Справа №676/3385/24
Номер провадження 2/676/269/25
03 березня 2025 року м. Кам'янець - Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Бондаря О.О.
з участю секретаря судового засідання Коротун В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 12 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Відповідачем було укладено кредитний договір №338869-КС-003, зобов'язання за яким останній не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість. Просить стягнути з Відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 82 975,44 грн., яка складається з: 42 258,31 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 37 540,13 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 3 150,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при подачі позову зазначив, що просить справу розглядати у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду.
Відповідач подав письмовий відзив, в якому вказав, що військова агресія російської федерації є форс - мажорною ситуацією внаслідок якої він не міг виконувати зобов'язання по договору позики. Крім того відповідач здійснює догляд за своєю матір'ю , яка є інвалідом другої групи , яка перенесла два інфаркти , операцію на серці та потребує постійного стороннього догляду. Відповідач визнав розмір заборгованості за кредитним договором в розмірі 49605 гривень 44 коп., яка виникла до 24 лютого 2022 року. Просить визнати неправомірним нарахування відсотків в розмірі 33370 гривень , які нараховані після 24 лютого 2022 року та відмовити в задоволенні позову відповідно до ст. 617 ЦК України та п. 2 ст. 14 - 1 Закону України «Про торгово - промислові палати України». Також просить розстрочити на 12 місяців сплату заборгованості по кредитному договору в с умі 49605 гривень 44 коп. строком на 12 місяців та не стягувати з відповідача судовий збір в зв'язку з важким матеріальним становищем.
Представник позивача в відповіді на відзив вказав, що відповідач частково здійснив оплату коштів за кредитним договором чим визнав факт укладання кредитного договору.
В судове засідання представник позивача не з'явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково в частині того, що він визнав факт отримання кредиту. Крім того в дебатах повідомив суд , що грошові кошти , отримані в кредит були необхідні для лікування матері . Відповідач здійснює догляд за батьками, які потребують стороннього догляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв'язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що 12 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Відповідачем було укладено кредитний договір №338869-КС-003 про надання кредиту , шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
ТОВ «БІЗПОЗИКА» 12 грудня 2021 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №338869-КС-003 про надання кредиту.
12 грудня 2021 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №338869-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-3723 , на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Таким чином, 12 грудня 2021 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 було укладено Договір №338869-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 33 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (Далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом - Договір).
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,78916667 % проценти за кожен день користування Кредитом , строк кредитування становить 16 тижнів до 03 квітня 2022 року .
Комісія за користування кредитом становить 4500 гривень.
Пунктом 2. Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 33 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 (номер якої Позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів в сумі 20000 гривень ( т.1, а.с. 50) та про перерахування 13000 гривень ( т.1, а.с. 51).
Також, 11 лютого 2022 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору №338869-КС-003 про надання кредиту (Далі - Додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Додаткової угоди ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає Позичальнику додатково кредит в сумі 21000,00 грн. після чого загальна сума кредиту після часткової оплати та збільшення кредиту на 21000 гривень становила 42285 гривень 31 коп.
Також додатковою угодою продовжено строк кредиту на 61 день до 03 червня 2022 року, річна процентна ставка становить 2320,93 %.
Комісія, пов'язана зі зміною умов кредитного договору становить 3150 гривень .
Факт видачі кредиту в сумі 21000 гривень підтверджується довідкою ( т.1, а.с. 52).
ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-0376 , на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.
Відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором №338869-КС-003 Позичальником ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснено часткову оплату за Договором №338869-КС-003 на загальну суму 30740 гривень 46 коп. , що свідчить про часткове виконання відповідачем умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як убачається із матеріалів справи, ТОВ «Бізнес позика» видав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача відповідно до квитанцій .
Однак станом на день подачі позову до суду відповідачем борг за кредитним договором не повернуто.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» станом на 03 червня 2022 року - дату повернення кредиту , утворилась заборгованість за Договором №338869-КС-003 та Додаткової угоди № 1 до Договору №338869-КС-003 від 11 лютого 2022 року до Договору №338869-КС-003 від 12 грудня 2021 року про надання кредиту, в розмірі: 82 975,44 грн., яка складається з: 42 258,31 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 37 540,13 грн. - суми прострочених платежів по процентах, 3 150,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору наданий суду і відповідає вимогам закону. Відповідач не спростував наданий позивачем розрахунок заборгованості, доказів належного виконання взятих зобов'язань перед позивачем за умовами договору не надав.
Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, оскільки відповідачем не виконано в повному об'ємі зобов'язання за Договором №338869-КС-003 та Додаткової угоди № 1 до Договору №338869-КС-003 від 11 лютого 2022 року до Договору №338869-КС-003 від 12 грудня 2021 року про надання кредиту , внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 82 975,44 грн.
При вирішенні спору суд також враховує, що відпоівдач не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що він не здійснював виконання умов договору через настання збройної агресії російської федерації - настання форс - мажорної обставини, крім того суд враховує, що позивач не проживав і не працював на тимчасово - окупованих територіях України чи в нього було пошкоджене якесь майно внаслідок збройної агресії. Його доводи про невиконання умов кредитного договору внаслідок настання форс - мажорної обставини спростовуються наданими ним доказами про хворобу його матері , яка потребувала сторонього догляду. Крім того відповідач в судовому засіданні пояснив, що він здійснював догляд за батьками, які потребували сторонього догляду.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові справи № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року, умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Позивач не зазначив та не надав доказів наявності переліку інших послуг, які надавались банком на обслуговування кредитної заборгованості, погоджених із споживачем при укладенні кредитного договору підтверджень факту надання таких послуг в обсязі, що перевищує право споживача за законом.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією.
З урахуванням наведенного позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 400,40 грн., пропорційно до суми задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 536, 598, 599, 612, 625, 629, 1048 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» суму заборгованості за кредитним Договором №454846-КС-003 від 18 лютого 2023 року Додаткової угоди № 1 від 13 березня 2023 року до Договору №454846-КС-003 від 18 лютого 2023 року, що становить 79825 ,44 грн., яка складається з: 42 258,31 грн. - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 37 540,13 грн. - суми прострочених платежів по процентах.
В стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» 3 150,00 грн. - суми прострочених платежів за комісією відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в сумі 2 400,40 грн.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення .
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Позивач: ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» ( бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 41084239 ).
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ).
Повне рішення складено 05 березня 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Бондар О.О.