Справа № 127/4262/25
Провадження № 2/127/686/25
03 березня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради про поділ будинковолодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради про поділ будинковолодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.02.2025 вищевказана позовна заява була залишена без руху із наданням позивачеві п'ятиденного строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору.
25.02.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача, з якої вбачається, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
В цей же час, у заяві наданій в порядку усунення недоліків, представник позивача наполягала на зарахуванні судом раніше сплаченого судового збору в розмірі 10143,20 грн за квитанцією про сплату № 1436685153 від 09.01.2025 до спеціального фонду Державного бюджету України за подання позовної заяви в іншій справі №127/2166/25, посилаючись на позицію Верховного Суду та Вінницького апеляційного суду, відповідно до якої позивач не позбавлений можливості повторно звертатися до суду з тими ж документами, зокрема якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
При перевірці зарахування сплаченого позивачем судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що судовий збір за квитанцією про сплату № 1436685153 від 09.01.2025 на суму 10143,20 грн сплачено за подання до суду позовної заяви в іншій справі №127/2166/25, яка ухвалою суду від 30.01.2025 повернута позивачеві. При цьому, питання щодо повернення судового збору у цій справі судом не вирішувалось.
В постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв'язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону).
Проте, Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час ухвалення оскаржуваних у цій справі судових рішень стаття 6 Закону України «Про судовий збір» передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.
Тому, позивач, коли подає повторно позовну заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної позовної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної позовної заяви, яка була залишена без розгляду, в даному випадку повернута позивачеві.
Таким чином, у цьому випадку позивач також має право повернути сплачений ним судовий збір відповідно до квитанції від 09.01.2025 №1436685153 на суму 10143,20 грн у справі №127/2166/25. Однак така квитанція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, так як судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Вказаний висновок підтримано постановою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.
З огляду на те, що позивач не виконав вимоги ухвали від 19.02.2025 про залишення позовної заяви без руху, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Вінницької міської ради про поділ будинковолодіння в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою вважати неподаною та повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення через суд першої інстанції. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Жмудь