Справа № 522/11663/24
Провадження № 2/522/1611/25
27 лютого 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Чорнухи Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання - Гудзюк Ю.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Судакова В.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю,-
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, визнання майна особистою приватною власністю чоловіка.
У судове засідання 27.02.2025 з'явився представник позивача - адвокат Дорошенко С.О., представник відповідача - адвокат Судаков В.В. Представник відповідача заявив клопотання про зупинення провадження у справ до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 522/410/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яке перебуває у провадженні судді Донцова Д.Ю.
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває справа № 522/410/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме: визнання об'єктами спільної сумісної власності подружжя квартири АДРЕСА_1 , 1/3 квартири АДРЕСА_2 , визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , витребування у ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_1 , скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/3 квартири АДРЕСА_2 , витребування у ОСОБА_5 1/3 квартири АДРЕСА_2 , скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 , поділ спільного майна подружжя шляхом припинення правового режиму спільного майна та визнання права власності за ОСОБА_1 на 2/3 квартири АДРЕСА_1 , 2/9 квартири АДРЕСА_2 , 2/3 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , 2/3 машиномісця АДРЕСА_5 , 2/3 нежитлового приміщення 8/1, корпус АДРЕСА_6 ; визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/3 квартири АДРЕСА_1 , 1/9 квартири АДРЕСА_2 , 1/3 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_3 , АДРЕСА_7 , 1/3 машиномісця АДРЕСА_5 , 1/3 нежитлового приміщення 8/1, корпус АДРЕСА_6 .
Вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права особистої власності на спільне майно подружжя по цивільній справі № 522/11663/24 є похідними позовними вимогами від позовних вимог ОСОБА_1 , а позовні вимоги останньої, які розглядаються у справі № 522/410/25, є суттєво більшими за обсягом, тому об'єктивно не можливо розглядати справу № 522/11663/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 522/410/25. Одночасний розгляд зазначених справ не можливий, оскільки в цих справах встановлюються обставини, які впливають на правовідносини, які виникли між подружжям щодо спірного майна, оскільки можливі взаємовиключні висновки різних судів, які наберуть законної сили. Також представник зазначив, що оскільки у справі № 522/410/25 розглядаються вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/3 квартири АДРЕСА_2 , витребування у ОСОБА_5 1/3 квартири АДРЕСА_2 , скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про державну реєстрацію права власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 розгляд вимог про визнання 1/3 частки сараю по провулку Прохоровському не можливий, оскільки сарай входить до складу квартири.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що розгляд вимог, які розглядаються у справі № 522/410/25 може залежати від розгляду цієї справи, а не навпаки. Відповідач має право заявити клопотання про зупинення провадження у справі № 522/410/25, якщо вважає, що вимоги є пов'язаними. Також відповідач мав право у цій справі подати зустрічний позов, натомість він подав окремий позов.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши клопотання про зупинення провадження у справі, матеріали справи в межах, необхідних для розгляду клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 25 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року викладено висновок про те, що метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 07.10.2015 у справі № 6-1367цс15 зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі № 6-1957цс16 та у постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 308/5006/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 1522/27468/12, визнаючи наявність підстав, передбачених статтею 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини першої статті 251 цього Кодексу, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
У справі № 522/11663/24 ОСОБА_2 просить визнати квартиру АДРЕСА_8 , машиномісце АДРЕСА_5 , 1/3 частку сараю, розташованого у дворі будинку АДРЕСА_9 - особистою власністю ОСОБА_2 .
Як вбачається із копії позовної заяви, яка за твердженням представника відповідача розглядається Приморським районним судом м. Одеси у справі № 522/410/25, Аліною С.С. серед інших позовних вимог заявлено вимоги про поділ спільного майна подружжя шляхом припинення правового режиму спільної сумісної власності та визнання право власності ОСОБА_1 на 2/3 квартири АДРЕСА_10 , 2/3 машиномісця АДРЕСА_5 , визнання права власності ОСОБА_2 на 1/3 квартири АДРЕСА_10 , 1/3 машиномісця АДРЕСА_5 .
З огляду на те, що вирішуючи спори між подружжям про майно, суду необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна подружжя, з'ясувати джерело і час його придбання, суд вважає, що першочерговим є вирішення питання чи належить майно до складу спільного нажитого майна подружжя, встановлення правового режиму кожного з об'єктів, заявленого до поділу, після чого підлягає визначенню конкретний порядок поділу майна між подружжям (колишнім подружжям).
Під час розгляду позовної заяви про визнання квартири АДРЕСА_11 та машиномісця № НОМЕР_1 у будинку АДРЕСА_12 особистою власністю одного з подружжя підлягають встановленню обставини щодо джерел і часу придбання спірного майна, що є першочерговим під час вирішення спору між подружжям про майно.
Щодо іншого майна, яке є предметом розгляду справи № 522/410/25, у цій справі № 522/11663/24 позовні вимоги не розглядаються.
Безпідставними є твердження представника відповідача про неможливість розгляду вимог про визнання 1/3 частки сараю по провулку Прохоровському особистою приватною власністю позивача, оскільки сарай входить до складу квартири АДРЕСА_2 , щодо якої заявлено позовні вимоги у справі № 522/410/25.
Представник відповідача не надав суду доказів того, що сарай не є окремим об'єктом, а входить до складу квартири. Розгляд у справі № 522/410/25 позовної вимоги про визнання недійсним правочину щодо відчуження ОСОБА_2 1/3 частини квартири АДРЕСА_2 не впливає на встановлення у цій справі джерел та обставин набуття права власності на спірний сарай.
За таких обставин, суд вважає, що ухвалення рішення у справі № 522/11663/24 можливе до ухвалення рішення у справі № 522/410/25, відстуні обставини (факти), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні до розгляду справи № 522/410/25, відповідно, відсутні підстави для зупинення провадження у справі згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Суд також враховує, що представнику відповідача неодноразово роз'яснювалось право заявити клопотання про об'єднання справ в одне провадження, однак він таким правом не скористався. Лише зазначив, що бажає, щоб справа була передана на розгляд судді, який розглядає справу № 522/410/25, однак у задоволенні такого клопотання було відмовлено. Відповідач не скористався правом подання зустрічного позову.
З огляду на наведені обставини, клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 4,5, 76-81, 89, 251, 258-261, 263, 268, 353 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Судакова В.В. про зупинення провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали суду складений 04.03.2025.
Суддя Юлія ЧОРНУХА