Справа № 447/79/25
2-о/212/89/25
06 березня 2025 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Борис О.Н., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на 24.08.1991 року, заінтересована особа Головне управління ДМС України у Львівській області в особі Миколаївського відділу Головного управління ДМС України у Львівській області ,-
встановив:
У провадження Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з Миколаївського районного суду Львівської області надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на 24.08.1991 року, заінтересована особа Головне управління ДМС України у Львівській області в особі Миколаївського відділу Головного управління ДМС України у Львівській області для розгляду за підсудністю.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі, вважаю, що вищевказану заяву слід направити за підсудністю за таких підстав.
Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтями 2, 3, 4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Правила щодо підсудності цивільних справ, з розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначені в Главі 6 Розділу IV ЦПК України.
Частиною 1 ст. 316 ЦПК України встановлено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Так, з відповіді №1155201 від 27.02.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за вказаними параметрами « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » особу не знайдено.
Крім того, з отриманої Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області інформації з Міністерства соціальної політики України №5722/0/290-25/19 від 03.03.2025, яка отримана судом 06 березня 2025 року, вбачається, що станом на 28.02.2025 інформація про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЄІБД ВПО відсутня.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1 , фактично проживає у АДРЕСА_1 , що підтверджено Актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 20.01.2025, складеним депутатом Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області О.Старовець, за формою затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України 04 липня 2022 року №190 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 13.01.2023 №16).
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Аналізуючи викладені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що зазначена категорія цивільної справи розглядається виключно за місцем проживання заявника.
Також, суд зауважує, що підтвердження місця реєстрації(проживання) ОСОБА_1 у м. Бахмут Донецької області матеріали справи не містять, а єдиним відомим місцем проживання заявника є АДРЕСА_1 .
Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Оскільки норми ЦПК України містять вичерпний перелік справ, які підсудні тому чи іншому суду на підставі територіальної юрисдикції (підсудності), а тому з метою не порушення прав заявника, суд вважає за необхідне направити справу для розгляду за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області, тобто за місцем її проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 32, 261, 293, 316, 353, 354 ЦПК України, суд,
постановив:
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на 24.08.1991 року, заінтересована особа Головне управління ДМС України у Львівській області в особі Миколаївського відділу Головного управління ДМС України у Львівській області передати за підсудністю на розгляд Миколаївському районному суду Львівської області.
Роз'яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду складена та підписана 06 березня 2025 року.
Суддя О. Н. Борис