Справа № 589/1021/25
Провадження № 2-а/589/90/25
про залишення позовної заяви без руху
04 березня 2025 року
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №472 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,-
03.03.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №472 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн та закриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з даною позовною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Загальним правилом ст. 289 КУпАП також передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Враховуючи наведені вище приписи ч.2 ст.286 КАС України, позовна заява мала бути подана протягом десяти днів з дня ухвалення оскаржуваного рішення - тобто до 17.02.2025 року (з урахуванням вихідних днів). Між тим даний позов позивачем подано до суду лише 03.03.2025 року, тобто позов поданий з пропуском строку звернення.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач заявив клопотання про поновлення процесуального строку для звернення до суду із позовною заявою. Дане клопотання обґрунтовано доводами про те, що вчасному зверненню до суду для оскарження постанови перешкоджали наступні обставини - те, що він був хворий, знаходився на амбулаторному лікуванні, і у зв'язку з даними обставинами не зміг у встановлений законом строк укласти договір про надання правової допомоги із захисником та своєчасно оскаржити постанову. Вважає, що строк для звернення до суду з даним позовом підлягає поновленню судом як такий, що пропущений з поважних причин.
Зважаючи на приведені доводи позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася зі позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Оцінюючи доводи, покладені в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку звернення до суду, на предмет їх відповідності цим критеріям, суд вважає необхідним зупинитись на наступному.
В клопотанні про поновлення процесуального строку звернення до суду, позивач зазначив, що після отримання оскаржуваної постанови захворів та знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою. При цьому, з наданої КНП «Шосткинський МЦПМСД» ШМР «Довідки про відвідування» від 14.02.2025р. вбачається, що ОСОБА_1 відвідав сімейного лікаря амбулаторії №2 з 10.02.2025р.-14.02.2025р. з діагнозом «гострий трахеіт».
Разом з тим, амбулаторне лікування - організація медичної допомоги в медичному закладі хворим, що приходять у медичний заклад. Амбулаторне лікування - це лікування, проведене на дому або при відвідуванні самими хворими лікувального закладу (на відміну від стаціонарного лікування, здійснюваного з поміщенням пацієнта в лікарню). Для визначення поважною підставою для поновлення строку звернення до суду з позовом знаходження особи на амбулаторному лікуванні, така особа повинна довести суду, що вона у цей період знаходилася у стані, який дійсно не дозволяв їй звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлені процесуальним законом строки.
Проте надана суду довідка, видана КНП «Шосткинський МЦПМСД» ШМР носить лише інформаційний характер щодо діагнозу основного захворювання та не засвідчує тимчасову непрацездатність особи, що могла перешкоджати позивачу звернутись до суду із позовом вчасно, відповідне вбачається із самої назви довідки: «Довідка про відвідування».
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 травня 2023 року у справі № 640/16276/21, Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.06.2019, Верховного Суду у постановах від 17.07.2019 у справі № 815/1175/17, від 20.02.2020 у справі №560/3070/19, від 26.03.2020 у справі № 805/2688/18-а, від 27.08.2021 у справі № 520/17941/2020 щодо критеріїв оцінки поважності пропуску звернення до суду у зв'язку із перебуванням особи на амбулаторному лікуванні.
Більш того, позивачем не обґрунтовано причини неможливості звернення особисто з відповідною позовною заявою до суду або укладання договору про надання професійної правничої допомоги з адвокатом та, як наслідок, здійснення реалізації своїх прав та обов'язків, з дотриманням вимог КАС України одразу після отримання ним оскаржуваної постанови з 05.02.2025р. по 09.02.2025р., а також 17.02.2025р., який є останнім днем строку звернення, а позов поданий через два тижні після закінчення строку на оскарження постанови.
Таким чином, вказані позивачем причини пропуску строку звернення до суду з позовом не можуть бути визнані поважними, а відповідне клопотання - обґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, у порушення п. 8, 11 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява ОСОБА_1 не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаних недоліків, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ст. 169 КАС України, а відтак вказаний адміністративний позов необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків шляхом зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, а також шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та, у разі необхідності, зазначення інших підстав для поновлення строку та відповідних доказів.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до керівника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови №472 від 05.02.2025 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова