ЄУН № 201/2296/25
Провадження 3/201/1060/2025
27 лютого 2025 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Покопцева Д.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого начальником КРУП ГУ ДПСС в Дніпропетровській області, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09.02.2025р., близько 12.00хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною, з якою розлучений, гр. ОСОБА_2 у ході якої погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив психологічне домашнє насилля.
ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 08.02.2025р., приблизно з 15.00год по 18.00год. був на дні народженні у свого знайомого, ОСОБА_3 , де вживав горілку, випив приблизно 300-400 грамів, після чого пішов додому, до дружини. 09.02.2025р. зранку йому було погано, він вирішив похмелитись та випити пива. Але дружина, не порадившись із ним, викликала приватного лікаря-нарколога для того, щоб йому поставили крапельницю. Коли приїхав лікар, ОСОБА_1 обурився його приїздом, сказав, що йому крапельниця не потрібна, та виставив його за двері. За те, що викликала лікаря без його згоди, нецензурно нагримав на дружину, але не бив. Лікар вийшов на вулицю і викликав поліцію. По приїзду співробітники поліції піднялися до квартиру Польщі, подивилися, що все добре, опитали ОСОБА_2 і поїхали. Через 10 днів, його разом з дружиною викликали до поліції, де вони надали письмові пояснення, а ОСОБА_1 запитав поліцейського, що за це буде, бо він хвилюється за зброю, на яку має дозвіл. Поліцейський сказав, що нічого не буде, а ОСОБА_1 повірив, бо погано себе почував (мав підвищену температуру). Якби він знав, що складуть протокол і направлять в суд, діяв би по іншому, покликав би адвоката абощо. Зараз ОСОБА_1 з дружиною примирився, просить анулювати протокол про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що дійсно 09.02.2025р. викликала лікаря-нарколога для того, щоб її колишньому чоловікові поставили крапельницю після вживання напередодні алкогольних напоїв. Він був обурений цим, бо вона викликала лікаря без погодження із ним, виражався на її адресу нецензурною лайкою, а лікаря-нарколога вигнав з квартири. Вони посварилися, бо й потерпіла не мовчала. На день розгляду справи примирилися. Коли вона запитувала в лікаря, нащо він викликав поліцію, той пояснив, що працює з контингентом людей, які зловживають алкоголем. Побачивши поведінку ОСОБА_1 в квартирі, викликав поліцію про всяк випадок, бо в квартирі залишалася потерпіла сама. Також пояснив, що на підлозі бачив зброю, але, як пояснила потерпіла, зброя зберігається у сейфі, а на підлозі лежав чохол. В них в квартирі живе собака, але він навчений. Нецензурною лайкою її чоловік дійсно виражався, але вона сама винна, бо викликала лікаря без погодження із ним, а що чоловік кричав, що «відірве їй морду» (досл.), то він і собаці так говорить. Їх дочка дійсно вийшла на вулицю, але вона йшла на навчання, а не кликала на допомогу.
В матеріалах справи наявні:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 403499 від 19.02.2025;
-копія рапорту уповноваженої особи із ВП № 2 ДРУП № 1 ГУНП у Дніпропетровській від 09.02.2025р. про прийняття о 12.04год. повідомлення зі служби 102 від заявника ОСОБА_4 (лікаря), на адресу - квартира АДРЕСА_2 «просить прибути поліцію - нетверезий чоловік (заявник - лікар, знає його дружину, дружина попросила оглянути чоловіка, бо він в запої) - зараз агресивно поводиться, кидається на дружину, заявник бачив, як замахувався, вдома є зброя - бачив неначе МЦ, 12 калібр, 5- зарядна рушниця гладкоствольна, зброю кривдник не застосовував. Це 8 поверх, в будинку є консьєрж. Заявник втік з квартири, перебуває на вулиці, жінка попросила викликати поліцію, заявник на місці не лишиться. В квартирі дитина років АДРЕСА_3 , чи чіпає дитину - не знає. Чи треба ШМД - не знає, вказує номер телефону жінки, але чоловік відібрав у жінки телефон. Повні дані осіб заявник не знає. В квартирі собака, але не агресивна. (…) ОСОБА_5 перебуває на обліку в нарколога через вживання алкоголю, не військовий. (…) При перетелефонуванні заявник уточнив, що він поїхав, на вулицю вибігла донька осіб і лишилася чекати на вулиці, батько погрожує вбити матір, заявник бачив, що зброя лежала в кабінеті в чоловіка на підлозі та він її до рук на брав, заявник говорить, що чоловік мисливець зі стажем і напевне в нього вдома є багато зброї. Дитина не казала, чи брав батько до рук зброю»;
-копія письмових пояснень ОСОБА_1 , згідно яких він 09.02.2025р., приблизно о 12.00 вчинив сварку із дружиною ОСОБА_2 , але вони вже примирилися;
-копія письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 , згідно яких вона проживає із своїм колишнім чоловіком ОСОБА_1 09.02.2025р., близько 12.00год., вона викликала нарколога своєму колишньому чоловікові, бо він напередодні вживав алкоголь у надмірній кількості і зранку йому було дуже погано. Це чоловіку не сподобалося, і він у грубій формі сказав, що «відірве їй морду», чим пригрозив розправою. Після чого лікар-нарколог, оцінивши ситуацію в квартирі, викликав поліцію.
Відповідно до статей 245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Приписами ч. 1ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, яке, у відповідності з даною статтею, проявляється в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій та передбачає існування обов'язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати, чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, під домашнім насильством, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Так, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 403499 від 19.02.2025р. вбачається, що 09.02.2025р., близько 12.00хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив сварку зі своєю дружиною, з якою розлучений, гр. ОСОБА_2 у ході якої погрожував їй фізичною розправою, чим вчинив психологічне домашнє насилля, тобто правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що між колишнім подружжям виник конфлікт на побутовому грунті.
З огляду на наведене, сам лише факт наявності між учасниками справи конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення психологічного насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Разом з тим, диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно зазначеної норми закону особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення має містити в собі належним чином встановлені та підтверджені відомості і факти, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 403499 щодо ОСОБА_1 не містить відомостей про те, яку саме шкоду було заподіяно психічному здоров'ю потерпілої.
Інші письмові докази в матеріали справи надані в незавірених копіях.
Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом (рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України»).
Згідно з вказаною позицією ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Виходячи з вищевикладеного, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: Д.О. Покопцева