Р І Ш Е Н Н Я№ 127/21461/24
03 березня 2025 р. м.Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючої судді Медяної Ю.В.,
за участі секретаря судового засідання - Кравчук Ю.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Крячко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В позовній заяві просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) за прострочення по сплаті аліментів на утримання двох доньок за період з 01.06.2017 по 31.03.2024 в розмірі 69 738, 29 грн.
Позов мотивовано тим, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.03.2017 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей, у розмірі 1/2 частини від всіх видів його заробітку/доходу.
На підставі вказаного рішення було видано виконавчий лист, який стягувач пред'явила до органів виконавчої служби для примусового виконання.
Дергачівським відділом державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
Відповідно до розрахунку заборгованості, здійсненого державним виконавцем, станом на 31.03.2024 сукупний розмір заборгованості по сплаті аліментів за боржником ОСОБА_3 становить 69 738,29 грн.
Згідно розрахунку пені за прострочення сплати аліментів, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань становить 79 966,77 грн.
Оскільки вказана заборгованість виникла з вини відповідача, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Надано строк відповідачу для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - відповіді на відзив та відповідачу - на подання заперечення. (а.с. 31)
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крячко О.В. подав відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позову відмовити з підстав його необгрунтованості та недоведеності. Вина відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів відсутня, оскільки заборгованість утворилась внаслідок помилки виконавця щодо визначення розміру аліментів під час винесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату відповідача, і, відповідно, невірного відрахування аліментів роботодавцем. При цьому, як позивач так і відповідач, які не ознайомлювались з текстом постанови, не знали про наявність у ній помилки, та про невірне відрахування аліментів з заробітної плати відповідача. Відповідач дізнався про наявність у нього заборгованості по сплаті аліментів лише 29.04.2024, після отримання від виконавця розрахунку заборгованості станом на 31.03.2024. Крім цього, наданий позивачем розрахунок пені не дає можливості встановити розмір пені, оскільки в розрахунку не зазначено дату погашення заборгованості за період, вказаний в розрахунку. (а.с.44-50)
Позивач ОСОБА_1 подала відповідь на відзив, в якому заперечує проти тверджень представника відповідача, викладених у відзиві. Наполягає на наявності вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів, оскільки йому було відомо про наявність судового рішення, яким з нього стягнуто аліменти. Також відповідач не вжив усіх необхідних заходів для належного виконання зобов'язання по сплаті аліментів. Заперечує проти тверджень про неналежність розрахунку пені та про скрутний матеріальний стан відповідача. (а.с.76-81)
Позивач ОСОБА_1 подала письмові пояснення щодо розрахунку неустойки (пені) по сплаті аліментів, в яких навела обгрунтування здійсненого нею розрахунку неустойки (пені). (а.с.111-114)
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крячко О.В. подав додаткові пояснення, в яких зазначив про обставини щодо необізнаності відповідача про заочне рішення суду про стягнення з нього аліментів. (а.с.123-124)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.10.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Крячко О.В. про передачу справи за підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області. (а.с.132-133)
Позивач ОСОБА_1 подала письмові пояснення, в яких заперечує проти твердження про необізнаність відповідача про наявність заочного рішення від 17.03.2017 та проти тверджень про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів та його скрутний матеріальний стан. (а.с.166-169)
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, з підстав, зазначених у ньому, відповіді на відзив та у письмових поясненнях.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Крячко О.В. в судовому заперечував проти задоволення позову, з підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 20.07.2015 у справі №619/1920/15-ц розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.08.2006. (а.с.9)
Під час перебування у шлюбі в сторін у справі народились діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10) та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11)
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.03.2017 у справі №619/308/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття. (а.с.13-14)
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист. (а.с.16)
17.05.2017 головним державним виконавцем Дергачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Переверзевою Ю.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53964726 з виконання виконавчого листа №619/308/17, виданого 16.05.2017 Дергачівським районним судом Харківської області. У графі: «про» зазначено: «стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття.» (а.с.59)
30.06.2017 головним державним виконавцем Дергачівського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Переверзевою Ю.С. у виконавчому провадженні №53964726 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. В графі: «про» даної постанови зазначено: «стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття.» В графі: «встановлено» зазначено: «встановлено, що боржник працевлаштований в ТОВ «Фабрика миловарні традиції», що знаходиться: м. Полтава, вул. Половки, 72». (а.с.61)
Листом в.о. начальника Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції А. Бєльского від 08.02.2024 №11089 адвоката Крячко О.В. повідомлено, що у виконавчому провадженні №53964726 згідно звітів про здійснення відрахування та виплат, які надходять до відділу від ТОВ «Миловарні традиції», з доходів боржника утримується 50% прожиткового мінімуму на кожну житину. Заборгованість по спаті аліментів відсутня. (а.с.58)
З копії постанови головного державного виконавця Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Т.О. у виконавчому провадженні №53964726 від 15.02.2024 про зміну (доповнення) реєстраційних даних вбачається, що виконавцем встановлено неповне зазначення в автоматизованій системі виконавчого провадження резолютивної частини рішення суду у справі №619/308/17, внаслідок чого постановлено внести зміни (доповнення), а саме: замість неповної резолютивної частини рішенняя суду: «стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття.», зазначити повну резолютивну частину рішення суду: «стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 31.01.2017 і до досягнення дітьми повноліття.» (а.с.62)
26.03.2024 ОСОБА_2 звернувся до Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з заявою, в якій просив надати йому розрахунок заборгованості по сплаті аліментів (а.с.253). 29.04.2024 виконавець направив йому вказаний розрахунок станом на 31.03.2024. (а.с.64)
Відповідно до розрахунку заборгованості боргу по аліментах ОСОБА_2 від 25.04.2024 №26793, виконаного головним державним виконавцем Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Тетяною, станом на 31.03.2024 розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів за виконавчим листом №619/308/17, виданим 16.05.2017 Дергачівським районним судом Харківської області, становить 69 738,29 грн. (а.с.18-19) З вказаного розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 сплачував аліменти регулярно, щомісячно, проте не в повному обсязі.
Головний державний виконавець Дергачівського відділу Державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Стадніченко Т.О., направила до ТОВ «Фабрика миловарні традиції» повідомлення, в якому зазначила про те, що станом на 01.02.2024 у боржника виникла заборгованість у сумі 68 346,13 грн., внаслідок чого постановлено здійснювати відрахування з доходів боржника в розмірі частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму до досягнення дітьми повноліття, після чого продовжувати утримання до погашення заборгованості в повному обсязі. (а.с.65)
З копій звітів про здійснені відрахування та виплати ТОВ «Фабрика миловарні традиції» за період з березня по червень 2024 року вбачається, що з заробітної плати ОСОБА_2 здійснювались відрахування аліментів в розмірі 50% від доходу. (а.с.67-70) Подальше здійснення відрахування саме у розмірі від заробітної плати відповідача також підвтерджується копією довідки ТОВ «Фабрика миловарні традиції» від 13.12.2024 №ФМТ00000019. (а.с.193)
Відповідно до розрахунку пені по сплаті аліментів, виконаного ОСОБА_1 , розмір пені за період з 01.06.2017 по 01.03.2018 станом на 31.03.2024 становить 70 966,77 грн. (а.с.112-113)
З копій довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.03.2024 №509-5003143982 від 01.03.2024 та №509-5003144012 від 01.03.2024 №509-5003143998 (на яких зазначена дата 29.08.2024) вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.125-127)
Постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 619/8078/24 від 20.12.2024 провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.183-1 КУпАП закрито у зв'язу з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення. (а.с.195-197) Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (ЄДРСР), на вказану постанову подано апеляційну скаргу, яку постановою Харківського апеляційного суду від 10.02.2025 повернуто особі, яка її подала. Також з ЄРДСР вбачається, що постанова Дергачівського районного суду Харківської області від 619/8078/24 від 20.12.2024 набрала законної сили 10.02.2025.
Зазначеною постановою Дергачівського районного суду Харківської області встановлено, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 259081 від 24.09.2024 року, ОСОБА_2 не сплачував аліментів на утримання своїх доньок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що призвело до виникнення заборгованості, сумарний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання. Станом на 01.08.2024 заборгованість за виконавчим документом становить 65291,03 грн.
Отже, в даній справі судом досліджувалися обставини щодо виникнення заборгованості ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання і до 01.08.2024.
Як зазначено вище, виконавче провадження №53964726 відкрито 17.05.2017.
Таким чином, період з 01.06.2017 по 31.03.2024, за який позивач просить стягнути пеню за несплату аліментів з відповідача, охоплюється періодом, який зазначений в протоколі ВАД № 259081 від 24.09.2024.
Судом також встановлено, що уповноважені працівники підприємства-роботодавця визначили розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 , згідно з постановою виконавця від 30.06.2017 та здійснювали відрахування без участі в цьому робітника-боржника, перебуваючи під постійним контролем державного виконавця. Тому, ОСОБА_2 не зобов'язаний був стежити за цим і перевіряти розмір відрахувань, не будучи спеціалістом він був цілковито впевненим в правильності розрахунків, які робили та перевіряли спеціалісти-бухгалтери підприємства та державний виконавець.
В період з червня 2017 року до лютого 2024 року стягувач ОСОБА_1 , боржник ОСОБА_2 , державна виконавча служба та роботодавець ОСОБА_2 ТОВ "Фабрика миловарні традиції" були впевнені в тому, що стягнення аліментів відбувається без помилок та заборгованість відсутня.
Таким чином, станом на 08.02.2024 у сторін не було ніяких сумнівів щодо відсутності заборгованості.
15.02.2024 державний виконавець, провівши перевірку матеріалів виконавчого провадження встановив, що в документах виконавчого провадження не повністю зазначена резолютивна частина рішення, і виніс постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.
21.02.2024 державний виконавець листом повідомив представника ОСОБА_2 про виявлення помилки при здійсненні відрахувань з доходів боржника його роботодавцем - ТОВ "Фабрика миловарні традиції", попередив про те, що після перевірки буде складено розрахунок заборгованості. Такий розрахунок станом на 31.03.2024 був направлений ОСОБА_2 державним виконавцем із супровідним листом від 29.04.2024 за № 27996. Таким чином, ОСОБА_2 дізнався про те, що у нього дійсно виникла заборгованість по сплаті аліментів і про її розмір лише після отримання листа від 29.04.2024.
Судом у постанові від 20.12.2024 у справі №619/8078/24 встановлено, що з боку ОСОБА_2 були відсутні будь-які діяння, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, які призвели до виникнення заборгованості. Так, відповідно довідки, виданої ТОВ «Фабрика миловарні традиції», ОСОБА_2 працює в даному товаристві з 19.05 2016 року і на 17.07.2024 року займала посаду механіка-налагоджувальника, тобто вказана особа з моменту прийняття судового рішення про стягнення аліментів, весь час працювала та не ухилялася від сплати аліментів, а навпаки виконувала свої обов'язки по сплаті аліментів на утримання дітей. Заборгованість зі сплати аліментів, що визначена розрахунком державного виконавця, виникла і поступово накопичилась не з вини ОСОБА_2 , а внаслідок спільної помилки державного виконавця та роботодавця.
Відповідно до копії відповіді ТОВ «Фабрика миловарні традиції» від 11.02.2025 за вих. №11/02/25, стягнення аліментів з доходів боржника здійснювалося у розмірах, зазначених державним виконавцем у постанові про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 17.05.2017 по ВП №53964726. Підприємство самостійно не має права змінювати їх розмір та порядок стягнення. (а.с.223)
Відповідно до частини другої статті 141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частинами першою та другою статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
Судом встановлено, що аліменти, стягнуті з відповідача рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17.03.2017 у справі №619/308/17, сплачувались не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 31.03.2024 у відповідача виникла заборгованість зі сплати аліментів у сумі 69 738,29 грн.
Водночас, при дослідженні питання щодо наявності вини ОСОБА_2 у виникненні вказаної заборгованості, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 зазначено, що ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.
Вказаний висновок підтверджується наступним.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.
Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти.
У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі № 572/1689/16-ц, зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Дергачівським районним судом Харківської області у постанові від 619/8078/24 від 20.12.2024 встановлено, що з боку ОСОБА_2 були відсутні будь-які діяння, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з нього аліментів, які призвели до виникнення заборгованості із сплати аліментів, а заборгованість відповідача ОСОБА_2 зі сплати аліментів виникла і поступово накопичилась внаслідок спільної помилки державного виконавця та роботодавця.
Вказана обставина не підлягає доказуванню відповідно до положень ст.82 ЦПК України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що вина ОСОБА_2 у простроченні сплати аліментів відсутня, оскільки заборгованість по аліментах у період, за який позивач просить стягнути з відповідача пеню, виникла не з вини відповідача.
Також суд бере до уваги те, що з заробітної плати відповідача щомісячно відраховувались аліменти у розмірі, визначеному державним виконавцем, а після виявлення помилки виконавця відрахування здійснюється у розмірі, визначеному рішенням суду, що також свідчить про відсутність у ОСОБА_2 умислу на ухилення від сплати заборгованості по аліментам.
З огляду на викладене, враховуючи те, що стягнення пені за прострочення сплати аліментів можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов'язаної сплачувати аліменти, а в даному випадку така вина відсутня, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 7, 8, 141, 155, 181, 196 СК України, ст. 9, 614 ЦК України, ст. 76-81, 263-265, 354 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення по сплаті аліментів - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 05.03.2025.
Суддя