Справа №468/169/25
3/468/164/25
05.03.2025 року суддя Баштанського районного суду Миколаївської області Звягіна О.В. розглянувши матеріали, що надійшли від Баштанського РВП ГУ НП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 357875 23.01.2025 року приблизно о 09:30 год за адресою АДРЕСА_2 в приміщенні Плющівської сільської ради гр. ОСОБА_1 вживала нецензурну лайку на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в суді свою вину не визнала, зазначила, що в той день дійсно стався неприємний інцидент за участі ОСОБА_2 , який допустив словесні образив її адресу, в той час коли вона виконувала свою роботу. Однак нецензурну лайку щодо ОСОБА_2 вона не застосовувала та образливо не діяла. Дійсно, між нею та ОСОБА_2 починаючи з 03.06.2024року відносини погіршилися, постійно виникають суперечки, але жодних незаконних дій відносно ОСОБА_2 та інших вчинків, що порушують громадський порядок і спокій громадян не вчиняла.
Потерпілий до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з хворобою.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності роблю висновок, що справа підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Диспозицією ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що здійснили дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
У постанові пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22 грудня 2006 року зазначено, що при розгляді справ адміністративних та кримінальних справ про хуліганство необхідно встановлювати всі фактичні обставини справи, в тому числі спрямованість умислу, мотиви, мету, характер дій кожного з учасників хуліганства, з'ясовувати, чи порушив підсудний своїми діями громадський порядок, чи були вони вчинені з мотивів явної неповаги до суспільства, чи супроводжувалися особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, а також з'ясовувати причини й умови, що призвели до вчинення хуліганства.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Положеннями ст. 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Об'єктом правопорушення, відповідальність за яке визначена ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку, тобто з об'єктивної сторони хуліганство, незалежно від виду відповідальності (адміністративної чи кримінальної), характеризується порушенням громадського порядку.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони вищевказаного правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіон (п. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22 вересня 2005 року). Однак, протокол про адміністративне правопорушення та додані матеріали не містить зазначення жодних відомостей того, що місце, в якому було вчинено вказане діяння (службовий кабінет), дійсно є громадським місцем, до якого наявний вільний доступ громадян, натомість диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення дрібного хуліганства саме в громадських місцях.
Також суд враховує те, що для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП необхідна наявність у цих діях хуліганського мотиву. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок. Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Мотиви вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Отже, хуліганські спонукання - головна відмінна риса діянь, що кваліфікуються за ст. 173 КУпАП. Дрібне хуліганство вчиняється безпричинно, із-за неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Натомість, вчинення подібних діянь з інших, не хуліганських мотивів, може утворювати інший вид правопорушень, тобто, діяння не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП, як вчинене з хуліганських мотивів, якщо воно вчинене за інших спонукань (приводів), зокрема, як відповідна реакція на поведінку потерпілих або інших осіб.
З огляду на вищенаведене, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив його поведінки, направленість умислу особи.
Досліджуючи матеріали справи, а також виходячи з пояснень ОСОБА_1 можна зробити висновок, що між особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілим тривалий час існують неприязні стосунки. 23.01.2025 року між ними відбулась конфліктна ситуація, однак характер поведінки ОСОБА_1 та причини конфлікту не свідчать про те, що дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності були спрямовані на порушення громадського порядку та спокою громадян та не вчинялися ОСОБА_1 з хуліганських мотивів. Тобто мотив явної неповаги до суспільства відсутній.
Отже, в діях ОСОБА_1 не вбачається умислу на порушення громадського порядку, як це визначено ст. 173 КУпАП. Не доведено, що її дії обумовлені саме хуліганськими мотивами та прагненням порушити громадський порядок, самоствердитись шляхом ігнорування гідності інших осіб та задоволити індивідуальні потреби самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП - дрібного хуліганства.
Згідно ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановленому законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на підставі суворого додержання законності.
За даних обставин, доходжу до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: відсутня суб'єктивна сторона, адже дії особи не мали хуліганського мотиву.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 173, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження у справі про притягнення відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.