Справа № 478/140/25 Провадження № 2/478/129/2025
05 березня 2025 року смт. Казанка
Казанківський районний суд Миколаївської області, в складі:
головуючого судді Томашевського О.О.,
секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,
розглянувши клопотання представника відповідача - адвоката Гранцерт М.О. про закриття провадження у цивільній справі № 478/140/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газотранспортної системи «Миколаївгаз» про визнання дії/бездіяльності незаконними та стягнення майнової шкоди,
02 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Оператор газотранспортної системи «Миколаївгаз» про визнання дії/бездіяльності незаконними та стягнення майнової шкоди.
Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 06 лютого 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 10 год. 00 хв. 05 березня 2025 року.
25 лютого 2025 року на адресу суду через систему «Електронний суд» звернулась представник відповідача - адвокат Гранцерт М.О. із клопотанням про закриття провадження у цивільній справі. Клопотання обґрунтовано тим, що однакові позовні вимоги, як і обставини, на які посилається позивач, раніше вже були предметом судового розгляду за результатами якого Миколаївським апеляційним судом від 03.02.2025 року було ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили.
Виходячи з наведеного, представник відповідача просить суд закрити провадження у цивільній справі на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
В судове засідання сторони не прибули. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Згідно отриманої телефонограми, позивач просив суд провести розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Згідно поданої представником відповідача заяви від 05.03.2025 року, остання просила суд провести судове засідання без участі представника відповідача.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для закриття провадження у справі передбачені статтею 255 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також у рішенні від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" зазначив, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає, серед іншого, і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо рішення, що набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто співпадають сторони, предмет і підстави позовів.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення, а підстава - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При визначенні підстави позову як елементу його змісту суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду законної сили.
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду цивільної справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість подальшого судового розгляду справи.
У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що "згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами".
Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі".
У постанові від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (стаття 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір".
У постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) Великої Палати Верховного Суду вказала, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".
У постанові від 25 червня 2019 року в справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що "підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права".
Як встановлено судом, у липні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ «Оператор газотранспортної системи «Миколаївгаз» та ТОВ «Миколаївгаз Збут», де просив визнати дії відповідачів протиправними (незаконними) та стягнути майнову та моральну шкоду. Підставою позову було зазначено протиправність дій відповідачів щодо припинення газопостачання до житлового будинку позивача через наявну заборгованість позивача за постачання газу. Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 24.12.2024 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 03.02.2025 року у справі № 478/930/24 позовні вимоги було задоволено в частині порушення права позивача на отримання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації за зверненнями. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
05 лютого 2025 року позивач звернувся із позовом до Казанківського районного суду Миколаївської області до АТ «Оператор газотранспортної системи «Миколаївгаз» про визнання дії/бездіяльності незаконними та стягнення майнової шкоди. Підставою позову визначено неправомірні дії відповідача щодо безпідставного припинення газопостачання до житлового будинку позивача. Інші позовні вимоги є похідними від даної вимоги та спрямовані на відшкодування збитків позивача та об'єму недовідпущеного газу.
Аналіз наведених обставин, змісту цивільних справ та підстав пред'явлених позовних вимог свідчать про подібність предмету позову ОСОБА_1 у даній справі та цивільній справі № 478/930/24, проте з об'єктивно різними підставами позову та сторонами спору.
Виходячи з наведеного, суд не вбачає тотожності даного спору зі спором, розглянутим у цивільній справі № 478/930/24, а відтак не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 255, 258, 259-261 ЦПК України, суд,
Постановив:
В задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Гранцерт М.О. про закриття провадження у цивільній справі № 478/140/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газотранспортної системи «Миколаївгаз» про визнання дії/бездіяльності незаконними та стягнення майнової шкоди, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення таоскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано судом 05.03.2025 року.
Суддя