025 року в розмірі 1 211,20 грн. належить повернути останній.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 258-261, 294, 317 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Костопільської міської ради, про позбавлення батьківських прав - повернути позивачу.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області повернути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РОНКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), сплачений судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) за квитанцією № 0.0.4213509464.1 від 24 лютого 2025 року.
Роз'яснити позивачу, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 261 ЦПК України та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання). Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Колесніченко