Справа № 210/1217/25
Провадження № 2-о/210/45/25
іменем України
05 березня 2025 року
Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Скотар Р.Є. розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення фату самостійного виховання дитини,-
До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 04 березня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Військова частина НОМЕР_1 про встановлення фату самостійного виховання дитини, в якій заявник просить встановити факт, що вона самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 04 березня 2025 року визначено головуючого - суддю Скотар Р.Є.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, метою звернення заявника ОСОБА_1 до суду з даною заявою є встановлення судом факту самостійного виховання та утримання заявником малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що необхідно заявнику для звільнення з військової служби.
Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) за позовом батька про встановлення факту самостійного виховання дитини, факт одноосібного виховання дитини одним батьків не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження та може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Згідно висновку Великої Палати ВС в цій справі наявний спір про право, зокрема спір щодо участі одного з батьків у вихованні дитини та/або ухилення від участі у вихованні, який підлягає розгляду в порядку позовного провадження з обов'язковим залученням органу опіки та піклування.
Отже доведення факту одноосібного виховання дитини матір'ю пов'язане з настанням (існуванням) обставин, за яких батько не виконує своїх батьківських обов'язків щодо дитини, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов'язків (у тому числі умисного) та, безумовно, впливає на права й інтереси самої дитини, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Такий факт одноосібного виховання дитини одним із батьків не може встановлюватись у безспірному порядку або за домовленістю батьків дитини, в тому числі на підставі укладеного між ними договору або на підставі судового рішення, ухваленого за правилами окремого провадження, оскільки в такому питанні завжди існуватиме загроза порушення принципу дотримання найкращих інтересів дитини.
Оскільки сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, а визначена ч. 1 ст. 15 СК України невідчужуваність сімейних обов'язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов'язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що становить предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов'язків з виховання дитини.
Інститут окремого провадження не може використовуватися для створення преюдиційних фактів з метою подальшого вирішення будь-якого спору про право.
Отже, подана ОСОБА_1 заява про встановлення факту, який має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.
З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов'язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов'язків виховання дитини, питання, заявлене матір'ю у цій справі, не може з'ясовуватися безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини в позовному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, подана заява про встановлення факту самостійного виховання дитини не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, а тому у відкритті провадження у справі необхідно відмовити на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України.
Керуючись ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ) про встановлення фату самостійного виховання дитини.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії.
Суддя: Р. Є. Скотар